
- •IV. Тахеометричне знімання
- •IV.1. Основні формули та прилади тахеометричного знімання
- •IV. 1.1. Суть тахеометричного знімання
- •IV. 1.3. Нитковий віддалемір. Теорія ниткового віддалеміра у трубі із зовнішнім фокусуванням
- •IV.1.4. Визначення сталих к і с ниткового віддалеміра
- •IV. 1.5. Теорія ниткового віддалеміра в трубі з внутрішнім фокусуванням
- •IV.1.6. Експериментальне визначення змінної Рт
- •IV.1.7. Тахеометричні рейки
- •IV. 1.8. Приведення похилих віддалей, виміряних нитковим віддалеміром, до горизонту
- •IV. 1.9. Перетворення основної формули тригонометричного нівелювання
- •IV. 1.10. Точність тригонометричного нівелювання
- •IV.1.11. Точність ниткового віддалеміра
- •IV.1.12. Будова вертикального круга тахеометра з циліндричним рівнем при алідаді вертикального круга
- •IV.1.13. Будова вертикального круга тахеометра з циліндричним рівнем тільки при алідаді горизонтального круга
- •IV.1.14. Виведення формул для визначення місця нуля (мо) і кутів нахилу тахеометром 2т-30
- •IV. 1.15. Виведення формул для визначення місця нуля (мо) і кутів нахилу тахеометра т-30
- •IV. 1.16. Приведення значення місця нуля (мо) до нуля
- •IV.1.17. Перевірки кругових тахеометрів
- •IV. 1.18. Будова номограм ного тахеометра
- •IV.1.19. Теорія номограмного тахеометра
- •IV.1.20. Перевірка номограмного тахеометра
- •IV. 1.21. Електронні тахеометри та автоматизовані системи відлічування
- •IV. 1.22. Будова електронного тахеометра Leica тс 403l
- •IV.2. Виконання тахеометричного знімання поверхні
- •IV.2.1. Знімальна основа для тахеометричного знімання
- •IV.2.2. Створення пунктів знімальної основи тахеометричними ходами
- •IV.2.5. Прокладання тахеометричного ходу
- •IV.2.7. Послідовність роботи на станції під час тахеометричного знімання
- •IV.3. Камеральні роботи за результатами тахеометричного знімання
- •IV.3.1. Опрацювання журналу тахеометричного ходу
- •IV.3.3. Обчислення висот пунктів тахеометричного ходу
- •IV.3.4. Опрацювання журналу тахеометричного знімання
- •IV.3.5. Складання плану тахеометричного знімання
Розділ
IV
У
рівнянні (IV.
1.26) дві
змінні величини. Враховуючи незначні
зміни Кю
та Ст,
запишемо
d
= (m
+ qJ-n
+ C„, (IV.
1.27)
де
qM
-
різниця між К
та
100.
Тоді
матимемо
d
=
\00n
+ q3Mn
+ C3M. (TV.
1.28)
Позначимо
Чзмп
+ Сзм=Рзм. (TV.
1.29)
Отримаємо
d
= l00n
+ P3M. (IV.
1.30)
Змінна
Рш
залежатиме
від d.
Визначивши
її
для
різних довжин d,
можна
буде працювати таким відцалеміром і
одержувати наближене значення довжини
(як 100
• п
), та вводити поправки Рм
.
На
рівнинній місцевості вимірюють лінію
140-200 м і ділять її на 7-10 відрізків по 20
м кожний (рис.
IV.1.8)
з відносною похибкою 1/3000. Послідовно
встановлюють рейку над точками і
відлічують тахеометром відліки
пх,п2,...,пі.
Виконують шість прийомів: три прямі і
три обернені ходи і знаходять середні
значення з кожних шести вимірювань.
Рис.
IV.
1.8. Експериментальне визначення змінної
Рш
з і прийомів (і
= 6)
Обчислюють
Р,=20-100
Р2
=40-100 иср
2,
Р7
=140-100-лс/)
7.
Складають
таблицю значень Pt
і
користуються нею під час вимірювань.
