41. В якій країні переважає державний сектор охорони здоров'я:

а) Швейцарії;

б) Німеччині;

в) США;

г) Великій Британії?

42. У яких країнах переважає приватний сектор охорони здоров'я:

а) Швеції;

б) Німеччині;

в) США;

г) Великій Британії?

Розділ 2. Товарне виробництво і ринок

Тема 5. Еволюція товарно-ринкового виробництва Сутність і типи товарного виробництва

Товарне виробництво зародилося у період розкладу первісно суспільства. До його появи панувало натуральне господарство — історично перший тип економічної організації людей. У натуральному господарстві люди створюють продукти лише для задоволення власних п треб, не вдаючись до їх купівлі-продажу. Переважає ручна універсальна праця, розподіл її відсутній. Саме натуральне господарство є осново^-традиційної економічної системи, яка збереглася дотепер у відсталих регіонах земної кулі. Більше того, зв'язок за принципом «виробили спожили» (без обміну та суспільного розподілу праці) виявився доволі стійким, його елементи можна бачити у сучасному суспільстві.

Товарне виробництво, навпаки, означає зв'язок виробників та споживачів за допомогою ринку, на якому обмінюються виробленими товарами. Передумовою його появи став суспільний розподіл праці, за яким відбувається спеціалізація виробників у виготовленні конкретної продукції. Спочатку від скотарства відокремилося землеробство, потім в^: землеробства—ремісництво, і, нарешті, від виробництва відокремилася торгівля й виділилося купецтво. Ринкові зв'язки стали регулярними Проте головною причиною появи товарного виробництва стало відособлення виробників приватною власністю на засоби виробництва.

Товарне виробництво та ринкова економіка пройшли кілька етапів Перший етап — просте товарне виробництво. Йому притаманні ручна праця; слабкі суспільні зв'язки; абстрактна можливість криз Власник і виробник поєднані в одній особі, наймана праця не застосовується, у сільському господарстві існує позаекономічне примушення до праці (або особиста залежність селян від феодалів). Просте товари виробництво, характерне для доіндустріальноїцивілізації, існуєпopядіз натуральним господарством, тому не є загальним. На ринок потрапляє лише частина створеного продукту.

Другий етап — вільний ринок (заснований на розвиненому, капіталістичному товарному виробництві). Пов'язаний із зародженням капіталістичних економічних відносин і початком індустріально ери (XVI—XVIII ст.). Для цього етапу характерні: велике машинне виробництво і значне зростання суспільних зв'язків, загальний і водночас циклічний характер розвитку, первісне накопичення капіталу, або зосе­редження грошового багатства і виробничих ресурсів у руках мен­шості. Власник і виробник відособлюються один від одного, робоча сила перетворюється на товар, що свідчить про появу економічного примушення працівника до праці. Держава практично не втручається в економічне життя, тому розвивається вільна конкуренція.

Прискорювачем первісного накопичення капіталу в багатьох європейських країнах стала економічна діяльність абсолютних держав, зокрема насильницьке обезземе­лювання селянства. Велику роль у цьому процесі відіграли внутрішня торгівля, дер­жавні премії та субсидії. У Російській імперії первісне накопичення капіталу мало свої особливості: відбувалося в умовах кріпосницького права; експропріація малих товаро­виробників здійснювалася за рахунок нещадної експлуатації російського та українського селянства з боку поміщиків (дві третини усіх найкращих земель перебувало у власності поміщиків).

Третій етап — товарне виробництво регульованого ринку (XX ст.). В економіці почали функціонувати водночас державний і приватний сектори виробництва. Держава активно втручається в економіку, але не зводить нанівець регуляторну роль ринку — його «невидиму руку» (за висловом А. Сміта). Регульований ринок формується в умовах монополізації економіки, коли перед владою постає завдання — обмежити монополію. Держава активно використовує такі важелі управління, як законодавча влада, фінансова та соціальна політика. Регульований ри­нок розвивається поряд з інтернаціоналізацією виробництва, яка сьо­годні переросла у стадію глобалізації.

Паралельно з товарним виробництвом регульованого ринку в ко­лишніх соціалістичних країнах має місце деформований ринок адмі­ністративно-командної системи. Для нього характерні жорстке регулювання, повна централізація економіки, пригнічення свободи підприємництва, монополізм виробництва. Деформований ринок адміністративно-командної системи вичерпав себе наприкінці XX ст. і поступився місцем регульованому ринку.

Ключовим поняттям і «клітинкою» ринкового виробництва є товар.