Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства Потреби, економічні інтереси й ресурси

Розглядаючи предмет економічної теорії, ми з'ясували, що деякі економічні закони мають загальноекономічний характер. Вони діють протягом усього часу існування людства. До них належить закон піднесення потреб, суть якого полягає у діалектичній єдності потреб та виробництва: нові потреби стимулюють зростання виробництва, а виробництво, розвиваючись, у свою чергу, відтворює нові потреби. Потреби визначають стан невдоволеності, з якого людина намагається вийти, або, навпаки, стан задоволеності, який людина намагається зберегти і продовжити. Вони тісно пов'язані з економічним інтересом. Якщо потреба не усвідомлюється або задовольняється без зусиль (скажімо, потреба у повітрі), немає й економічного інтересу, як немає й активних дій людини. Якщо задоволення потреби передбачає активні дії, то одразу виникає економічний інтерес; задоволення потреби стає внутрішнім мотивом, спонукає до економічної діяльності. Економічний інтерес виявляється у цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб.

Потреби можна класифікувати:

1. за суб'єктом — індивідуальні, групові, колективні, суспільні;

2. за об'єктом — матеріальні, духовні, соціальні, культурні тощо;

3. за сферою діяльності — у праці, відпочинку та ін.;

4. за ступенем реалізації — абсолютні (зумовлені сучасним рівнем розвитку світової економіки), дійсні (відповідають рівневі розвитку економіки певної країни), платоспроможні (які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін);

5. за значущістю — первинні (фізіологічні потреби, потреби у безпеці та захищеності, в усуненні захворювань) і вторинні (інтелектуальні, духовні, соціальні). Первинні потреби, як правило, матеріальні. До них також можна віднести невідкладну медичну допомогу та інші види медичних послуг, які змінюють саму людину, адже покращують її здоров'я і формують умови для нормальної життєздатності. У цьому сенсі видалення апендикса, наприклад, є для індивіда матеріальною потребою.

Система потреб має історичний характер і змінюється залежно від етапу розвитку суспільства і самої людини. Так, із зростанням матеріального добробуту громадян частка витрат на харчування у сімейному бюджеті зменшується, доступаючись витратам на задоволення інших потреб (наприклад, туризму).

Потреби людей мають необмежений характер — як за кількісними, так і за якісними характеристиками. їх неможливо повністю задоволь­нити як на рівні окремої людини, так і суспільства загалом. Навіть якщо кількість споживаних благ зменшується (скажімо, потреби у деяких продуктах харчування), це не означає, що не зростатимуть потреби що­до якості цих продуктів чи нових їх видів. Необмеженість економічних потреб є першим фундаментальним фактом економічної теорії.

Потреби суб'єктів економіки задовольняються за допомогою благ — тобто бажаних речей, які дозволяють людям отримати від них вигоду. Сюди включають дарові (природні) блага, які дістаються людям без зусиль (земля, вода, повітря, клімат), та економічні блага, що потребують трудових витрат. У свою чергу, економічні блага поділяються на про­дукти особистого та виробничого споживання. Останні є сукупністю природних, трудових, соціальних сил, призначених для виготовлення інших продуктів, і є ресурсами. Вони завжди мають обмежений характер. Обмеженість може бути: а) абсолютною, що пов'язано із вичерпаністю та невідтворюваністю благ, скажімо, природних копалин; б) відносною, коли ресурси відтворюються, але їх неможливо виробляти в достатній кількості порівняно з існуючими потребами. Це пов'язано з тим, що потреби випереджають можливості виробництва. Обмеженість економічних ресурсів є другим фундаментальним фактом економічної теорії. Тому доступ до них породжує конкуренцію.

Отже, існує суперечність між необмеженими потребами людей і об­меженими економічними благами та ресурсами. Яким чином можна розв'язати цю суперечність? Суспільство робить це щоденно в процесі трудової діяльності, тобто усвідомленому процесі перетворення природи для задоволення людських потреб. Виробництво благ становить основу життєдіяльності людства і створює умови для його прогресу.