К онструктивно-функціональна схема водопідйомного обладнання типу ву

1. Пульт керування

2. Реле тиску

3. Жиклер

4. Повітряний клапан

5. Камера змішування

6. Запобіжний клапан

7. Повітряно-водяний бак

8. Насосний агрегат

Водонапірні башти. Призначені для утворення і регулювання напору води в водопровідній мережі, зберігання запасів води і керування роботи водопідйомних установок при водопостачанні тваринницьких ферм. Коли продуктивність насосного агрегату перевищує споживання води, то її залишки поступають до водонапірної башти. При перевищенні споживання над надходженням необхідна кількість води надходить з башти. За період роботи насосного агрегату в ємності для води потрібно бути стільки, щоб вистачило для постачання споживачам на час зупинки насосного агрегату.

Розрізняють шатрові і безшатрові водонапірні башти.

1. Шатер 2. Водонапірний бак 3. Компенсатори 4. Спускна труба 5. Переливна труба 6. Подаюча труба 7. Дерев’яний короб 8. Несучі конструкції 9. Фундамент	1 . Фундамент 2. Зовнішня драбина 3. Внутрішня драбина 4. Контрольна труба 5. Колонна 6. Люк 7. Вентиляційна труба 8. Кришка 9. Бак 10. Колодязь 11. Кран 12. Земляний насип 13. Подаюча труба
Шатрова водонапірна башта	Безшатрова водонапірна башта

Шатер захищає ємність для води від охолодження і замерзання води в ньому. Несучі конструкції для шатрових башт виконуються з деревини, залізобетону тощо

Для водопостачання також використовуються безшатрові металічні башти конструкції Рожновського. Такі башти складаються з окремих блоків і мають високу теплостійкість. Циліндрична опора таких башт одночасно є ємністю для води, що збільшує запас води в башті майже у два рази.

Середньодобові витрати води Qср доб (л) на фермі визначається за формулою:

Qсер доб = q1n1 + q2n2 + . . . + qmnm + Qпож,

• де qm - середньодобова норма споживання води одним споживачем, л;

• nm - кількість споживачів

• Qпож. – розхід води на пожежогасіння

Розрахунок систем водопостачання

Максимальна добова витрата води:

Qмакс год =КдобּQсер доб

• Де К – коефіцієнт добової нерівномірності

• Кдоб=1,3

• Кгод=2,5

Розрахунок максимальної добової витрати дає можливість підібрати водонапірну вежу!!!

Максимальна годинна витрата (л/год):

Розрахунок максимальної годинної витрати дає можливість підібрати марку насоса!!!

Секундна витрата (л/с) води дорівнює

Розрахунок секундної витрати води дає можливість підібрати діаметр трубопроводу!!!

Лабораторна робота 9 тема: Машини для транспортування риби та ікри.

МЕТА РОБОТИ: Вивчити будову, процес роботи і правила експлуатації машин та механізмів.

ОБЛАДНАННЯ: Учбові плакати, учбові фільми.

ПРОГРАМА РОБОТИ

1. Вивчити будову і принцип роботи машин та механізмів.

2. Накреслити технологічні схеми.

3. Оформити звіт.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Розрізняють наступні види транспортування риби та ікри:

• внутрішньогосподарське

• зовнішньогосподарське.

Внутрішньогосподарське транспортування буває нетривалим та на невеликі відстані ‑ до 80 км. Рибу перевозять в чанах, що встановлюються в кузов автомашини (ГАЗ-63А, ГАЗ-93А) або на платформу причепа колісного трактора.

Для внутрішньогосподарських перевезень застосовуються також самохідні шасі Т-16М та універсальний трактор ДТ-20.

Брезентові чани застосовуються для перевезень невеликої кількості риби. Аби брезентовий чан зберігав форму при перевезенні, виготовляють каркас із дерева чи металевих труб діаметром 40….50 мм. Розміри каркаса визначаються габаритами платформи причепа або кузова автомашини з урахуванням зручності їх обслуговування робочими. Між бортом кузова та стороною каркаса робиться прохід завширшки 40….50 см.

