Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КЛ_2011.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
531 Кб
Скачать
☆

Лекція №4 Джерела правового регулювання взаємодії суспільства і природи. Класифікація нормативних актів.

Джерелами екологічного законодавства є акти, що регулюють екологічні (природноресурсові, природоохоронні й екологічно безпечні) суспільні відносини.

Система джерел екологічного законодавства складається з відповідних джерел природноресурсового (земельного, надрового, лісового, водного й ін.) і природоохоронного законодавства України. Крім того, до неї входять нормативно-правові акти, що регулюють забезпечення екологічної безпеки людини, зокрема, акти санітарно-епідеміологічної і радіаційної безпеки.

Аналізуючи й узагальнюючи всі дослідження, здійснювані в даному напрямку, пропонується така класифікація джерел екологічного права.

1. По юридичній чинності: закони і підзаконні акти

Закон являє собою нормативно-правовий акт, прийнятий вищим представницьким органом державної влади. Як приклад можна призвести Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Підзаконними актами є всі інші нормативно-правові документи, прийняті Президентом України, Кабінетом Міністрів і органами виконавчої влади, міністерствами, відомствами й органами місцевого самоврядування.

2. По предмету правового регулювання: загальні і спеціальні.

Характеризуючи загальні джерела екологічного права, слід зазначити, що предмет їх регулювання охоплює не тільки еколого-правові відношення, але також і ті, що пов’язані з ними прямо або побічно. Таким нормативним актом є, наприклад, Конституція України.

Спеціальні джерела екологічного права регулюють виключно відношення в галузі раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки населення.

3. По характеру правового регулювання: матеріальні і процесуальні.

Нормативно-правові акти матеріального характеру - це акти, що містять матеріальні норми, тобто фіксуючі ті або інші положення правового статусу визначених суб'єктів еколого-правових відношень, наприклад, норми, що закріплюють права, обов'язки і відповідальність громадян.

Джерела екологічного права процесуального характеру містять процесуальні норми, тобто норми, за допомогою яких можуть бути реалізовані положення, закріплені в матеріальних нормах. Як приклад можна призвести порядок надання земель у користування, процедуру розробки нормативів гранично допустимих впливів на навколишнє середовище; проведення державної екологічної експертизи та ін.

4. За своїм характером: кодифіковані і не кодифіковані.

Кодекс являє собою систематизований нормативно-правовий акт. Ці акти є більш високими по своїй якості і мають домінуючий характер у тієї або іншої галузі права, наприклад, Земельний Кодекс України, Водний Кодекс України та ін.

Некодіфікованими правовими актами є всі інші нормативні документи, що не володіють ознаками кодексу як систематизованого нормативно-правового акта.

Систему джерел екологічного права України утворюють:

  • Конституція України;

  • закони України, наприклад, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодекс України «Про надра»; Закон України «Про охорону атмосферного повітря» та ін.;

  • постанови Верховної Ради України, приміром, Постанова Верховної Ради України «Про земельну реформу»;

  • укази і розпорядження Президента України (Розпорядження Президента України «Про заходи щодо організації роботи в сфері поліпшення екологічного стана ріки Дніпро і якості питної води»);

  • урядові нормативні акти (Положення про порядок ведення державного земельного кадастру (Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1991 р.);

  • галузеві нормативно-правові акти, наприклад, такси, методики, правила, інструкції, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, а також іншими компетентними органами;

  • локальні нормативно-правові акти в сфері екології (акти органів місцевої виконавчої влади і місцевого самоврядування, акти місцевих органів управління в сфері екології, рішення місцевих референдумів;

  • судова практика і практика розгляду господарських суперечок, тобто рішення, прийняті судами і господарськими судами в процесі розгляду справ, пов'язаних із застосуванням еколого-правових норм.