1.1.Знати:

1.1.1. Класифікацію, фізичні властивості, вплив на організм електромагнітних полів радіочастот (ЕМП) та лазерного випромінювання.

1.1.2. Принципи гігієнічного нормування електромагнітних полів радіочастот.

1.2. Вміти:

1.2.1. Давати гігієнічну оцінку параметрів електромагнітних полів радіочастот.

1.2.2. Розробляти заходи щодо профілактики несприятливої дії електромагнітних полів радіочастот на організм.

2. Питання для самостійної підготовки.

2.1. Основні дані про фізичні властивості ЕМП радіочастот та їх гігієнічне значення.

2.2. Класифікація радіохвильового діапазону електромагнітних (ЕМ) коливань.

2.3. Величини, в яких вимірюються параметри ЕМП.

2.4. ЕМП випромінювання як фактор виробничого середовища.

2.5. Виробництва та галузі народного господарства, в яких застосовують ЕМП радіочастот.

2.6. Вплив ЕМП радіочастот на організм, механізм дії.

2.7. Основні правила та методи вимірювання напруженості ЕМП.

2.8. Прилади ЕМ контролю, принципи їх роботи.

2.9. Гігієнічне нормування ЕМП радіочастот.

2.10. Вимоги до приміщень фізіотерапевтичних кабінетів, розміщення обладнання і організації робочих місць медперсоналу, який обслуговує УВЧ і СВЧ апарату.

2.11. Профілактичні заходи, спрямовані на обмеження шкідливого впливу на організм ЕМ хвиль.

2.12. Визначення поняття лазерного випромінювання.

2.13. Основні дані про фізичні властивості лазерів та їх гігієнічне значення.

2.14. Принцип дії оптичних квантових генераторів (ОКГ).

2.15. Класифікація оптичних квантових генераторів.

2.16. Механізм дії лазерного випромінювання на організм.

2.17. Основні прояви лазерного ураження організму.

2.18. Принцип нормування лазерного випромінювання, його особливості. Прилади контролю.

2.19. Вимоги до приміщень, де розміщуються лазери.

2.20. Заходи профілактики шкідливої дії лазерного випромінювання на організм людини.

Структура та зміст заняття.

Заняття починається з письмового (тестового або за питаннями для самостійної підготовки) контролю вихідного рівня знань та усного розбору питань даної теми. Після вирішення організаційних питань та інструкцій викладача студенти самостійно вивчають нормативні документи за темою (ДСН 476-2002 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів радіочастот»). Далі студенти виконують практичну роботу: за даними ситуаційної задачі проводять гігієнічну оцінку ЕМП у виробничому середовищі. За результатами оцінки складається гігієнічний висновок. Робота оформлюється протоколом.

4. Література.

4.1 Основна:

4.1.1. Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – С. 165-188.

4.1.2. Гігієна праці: підручник / А.М. Шевченко, С.В. Алексєєв, Г.О.Гончарук та ін.; за ред. проф. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1993.

4.1.3. Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1988. – С. 95-111.

4.1.4. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене труда: под ред. З.И.Израэльсона, Н.Ю.Тарасенко. – М.: Медицина, 1981.

4.1.5. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда: под ред. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1986.

4.2. Додаткова:

4.2.1. ДСН 476-2002 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами ЕМП».

4.2.2. Гигиена труда при воздействии электромагнитных полей / Под ред. В.Е.Ковшило. – М.: Медицина, 1983.

4.2.3. Давыдов Б.И. и др. Биологическое действие, нормирование и защита от электромагнитных излучений. – М.: Энергоатомиздат, 1984.

4.2.4. Думанський Ю.Д. та ін. Вплив електромагнітних полів радіочастот на людину. – К.: Здоров’я, 1975.

4.2.5. Сердюк А.М. Взаємодія організму з електромагнітними полями як з фактором навколишнього середовища. – К.: Наукова думка, 1977.

4.2.6. Справочник по гигиене труда / Под ред. Б.Д.Карпова, В.Е.Ковшило. – Л.: Медицина, 1979.

4.2.7. Физиологические факторы. Экологическая оценка и контроль. Том 2. – М.: Медицина, 1999.

Тема №5. Методика гігієнічної оцінки виробничого освітлення. Принципи гігієнічного нормування. Основні напрями підтримання оптимальних параметрів виробничого освітлення.

1. Мета: вивчити принципи гігієнічного нормування виробничого освітлення. Оволодіти методикою вимірювання величини освітленості. Навчитися давати гігієнічну оцінку природного та штучного освітлення.