Практичні навички та уміння.

1. Методика оцінки роботи за ступенем важкості, напруженості, шкідливості та небезпечності праці.

2. Фізіологічна оцінка режиму праці і відпочинку.

3. Метод хронометражних спостережень в гігієні праці. Види хронометражних спостережень.

4. Методи дослідження динаміки працездатності протягом робочого дня.

5. Основні методи дослідження функціонального стану м`язової системи, які використовуються при вирішенні питань фізіології праці.

6. Основні методи дослідження функціонального стану ЦНС при вирішенні питань фізіології праці.

7. Умови, які повинні бути виконані при організації фізіологічних досліджень на виробництві.

8. Методи дослідження, які використовуються в психології праці.

9. Методика вимірювання параметрів виробничого мікроклімату.

10. Дати гігієнічну оцінку виробничого мікроклімату.

11. Методика вимірювання виробничого шуму.

12. Методика вимірювання виробничої вібрації.

13. Дати гігієнічну оцінку виробничої вібрації.

14. Дати гігієнічну оцінку виробничого шуму.

15. Методика вимірювання ЕМП радіочастот в умовах виробництва.

16. Дати гігієнічну оцінку ЕМП радіочастот.

17. Дати гігієнічну оцінку лазерного випромінювання.

18. Методика вимірювання виробничого освітлення.

19. Дати гігієнічну оцінку виробничого освітлення.

20. Основні методи відбору проб повітря робочої зони на вміст шкідливих речовин і пилу.

21. Методика розрахунку необхідного об’єму повітря при відборі проб повітря для визначення в ньому шкідливих речовин.

22. Експресні методи визначення вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

23. Дати гігієнічну оцінку біологічним чинникам у повітрі робочої зони.

24. Методика організації та проведення періодичних медичних оглядів.

25. Методика розслідування випадків гострих та хронічних професійних отруєнь та захворювань.

26. Методика вивчення захворюваності з ТН.

27. Методика проведення запобіжного санітарного нагляду на промислових підприємствах.

28. Методика проведення поточного санітарного нагляду на промислових підприємствах.

29. Методика складання річного звіту про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров’я людини з розділу гігієна праці.

30. Давати гігієнічну оцінку умовам праці медичних працівників.

31. Давати гігієнічну оцінку умовам праці жінок, підлітків та осіб старших вікових груп.

32. Давати гігієнічну оцінку умовам праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

Форми контролю і критерії оцінювання студентів

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності у балах та оцінки підсумкового модульного контролю також у балах, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) -200 в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за чотирибальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількостей тем у модулі.

В програмі застосована така система конвертації традиційних оцінок у бали:

Традиційна оцінка	Конвертація у бали:
	Модуль
„5”	7
„4”	6
„3”	5
„2”	0

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „5”, на кількість занять у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу (7·16 +8).

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „3”, на кількість тем у модулі - 64 ( 4·16).

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи (індивідуальних завдань):

Виконання індивідуальної роботи є обов’язковим. Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від обсягу і значимості, але не більше 7 балів.

Бали за індивідуальну роботу нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні та захисті. За традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 7 балів, „4” – 6 балів, „3” – 5 балів, „2” – 0 балів.

Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до теми аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбаченні навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну – 78 (4х18+6).

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з гігієни праці визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Контроль теоретичної підготовки проводиться шляхом тестування за тестами рівня «КРОК-2». Кожний студент відповідає на 40 тестів. За кожний вирішений тест студент отримує 0,5 балa.

Оцінювання теоретичної підготовки проводиться за шкалою:

18 - 20 балів – «5»;

15 - 17 балів – «4»;

12 - 14 балів – «3»;

11 балів і нижче – «2».

Контроль практичної підготовки студента проводиться в два етапи:

1. шляхом вирішування ситуаційних задач із використанням нормативно-інструктивної документації;

2. шляхом демонстрування студентом вмінь проведення гігієнічних досліджень з оцінкою отриманих результатів.

Оцінювання кожного етапу практичної підготовки проводиться за 30-бальною шкалою (разом максимально 60 балів):

18 – 20 – “3”;

11 – 25 – “4”;

26 – 30 – “5”.

Максимальна кількість балів, що може отримати студент на підсумковому модульному контролі дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль зараховується, якщо студент набрав не менше 64 балів.

Критерій зарахування модуля: 56 балів + 64 бали =120 балів (межа “Е-Fx” за шкалою ЕСТS) 120:200=60 %.

Оцінка з дисципліни А, В, С, D або Е виставляється лише студентам, яким зараховано модуль.

Кількість балів з дисципліни визначається за сумою результатів контролю поточної навчальної діяльності та модульного підсумкового контролю.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з даного модулю, конвертуються на кафедрі у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями які наведено у таблиці:

Бали з дисципліни	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
від 170 до 200 балів	«5»
від 140 до 169 балів	«4»
від 120 до 139 балів	«3»
менше 120 балів	«2»