МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонський державний університет

Інститут психології, історії та соціології

Кафедра соціальної роботи та соціальної педагогіки

В. О. Гуріч

Основи соціально-правового захисту особистості

Методичні рекомендації до організації навчальної та проведення самостійної роботи студентів I – ІІІ курсів спеціальності «Соціальна педагогіка»

Херсон – 2007

Рекомендовано до видання Вченою радою ХДУ (Протокол № від )

Методичні рекомендації обговорені на засіданні кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи ІПІС (Протокол № від )

Схвалено Науково-методичною радою ХДУ (Протокол № від )

Укладач: Гуріч В.О.

Рецензент: Задорожня Н.О. – доц., канд. пед. наук, зав. кафедри теорії держави і права ХДУ (Херсон)

Ляшенко В.І. – канд. пед. наук, заслужений робітник освіти України, генеральний директор Держкомплексу соціальної реабілітації дітей – інвалідів (м.Миколаїв)

ЗМІСТ

Вступ

1. Принципи та методи викладання курсу «Основи соціально-правового захисту особистості»

2. Зміст курсу «Основи соціально-правового захисту особистості »

3. Структура діяльності студентів

4. Мета і завдання курсу

5. Теми і плани змістовних модулів

6. Контрольні питання з курсу «Основи соціально-правового захисту особистості»

7. Тематика курсових робіт з курсу «Основи соціально-правового захисту особистості»

8. Література до вивчення курсу «Основи соціально-правового захисту особистості»

ВСТУП

Соціально-правовий захист особистості дитини є одним з актуальних напрямків професійної соціально-педагогічної діяльності фахівців, які працюють у сфері дитинства. Як проблема цей процес привернув увагу після ратифікації Україною Конвенції ООН про права дитини і набув державного визнання та підтримки у Законах України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді» (1993), «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» (2001), «Про охорону дитинства» (2001) та «Про попередження насильства в сім'ї» (2002), а також у Сімейному Кодексі та інших законодавчих актах держави.

Соціально-педагогічна діяльність щодо організації життя особистості дитини у соціумі носить комплексний характер, що відбивається на принципах і структурі соціально-правових заходів соціального педагога щодо адаптації, корекції і реабілітації соціально-правового статусу громадянина України віком до 18 років, а також профілактики порушень прав дитини. Ефективність таких дій вимагає від фахівця врахування не тільки правових, але й психологічних, педагогічних, побутових, соціально-економічних та інших факторів, що впливають на хід позитивного вирішення проблемної ситуації. Саме тому вивчення курсу тісно пов’язане з вивченням дисциплін «Вікова психологія», «Методика соціально-педагогічної роботи», «Технології соціально-педагогічної роботи», «Соціологія», «Сімейне право», інших курсів юридичної та соціально-педагогічної спрямованості. Така інтегрованість знань і вмінь соціального педагога є запорукою високого професійного рівня в галузі соціально-правового захисту дитинства, на що й спрямований даний курс.

ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ

Даний навчальний курс базується на таких принципах:

Інтеграція. У ході вивчення курсу підкреслюється, що права і свободи дитини не є суто правові та нормативні установки, що ці правила поведінки випливають з моральних, етичних, політичних, культурних нормативів суспільства тощо.

Відкритість. Навчальна програма спрямована на використання всіх відомих форм і методів ведення занять, на образність і доступність викладу навчального матеріалу, творче користування літературою та власним життєвим і робочим досвідом.

Реальна проблематика. Програма передбачає вивчення та аналіз конкретних проблемних ситуацій і створення банку прецедентів і варіантів вирішення реальних та спрогнозованих ситуацій.

Три рівня засвоєння знань і формувань вмінь (усвідомлене сприйняття та запам’ятовування; застосування знань за зразком; творче застосування знань в новій ситуації) визначають п’ять загальнодидактичних методів:

1. пояснювально-ілюстративний (подача різними способами готової інформації; її усвідомлення, сприйняття та запам’ятовування студентами);

2. репродуктивний (викладач організує діяльність студентів на неодноразове відтворення засвоєних знань для формування вміння застосовувати їх за зразком);

3. проблемного викладу (викладач формує проблемну ситуацію, самостійно або за допомогою студентів вирішує її та показує шляхи і способи вирішення. Студенти слідкують за логікою розв’язання проблеми, отримують зразки творчого мислення);

4. частково-пошуковий, або евристичний (викладач організує студентів на пошук виходу з проблемної ситуації);

5. дослідницький (організація творчої пошукової роботи студентів, формування вмінь застосовувати набуті знання в нових ситуаціях).

ЗМІСТ КУРСУ

Вищезазначене обумовлює зміст та структуру курсу (теми лабораторних занять за робочою необхідністю можуть бути винесені на самостійне вивчення. Окремі теми можуть бути викладені в паралельних курсах «Методика соціально-педагогічної роботи», «Технології соціально-педагогічної роботи», «Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи»).

Права дитини: основні поняття

Виникнення і походження поняття «права дитини», його співвідношення з поняттям «права людини». Аспекти розуміння терміна «права дитини». Основні етапи розвитку поняття про права дитини.