Якщо довжини змінюються на 50 м, Pt
змінюється
в сантиметрах.
324IV.1.6. Експериментальне визначення змінної Рт
Тахеометричне
знімання
Для
виконання тахеометричного знімання
можна використовувати ніве-
лірні
рейки. Вище розглянуто приклад
застосування нівелірних рейок
{рис.
IV.
1.5).
Однак нівелірні рейки мають сантиметрові
поділки і під час
вимірювання
віддалей, більших за 150-200 м, їх погано
видно. Краще, коли на
рейці нанесено
поділки різної величини - по два, п’ять,
десять і більше
сантиметрів.
Нівелірні рейки важкі. Тахеометричні
рейки
легші, тому що вони не обов’язково
повинні
бути двосторонніми, тобто
дерев’яні бруски можуть
мати менший
поперечний переріз (не 10 см х 4 см, а
5-6
см х 2-3 см).
Тахеометричні
рейки мають півметрові,
дециметрові
та сантиметрові поділки (рис.
IV.
1.9).
Під
час вимірювання ліній нижні частини
рейки
часто не видно через складність
рельєфу та
рослинність. Тому
використовують розсувні рейки,
які
складаються з двох брусків: нижня
частина - це
підставка, довжина якої
близько 2 м, із
сантиметровими
поділками. По ній пересувається
рейка
завдовжки 3-4 м. Її нижній зріз (п’ятку)
можна
закріпити скобою на висоті приладу
і
(зазвичай
і
= 1,5-И,7 м).
Фірма
"Карл Цейс" виготовляє рейки, в
яких
підставку можна вставити
всередину основної
рейки. Цей принцип
використовують також для
виготовлення
розсувних рейок з метровими
секціями,
що вставляються поступово - верхня
в
середню, середня в нижню, і в
складеному вигляді
мають довжину
близько 1 м. В робочому стані сек-
ції
рейки жорстко скріплені пружинними
фікса-
торами. Такі рейки часто
виготовляють з дюралю-
мінію. Вони
легкі та зручні в транспортуванні.
Використання
тахеометричних рейок спрощує
обчислення
перевищень. Якщо зорову трубу
навести
на висоту приладу, тобто / = /, то
формула
тригонометричного нівелювання
набуває вигляду
Рис.
IV.
1.9. Рейки, які використовують для
тахеометричного знімання
h
= d-tgv
(IV.1.31)
325
IV.1.7. Тахеометричні рейки
Розділ
IV
Нехай
потрібно визначити горизонтальну
проекцію лінії S,
виміряної
нитковим віддалеміром. Лінія S
нахилена
до горизонту під кутом v.
Встановимо тахеометр і рейку в точках
А
та В
відповідно (рис.
IV. 1.10). Вважатимемо,
що С = 0. Таке спрощення практично не
впливає на точність визначення
горизонтальних довжин ліній. Рейка в
точці В
встановлена вертикально, але не
перпендикулярно до візирної лінії IN.
Відповідно
до теорії віддалеміра рейку з положення
NR
потрібно
було б поставити в положення NR',
тобто
нахилити на кут v
(кут
v
в
точці І
дорівнює куту v
в
точці N,
як
кути із взаємно перпендикулярними
сторонами). Вважатимемо трикутник NR'R
прямокутним.
Тоді з цього трикутника можна записати
y
= -^cosv. (TV.
1.32)
Або
n
-n-cosv. (IV.
1.33)
Згідно
із теорією ниткового віддалеміра
відстань до рейки можна обчислити за
формулою
S
= l00n'. (IV.
1.34)
З
урахуванням (IV. 1.33) виміряну похилу
віддаль можна записати як
S
=
100-л-cosv
, (IV.
1.35)
де
п
- виміряна кількість поділок рейки між
віддалемірними нитками, коли рейка
встановлена вертикально.
Рис.
IV.
1.10. Приведення ліній, виміряних нитковим
віддалеміром, до горизонту
326IV. 1.8. Приведення похилих віддалей, виміряних нитковим віддалеміром, до горизонту