
- •Глава 10 вимірювання згасання і Підсилення
- •10.1. Вимірювання характеристичного згасання чотириполюсників
- •10.2. Принцип вимірювання робочого згасання
- •10.3. Методи виміру робочого згасання
- •10.4. Типові помилки при вимірюванні робочого згасання
- •10.5. Вимірювання робочого підсилення
- •10.6. Вимірювання фазової постійної чотириполюсників
- •10.7. Вимірювання перехідних згасань
- •10.8. Способи автоматизації вимірювання згасання і підсилення
- •10.9. Панорамні прилади для вимірювання перехідних згасань
- •10.10. Вимірювання характеристик групового часу запізнювання
10.3. Методи виміру робочого згасання
Розрізняють два основних методи вимірювання робочого згасання: 1) метод «відомого генератора», коли генератор із заданим внутрішнім опором Z1 і деякою ЕРС Е (для лінійних чотириполюсників байдужою) є в розпорядженні вимірюючого, і 2) метод еквівалентного генератора, коли необхідне значення опору генератора Z1 при будь-якому наявному джерелі створюється штучно.
Рисунок 10.3 – Вимір робочого згасання за допомогою відомого генератора
1. Схема з «відомим генератором», використовувана, зокрема, у вимірювальних пультах ЛАЦ, представлена на рисунку 10.3. Вона дає можливість вимірювати ар як методом двох відліків по різниці рівнів, так і методом порівняння з згасанням магазина згасань, характеристичний опір якого Zм = Z1. У першому випадку
(10.4)
де р1
— рівень, показаний
вимірювачем рівня ИУ в
нижнім положенні ключа К
на виході магазина згасань при нульовому
значенні його згасання
,
а р2
— рівень, показаний на
виході чотириполюсника (у
верхнім положенні ключа К).
Величина
знаходиться обчисленням. В другому
випадку, регулюючи згасання магазина,
домагаються рівності р1
= р2
і
(10.5)
Результати вимірювання вірні, якщо в нижнім положенні ключа опір ИУ Zиy=Z1, а у верхньому Zиу = Z2 тобто заданому опору навантаження. Коли нема можливості це зробити, потрібно змінити схему, включивши на вихід чотириполюсника заданий опір навантаження (а в разі потреби і замість магазина — заданий опір генератора) і контролювати рівень p2 (а при необхідності і р1) при високоомному опорі ИУ.
В вимірювальних пультах ЛАЦ подібні схеми дають можливість виміряти робоче згасання при стандартних опорах 600, 135 і 75 Ом. У них при необхідності узгодження Zм з Z1 або Z2 з Zм може виконуватися за допомогою наявних на лицьовій панелі пульта погоджуючих трансформаторів (атр) і ланок (ас.зв), тоді
(10.6)
Величини атр і ас.зв вказуються в паспортах пультів.
Вимірювання методом порівняння дають звичайно більш точні результати, оскільки виключаються помилки відліків по шкалах ИУ, і клас точності МЗ звичайно вище, ніж ИУ.
2. Тому що зазвичай Z1 і Z2 задаються чисто активними, то генератор, еквівалентний заданому з внутрішнім опором Z, може бути створений включенням на виході будь-якого джерела магазина згасань з характеристичним опором Zм = Z1 при установці на ньому згасання порядку 20 дБ (і більш). При такому великому згасанні вхідний опір магазина по обидва боки з досить малою помилкою може вважатися рівним характеристичному. Правда, при цьому істотно зменшується напруга, що знімається з виходу джерела.
Широко розповсюдженим іншим способом одержання еквівалентного генератора є так званий метод Z (рисунок 10.4).
Рис. 10.4. Схеми, що пояснюють одержання генератора з заданим внутрішнім опором по «методу Z»
Зіставляючи схеми, приведені на цьому малюнку, неважко побачити, що якщо перед входом чотириполюсника включений опір, що дорівнює Z1, то при рівності U'=U=E струми, що надходять на вхід чотириполюсника, і, отже, напруги на його вихідному навантаженні Z2 для всіх цих схем виявляться однаковими (для першої схеми ці струми знайдуться за законом Ома для всього ланцюга, а для другої і третьої — за законом Ома для ділянки ланцюга).
Таким чином, для створення заданих робочих умов досить включити послідовно з входом чотириполюсника необхідний опір генератора Z1, а за ЕРС прийняти напругу U на виході будь-якого фактично діючого джерела (перед включеним Z1), що живить створену схему; на виході ж чотириполюсника треба включити заданий опір Z2.
С
хема
вимірювання робочого згасання по «методу
Z», застосовується, головним чином, при
вимірах окремих елементів тракту,
представлена на рисунку 10.5.
Рисунок 10.5 – Схема виміру робочого згасання по «методу Z» з використанням магазина згасання
У нижнім положенні ключа високоомний індикатор фіксує напругу U1 (або рівень напруги р1) на виході узгоджено навантаженого магазина згасань. У верхнім же положенні ключа контролюється напруга U2 на заданому робочому навантаженні чотириполюсника Z2. Якщо ам = 0, то U1 = E/2 та
(10.7)
Якщо вимірювання робилися методом порівняння, то регулюванням згасання магазина домагаються рівності U1 = U2 (p1 = p2) і
(10.8)
у загальному випадку
(10.9)