5.3.1.2 Векторізування

Растрові скановані картографічні матеріали використовуються для створення векторних цифрових карт. При гарній якості вихідних карт: гарне розрізнення ліній і контурів, відсутність тла і забруднень, чітка передача кольору, - можуть використовуватися системи розпізнавання графічних образів і автоматичного промальовування їхніх контурів. Процедури розпізнавання растра і промальовування векторних графічних примітивів позначаються терміном векторізування. Векторізування може бути ручним і напівавтоматичним. Напівавтоматичне векторізування в основному застосовується для лінійних даних, точкові об'єкти вводяться в ручному режимі, полігональні об'єкти також замикаються в ручному режимі.

Процес напівавтоматичного чи ручного простежування лінії по її зображенню на растрі називається трасуванням. У різних програмних пакетах для векторізування маються різні інструменти трасування, заздалегідь пристосовані на визначені комбінації растрових елементів. Звичайно це основний трассировщик, призначений для простежування суцільних і пунктирних ліній, а також трасировщики ортогональних (вигинаючихся тільки під прямим кутом), ламаних, точкових ліній, замкнутих прямокутних контурів, інструмент оконтурювання заштрихованих областей і інструмент оконтурювання залитих плям. Процес векторизування керується набором параметрів трасування, який можна поєднувати в стратегії трасування.

Для початку трасування суцільної чи пунктирної лінії в автоматичному режимі вказується початкова точка на "гарної" ділянці, де для автоматичного трассировщика не передбачається ускладнень. Для початку трасування пунктирної чи точкової лінії потрібно послідовно вказати дві сусідні точки, задавши, таким чином, зразковий крок і напрямок. Додаткові операції трасування ліній включають: максимальну відстань розриву між фрагментами лінії, максимальний кут повороту лінії і максимальну відстань пошуку початку іншої лінії під кутом від напрямку попередньої лінії, максимальну і мінімальну товщину трассируємой лінії, відстань між опорними точками уздовж лінії й ін. При виникненні затримок оператор у будь-який момент може взяти керування процесом векторизування на себе.

Для автоматизованого вектризування необхідне використання попереднє підготовлених растрових матеріалів. Рекомендується використовувати матеріали з заздалегідь розділеними тематичними шарами, тобто на векторизуємой карті повинні бути елементи одного типу - горизонталі рельєфу, річкова мережа, дороги, контури будинків і ін. Підвищується яскравість і контрастність растрової карти, використовується процедура інвертування кольору - білий колір стає чорним і навпаки. На мал.5.6 представлений екран програмного пакета для вектризування Easy Trace з фрагментом вектроризуємого міського плану масштабу 1:500.

Рис. 5.6 Робочий екран векторизатора Easy Trace

з ділянкою міського плану

У процесі створення векторних об'єктів виробляється присвоєння ідентифікаторів (номерів трубопроводів, будинків, назв вулиць, висот горизонталей рельєфу і т.д.). Одним з режимів автоматичної ідентифікації є присвоєння значень висот лініям горизонталей рельєфу, глибин і інших ізоліній з рівним кроком зміни значень. Для автоматичної ідентифікації група близьрозповсюджених ліній перекреслюється перпендикулярним відрізком, для якого задаються початкове значення і крок зміни значень. Аналізується послідовність перетинання ліній і виробляється присвоювання значень у порядку проходження ліній.

Програми-векторизатори Map Edіtor, Easy Trace мають розвиті засоби імпорту готових векторних даних у формати програмних пакетів ГІС і основні обмінні формати.