
- •1. Теорія вільних електронів у металі
- •1.1. Основні положення теорії Друде-Лоренца
- •1.2. Закон Ома в диференціальній формі
- •1.3. Закон Джоуля - Ленца
- •1.4. Ефект Холла
- •1.5. Кінетичне рівняння для вільних електронів
- •1.6. Електромагнітна хвиля в металі
- •Розглянемо метал як електронний газ, який знаходиться в вакуумі. Тоді для вакууму
- •1.7. Теплопровідність металів. Закони Фур'є та Відемана - Франца
- •1.8. Ефект Зеебека
- •2. Квантова теорія вільних електронів у металі
- •2.1. Електронний газ при . Сфера Фермі
- •2.2. Електронний газ при ненульовій температурі. Теплоємність електронного газу. Уявлення про теорію Зоммерфельда
- •3. Структура кристалів та методи їх дослідження
- •3.1. Решітка Браве
- •3.3 Поняття про рентгеноструктурний аналіз
- •2. Метод обертання кристалу
- •Приклади застосування методів рентгеноструктурного аналізу до решіток кубічної сингонії
- •3.4. Дефекти кристалічної решітки
- •4. Динаміка кристалічних решіток
- •4.1. Поняття про нормальні коливання
- •4.2. Модель одноатомного ланцюжка
- •Співвідношення
- •4.3. Коливання двохатомного ланцюжка атомів
- •Аналогічно попередній моделі будемо шукати розв'язок системи у вигляді плоскої, хвилі, але з різними амплітудами для атомів різної маси
- •4.4. Теплоємність твердих тіл. Моделі Ейнштейна і Дебая
- •4.5. Теплове розширення твердих тіл
- •5. Елементи зонної теорії твердих тіл
- •5.1. Теорема Блоха
- •5.2. Уявлення про модель слабкого зв'язку
- •5.3. Уявлення про модель сильного зв'язку
- •5.4. Напів класична динаміка електронів у кристалі
- •5.5. Класифікація твердих тіл
- •6. Магнітні властивості твердих тіл
- •6.1. Класифікація магнетиків
- •1. Діамагнетики.
- •4. Антиферомагнетики.
- •5. Феримагнетики.
- •6.2. Модель діамагнетика
- •6.3. Моделі феромагнетизму
- •1. Модель самоузгодженого поля Вейса.
- •2. Уявлення про обмінну взаємодію.
- •6.4 Антиферомагнетики і феромагнетики
2. Метод обертання кристалу
Використовується монохроматичне випромінювання.
Під час обертання кристалу змінюється
взаємна орієнтація кристалу і падаючої
хвилі. Наприклад, кристал можна обертати
навколо фіксованої осі. Одночасно з
-прямою решіткою буде обертатись і
обернена. При цьому кожен вузол оберненої
решітки буде описувати коло з центром
в початку координат К- простору.
Дійсно, обертання решітки Браве з кутовою
швидкістю
означає зміну в часі напряму базисних
векторів згідно закону
Пропонуємо самостійно пересвідчитись
у тому, що
(її базисні вектори оберненої решітки будуть змінюватись за тим же
законом. Наприклад,
Для простої кубічної решітки хоча б
один дифракційний максимум буде
спостерігатись тоді, коли діаметр сфери
Евальда буде не менший
отже довжина хвилі, при якій буде спостерігатись хоча б один дифракційний максимум, має бути
Радіус кожного кола -
.
Тоді, якщо довжина вектора
менша, ніж діаметр сфери Евальда (2k),
то коло, яке описується вектором
при обертанні, може перетнути сферу
Евальда двічі, тобто, ми будемо спостерігати
відповідні Бреггівські максимуми при
двох орієнтаціях кристалу. При цьому
відхилення дифрагованого променя від
падаючого буде рівне
.
Цей метод використовується для
монокристалів.
3. Порошковий метод (метод Дебая-Шерера) - використовується для рентгеноструктурного аналізу полі кристалів, або порошків - найбільш поширений. Одержані в ньому зображення називають дебаєграмами.
В цьому методі вважається, що ансамбль
зерен (порошинок) достатньо “багатий”
(представницький), тобто в ньому присутні
зерна з усіма можливими орієнтаціями
в просторі. Математично це еквівалентно
обертанню монокристала в усіх можливих
напрямках, при цьому кожен вузол оберненої
решітки утворює вже не коло, а сферу
радіусом К. Якщо
,
то ця сфера перетинається зі сферою
Евальда по колу, кожна точка на цьому
колі відповідає максимуму. Відповідно
на екрані ми будемо спостерігати систему
кілець, кожне з яких є перетином конуса
з кутом розхилу
з площиною пластинки.
(для
кубічних кристалів).
Приклади застосування методів рентгеноструктурного аналізу до решіток кубічної сингонії
Як відомо з попереднього параграфа,
кожне сімейство атомних площин може
давати ряд дифракційних максимумів,
які підкоряються умові Вульфа-Брегта
для кубічної решітки
,так
що
Часто використовують так звані узагальнені
індекси Міллера, що мають спільний
множник:
(*)
Зручно розглядати ОЦК і ГЦК - решітки Браве як прості кубічні решітки з базисом. ОЦК решітка може бути подана як примітивна комірка з базисом з двох атомів (у вершині та в центрі куба). ГЦК решітку можна розглядати як примітивну комірку з базисом з чотирьох атомів.
Розглянемо детальніше дифракцію на ОЦК решітці. Кожна з двох ПК- решіток, які складають ОЦК - решітку, дає максимум за умови:
Якщо випромінювання, дифраговане від
двох підрешіток, знаходиться в протифазі
(різниця ходу
),
то ці максимуми взаємно погасяться.
Різниця фаз між променями, розсіяними
на двох сусідніх вузлах решітки, рівна
де
Тоді
Якщо й
то максимуми від підрешіток
додаються.
Якщо
то максимуми в протифазі і взаємно
знищуються.
Таким чином, "виживають" лише ті максимуми, для яких сума узагальнених індексів Міллера парна.
Для всіх трьох типів кубічних решіток можна передбачити відношення радіусів кілець на дебаєграмі. Розглянемо наприклад, ОЦК- решітку.
визначається з формули (*).
буде максимум
(так/ні)
1 0 0 1 ні -
1 1 0 2 так
1 1 1 3 ні -
2 0 0 4 так
2 1 0 5 ні -
2 1 1 6 так