- •Глава 12 вимірювання електричних характеристик трактів і каналів зв'язку
- •12.1. Загальні зведення
- •12.2. Вимірювання при будівельно-монтажних роботах
- •12.3. Виміри в процесі технічної експлуатації
- •12.4. Вимірювання згасання непогодженості й асиметрії ланцюга для змінного струму
- •12.5. Вимірювання залишкового згасання (посилення)
- •12.6. Одержання діаграми рівнів
- •12.7. Перевірка стійкості каналу
- •12.8. Вимірювання шумів у каналах
- •12.9. Вимірювальні пульти лац
- •12.10. Телевимірювання на кабельних магістралях
- •12.11. Випробувачі поганих контактів
12.6. Одержання діаграми рівнів
Важливою характеристикою стану каналів магістрального зв'язку служить діаграма рівнів — графічне зображення рівнів у крапках з'єднання складових частин каналу. Вона являє собою сукупність найбільших (на виходах підсилювачів) і найменших (на входах підсилювачів) значень вимірювальних рівнів. Ці значення вибираються ще при розробці системи багатоканального зв'язку. Для правильного їхнього вибору необхідно враховувати очікувані в різних крапках значення рівнів корисних сигналів, можливі зміни цих рівнів у процесі експлуатації, а також характеристики і закони нагромадження перешкод. Обрані при розробці системи передачі значення вимірювальних рівнів визначають припустимі згасання, а стало бути, довжини підсилювальних ділянок і число підсилювальних пунктів на магістралі визначеної довжини. На основі цих даних знаходять показники конкретної магістралі при її проектуванні і будівництві.
Зниження вимірювальних рівнів на входах підсилювачів може привести до сумірності їх з рівнем власних перешкод, підвищення рівнів на виходах може привести до перевантаження вихідних ступіней підсилювачів, неспотворена потужність яких обмежена; і те й інше може викликати перекручування переданих сигналів.
При наявності розрахункових діаграм досить нормувати і вимірювати тільки рівні на виходах підсилювачів. Одночасне ушкодження і лінії (скажемо, деякої ділянки кабелю, згасання в якому повинний компенсувати підсилювач), і підсилювача малоймовірно, тому одержання на виході підсилювача обмірюваного значення рівня, що збігається з очікуваним, можна вважати достатнім підтвердженням справності, як ділянки лінії, так і підсилювача. Однак якщо обмірюване значення відрізняється від очікуваного на 2 дБ і більш, необхідно перевірити рівень і на вході підсилювача, щоб з'ясувати, де несправність — у підсилювачі або на ділянці.
Н
а
мал. 12.6 представлена зразкова діаграма
рівнів для каналу магістрального
зв'язку. Початком відліку є крапка
нульового відносного рівня на вході
системи, за який звичайно приймаються
«комутаторні затиски каналу»,
тобто крапка
Рис.12.6. Зразкова діаграма рівнів для каналу магістрального зв'язку
з'єднання каналу з гніздом міжміського комутатора. При вимірюванні в цю крапку включається генератор синусоїдальних коливань з частотою 800 Гц, внутрішнім опором 600 Ом (передбачають кут опору рівним нулеві) і ЕРС 1,55 В, тобто так називаний «нормальний генератор», що дає на навантаженні 600 Ом нульовий рівень.
У цих умовах рівні у всіх крапках каналу є вимірювальними. У залежності від поставленої задачі фіксуються рівні потужності, що відповідають визначеним крапкам з'єднання апаратури передавальної станції (внутрішня діаграма рівнів передавача), рівні, що відповідають крапкам стику лінійних пристроїв і підсилювачів (зовнішня діаграма рівнів), і рівні в крапках з'єднання елементів апаратури прийомної станції (її внутрішня діаграма). Іноді знімається і внутрішня діаграма рівнів у крапках з'єднання апаратури проміжної станції.
Істотно відзначити, що до першого і після останнього перетворювачів частоти фіксуються рівні тональної частоти 800 Гц, у всіх же інших крапках — вимірювальні рівні переданої по тракті бічної частоти fнес 800 Гц.
В усіх контрольованих крапках для одержання діаграми рівнів вимірювачі рівня включаються так, щоб вони не шунтували б уже наявні опори навантаження, тобто в положенні вхідного ключа «Високоом». В інших положеннях цього ключа ИУ може включатися тільки в тих випадках, коли він сам заміняє відповідний опір навантаження.
Контрольні виміри в процесі експлуатації проводять звичайно тільки на виходах і для обмеженого числа НПП (наприклад, НПП, що мають пристрої АРП по контрольній частоті), використовуючи виборчі вимірювачі рівня.
Тому що діаграми рівнів будуються у вимірювальних рівнях по потужності, то при контролі рівня вимірювачем, проградуйованому в абсолютних рівнях по напрузі (тобто p = ln U/0,775 або p=20 lg U/0,775), і при відмінності опору, на якому виміряється рівень, від 600 Ом, варто перевести вимірювальний рівень, показаний приладом, у рівень по потужності, користуючись формулою pм = pн –10 lg Z/600 Нп (pм = pн –0,51 ln Z/600 Нп).
При користуванні діаграмами рівнів варто мати на увазі, що вони дають поняття про потужності в різних крапках одного каналу, але не дають можливості судити про потужності в багатоканальному тракті. Завантаження групових елементів апаратури утвориться в результаті додавання потужностей, що діють у всіх каналах. Вимір потужностей розмовних струмів при цьому може вироблятися спеціальними приладами (волюметрами) [9].
Поряд з періодичними вимірами каналів і трактів зв'язку робиться періодична перевірка і регулювання апаратури відповідно до наявних для кожного її типу інструкціями.
Для різних систем передачі рівні передачі нормуються неоднаково. Однак для всіх чотирьохпровідних систем номінальні відносні рівні по тональній частоті на вході чотирьохпровідної частини канал –13 дБ (-1,5 Нп), а на виході її +4,35 дБ (0,5 Нп).
