Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «гігієна праці»

Тема №1: Фізіологія праці, предмет, зміст, завдання. Методи фізіологічних досліджень в умовах виробництва. Заходи, спрямовані на підвищення працездатності та збереження здоров’я людини. Психологія праці. Основні методи дослідження.

1. Мета: визначати функції основних систем організму при фізичній і розумовій праці. Проводити дослідження фізіологічних змін в організмі людини, що працює. Рекомендувати заходи з наукової організації трудового процесу, що забезпечують високу працездатність, збереження здоров’я і подовження трудового довголіття.

1.1. Знати:

1. Фізіологічні зміни, що відбуваються в організмі людини під час фізичної і розумової праці.

2. Методи фізіологічних досліджень, які використовуються в умовах виробництва.

1.2. Вміти:

1.2.1. Визначати показники основних функцій оранізму людини.

1.2.2. Оцінювати фізіологічні зміни в організмі людини при виконанні фізичної та розумової праці.

2. Питання для самостійної підготовки.

2.1. Фізіологія праці – визначення, мета, задачі, методи досліджень.

2.2. Основні фізіологічні ознаки фізичної та розумової праці. Класифікації.

2.3. Фізіологічні зміни, що відбуваються в органах і системах організму людини при виконанні фізичної праці.

2.4. Фізіологічні зміни, що відбуваються в органах і системах організму людини при виконанні розумової праці.

2.5. Працездатність людини, динаміка і причини її зміни протягом робочого дня.

2.6. Фази функціонального стану центральної нервової системи під час роботи.

2.7. Фізіологічна суть втоми, існуючі теорії і сучасне розуміння механізму її виникнення.

2.8. Шляхи попередження розвитку втоми.

2.9. Процеси, які відбуваються в організмі людини у відновний період (після закінчення роботи).

2.10. Основні заходи, спрямовані на збереження і підвищення працездатності, профілактику захворювань при виконанні фізичної та розумової праці.

3. Структура та зміст заняття.

На початку практичного заняття проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань. Потім проводиться розбір даної теми шляхом опитування студентів по учбовим питанням 2.1 – 2.10. Далі студенти під керівництвом викладача виконують практичну роботу: по ситуаційній задачі оцінюють важкість та напруженість праці відповідно до «Классификации труда по тяжести и напряжённости». Результати роботи оформляються у вигляді протоколу згідно зі зразком (додатки 1, 2). Наприкінці заняття викладач підводить підсумки, оцінює знання студентів, дає завдання на наступне заняття.

4. Література.

4.1. Основна:

4.1.1. Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – С. 10-65, 87-90.

4.1.2. Гігієна праці: підручник / А.М. Шевченко, С.В. Алексєєв, Г.О.Гончарук та ін.; за ред. проф. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1993. – С. 66-67, 73-92.

4.1.3. Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1988. – С. 49-70.

4.1.4. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене труда: под ред. З.И.Израэльсона, Н.Ю.Тарасенко. – М.: Медицина, 1981. – С. 35-45.

4.1.5. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда: под ред. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1986. – С. 29-54.

4.2. Додаткова:

4.2.1. Аулик И.В. Определение физиологической работоспособности в труде и спорте. – М.: Медицина. – 1990.

4.2.2. Брудна Є.М. Функціональні методи дослідження серцево-судинної системи і зовнішнього дихання. – К.: Здоров’я. – 1970.

4.2.3. Бузунов  В.А. Производственные факторы и возрастная работоспособность. – К.: Здоров’я. – 1991.

4.2.4. Виноградов М.И. Физиология трудовых процессов. – М.: Медицина. – 1966.

4.2.5. Войтенко В. П. Здоровье здоровых. Введение в санологию. – К.: Здоров’я. – 1991.

4.2.6. Гигиенические критерии оценки и классификация условий труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряжённости трудового процесса. Руководство Р.2.2.755-99-М. Федеральный центр Госсанэпиднадзора Минздрава Росии. – 2002.

4.2.7. Практикум по физиологии труда под ред. К.С.Точилова. – Л.: Изд-во Ленинградского университета. – 1988.

4.2.8. Руководство по физиологии труда / под ред. З.М.Золиной и Н.Ф.Измерова. – М.: Медицина. – 1983.

Додаток 1

№з/п	Показники	Характеристика показників	Категорія важкості та напруженості праці
Важкість праці
1.	Фізіологічні
1.1.	Енерговитрати (ккал/год)	150	ІІ
1.2.	Частота пульсу, уд/хв	90	І
2.	Ергономічні
2.1.	Максимальна величина вантажу, що переміщується (кг)	35	ІІІ
Напруженість праці
3.	Фізіологічні
3.1.	Подовження часу реакції на світло (%)	40	ІІІ
4.	Ергономічні
4.1.	Монотонність: кількість елементів в операції	3-2	IV

Додаток 2

ЕТАЛОН СКЛАДАННЯ ВИСНОВКУ ДО СИТУАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ

Праця (вказати професію) згідно «Классификации труда по тяжести и напряжённости» відноситься по важкості до ІІІ категорії – важка (за лімітуючим показником – максимальна величина вантажу, що переміщується), по напруженості до IV категорії – дуже напружена (за лімітуючим показником – монотонність: кількість елементів в операції).

Тема №2. Фізичні шкідливі виробничі чинники (виробничий шум і вібрація). Гігієнічна характеристика, дія на організм робітників, гігієнічне нормування, заходи профілактики несприятливої дії.

1. Мета: вивчити принципи гігієнічного нормування виробничого шуму та виробничої вібрації, навчитися вимірювати на робочих місцях основні акустичні параметри шуму та виробничої вібрації, що нормуються, та надавати їх гігієнічну оцінку.

1. Знати:

1.1.1. Визначення поняття, класифікація, основні акустичні параметри шуму та фізичні параметри вібрації, вплив на організм виробничого шуму та виробничої вібрації.

1.1.2. Принципи гігієнічного нормування виробничого шуму та виробничої вібрації.