Зсередини каркас вистилають брезентом, щоб він повністю вкривав усю площину каркасу, у верхній частині каркасу для кріплення брезенту передбачені крючки. Живу рибу завантажують в брезентовий чан, коли він наполовину заповнений водою. При перевезенні риби на невеликі відстані (30….40 км) та на рівній дорозі брезентові чани не закривають, при більш тривалому перевезенні чан зверху закривають окремим брезентом.

Для вивантаження риби в нижній частині брезентових чанів встановлюється зливний брезентовий рукав діаметром 300 мм та довжиною до 5 м, який при перевезенні закріплюється між стінками каркасу і брезентового чану.

При перевезенні живої риби в брезентових чанах протягом 5….6 год. бажано проводити через кожну годину часткову заміну води.

Аерація води в брезентових чанах відбувається в результаті збовтування води під час руху автомашини. Разом із збагаченням води киснем при збовтуванні відбувається видалення вільної вуглекислоти та аміаку, шкідливих для риб. Воду в брезентових чанах можна аерувати, для чого рекомендується застосовувати стиснене повітря, що виробляється компресором основного двигуна автомашини. Попередньо повітря проходить ретельне очищення у вологовідокремлювачі, після чого подається для аерації води у перфорований шланг.

Чани для перевезення живої риби можна встановлювати на будь-які автомашини. Для забезпечення нерухомості чанів під час транспортування їх закріплюють усередині кузова автомашини. У зв’язку з цим габарити чанів повинні відповідати внутрішнім розмірам кузова автомашини. У період транспортування живої риби бокові борта кузову автомашини, як правило, нарощують на 25….30 см. Нарощена частина прикріплюється до кузова спеціальним пристроєм.

Міжгосподарське транспортування може здійснюватися на різні відстані та протягом тривалого часу – до 50 год. Ікру та живу рибу перевозять в автоцистернах (на відстані до 1500 км) та в живорибних вагонах (на 1500….3000 км).

Для перевезення посадкового матеріалу та ікри риб на далекі відстані використовують авіатранспорт: на відстань до 600 км – літаки ИЛ-14, до 750 км – АН-24, до 2000 км – АН-12, АН-10 і більше 2000 км – ТУ-134, ИЛ-18, ТУ-104.

Автоцистерна АЦПТ-2,8/53А виготовлена з листової сталі завтовшки 4 мм з термоізоляцією, вкрита дерев’яною обшивкою. Цистерна встановлюється на шасі автомобіля ГАЗ-53 на трьох спеціальних опорах та кріпиться за допомогою затяжних металевих тросів або спеціальними хомутами.

У передній частині цистерни є місткість для криги ємністю 100 кг, яка є холодильником для снулої риби та як запасник криги для охолодження води в цистерні. Зверху люки цистерни закриті двома ізотермічними герметичними кришками. Люки призначені для завантаження живої риби, вони також можуть бути використані для порційного вивантаження вручну.

Вивантаження риби здійснюється через люк задньої частини цистерни, до якого приєднується спеціальний розвантажувальний рукав. Заповнення цистерни водою відбувається шляхом створення в цистерні вакууму, тобто відсмоктування повітря з цистерни у всисний колектор працюючого двигуна автомобіля.

Також рибу можна перевозити в спеціальних контейнерах. Контейнер для перевезення живої риби виготовлений із склопластика, між зовнішніми і внутрішніми поверхнями якого знаходиться ізотермічний матеріал. Всі металеві частини контейнера виконані з неіржавіючої сталі. Конструкція контейнера і матеріали дозволяють експлуатувати його у будь-який період року.

Контейнер має два люки для завантаження і розвантаження риби; дводюймовий патрубок для зливу води з можливістю регулювання потоку. Контейнери можуть бути оснащені розвантажувальними пристроями, які легко приєднуються до розвантажувального люка і дозволяють швидко і якісно розвантажувати рибу. Це прямий жолоб L=1,2m і L= 2m і воронка, до якої приєднується гнучка труба D=20-25см. Дно контейнера знаходиться на одному рівні з нижньою частиною розвантажувального люка, що дозволяє робити повне вивантаження риби.

К онструкція кріплення контейнера дозволяє швидко і надійно встановлювати необхідну кількість контейнерів на платформі автомобіля і використовувати єдину систему збагачення води киснем і загальну систему водообміну. Верхня частина контейнера плоска і жорстка, що дозволяє людям спокійно пересуватися по ній при завантаженні і розвантаженні риби.