6. Робоча станція

Робоча станція − комплекс технічних і програмних засобів, призначених для вирішення певного кола завдань.

Робоча станція як місце роботи спеціаліста являє собою комп'ютер з відповідним ПЗ. Також терміном «робоча станція» позначають комп'ютер у складі локальної обчислювальної мережі по відношенню до сервера.

7. Сервер

Се́рвер (англ. server − служка) − у комп'ютерній термінології слово може стосуватися окремого комп'ютеру чи програми. Головною ознакою в обох випадках є здатність машини чи програми переважну кількість часу працювати автономно, без втручання людини реагуючи на зовнішні події згідно встановленого програмного забезпечення.

8. Суперкомп'ютер

Суперкомп'ю́тер (англ. giant computer, англ. supercomputer) загальний термін, який використовується для позначення класу існуючих найпотужніших комп'ютерних систем.

Суперкомп'ютери, зазвичай, використовується при вирішенні складних наукових та інженерних задач, які вимагають виконання великої кількості математичних операцій та/чи працюють з великими об'ємами даних.

За системою счислення

1. Двохрічні. 2. Трьохрічні. 3. Десятирічні

За елементною основою

1. Релейні. 2. Лампові. 3. Феррітдіодні. 4. Транзисторні дискретні.

5. Транзисторні інтегральні

Фізична реалізація

1. Механічний комп'ютер

Рахівниці. Механічний калькулятор.

2. Пневматичний комп'ютер

Пневматичний комп'ютер − комп'ютер, що використовує для виконання логічних операцій за допомогою повітря, що проходить по профільованим каналам.

Зараз пневмокомп’ютери використовуються в галузях промисловості, де потрібна підвищена вібростійкість, працездатність в дуже широкому діапазоні температур чи управління пневматичними силовими пристроями. Це роботи та автоматика, що працюють в металургії, в гірничорудній промисловості. Відомі випадки керування елементами авіаційних двигунів, автоматикою ракетних систем, силовими приводами вертольотів і літаків.

Існує також ціла категорія виробництв, агрегатів і установок, де застосування електрики, навіть самих низьких напруг, дуже небажано. Це хімія органічних сполук, нафтопереробні заводи. Вони до сих пір широко використовують пневматичних автоматику.

3. Електронний комп'ютер

4. Оптичний комп'ютер

В основі оптичних комп'ютерів лежить оптичний процесор. Це пристрій, у якому світло керує світлом. Основне застосування оптичних комп'ютерів − порівняння з певним зразком великої кількості зображень.

5. Квантовий комп’ютер

Квантовий комп’ютер − фізичний обчислювальний пристрій, функціонування якого полягає на квантових явищах.

6. Біологічний комп'ютер

Молекулярні комп'ютери − обчислювальні системи, які використовують обчислювальні можливості молекул (переважно, біологічних). Молекулярними комп'ютерами використовується ідея обчислювальних можливостей розташування атомів в просторі.

ДНК-комп'ютер − обчислювальна система, що використовує обчислювальні можливості молекул ДНК.

Архітектура персонального комп'ютера − компонування його основних частин, таких як процесор, ОЗУ, відеопідсистема, дискова система, периферійні пристрої та пристрої вводу-виводу.

Архітектура сучасного персонального комп'ютера визначається схемою його чіпсета. Раніше комп'ютер мав до 2-х сотень мікросхем на материнській платі. Сучасні комп'ютери містять дві основні великі мікросхеми чіпсета:

• контролер-концентратор пам'яті (MCH) або північний міст (North Bridge), що забезпечує роботу процесора з пам'яттю і з відеопідсистема;

• контролер-концентратор вводу-виводу (ICH) або південний міст (South Bridge), що забезпечує роботу із зовнішніми пристроями.

Вибір типу чіпсета залежить від процесора, з яким він працює, і визначає різновиди зовнішніх пристроїв (відеокарти, вінчестера і ін.) В характеристиках кожного процесора можна знайти, з якими чіпсета він може працювати.

Перші комп’ютери і перші програми для них були спроектовані заради розв’язання фізичних та математичних задач. Проте дуже швидко користувачі ЕОМ виявили їx корисність для підготовки друкованих документів. Спочатку це були результати обчислень, запис програм, а згодом і звичайні тексти «людською», а не машинною мовою. Так з’явилися перші редактори текстів.

Розвиток обчислювальної техніки поступово дозволяв перекладати на плечі програм усе більше й більше функцій людини по підготовці різноманітних документів:

• розміщення та оформлення тексту

• перевірка орфографії та граматики

• побудова складних графічних об’єктів

• занесення формул

Такі програми стали настільки потужними та важливими, що їх стали на відміну від редакторів називати текстовими процесорами.

В рамках цього курсу ми сконцентуємо основну увагу на розгляді офісного пакету додатків Microsoft Office,

Microsoft Office - Офісний пакет додатків, створених корпорацією Microsoft для операційних систем Microsoft Windows і Apple Mac OS X. До складу цього пакету входить програмне забезпечення для роботи з різними типами документів: текстами, електронними таблицями, базами даних та ін . Підтримує скрипти і макроси, написані на VBA.