У рівнянні (IV. 1.26) дві змінні величини. Враховуючи незначні зміни К_ю та С_т, запишемо

d = (m + qJ-n + C„, (IV. 1.27)

де q_M - різниця між К та 100.

Тоді матимемо

d = \00n + q_3Mn + C_3M. (TV. 1.28)

Позначимо

Ч_змп + С_зм=Р_зм. (TV. 1.29)

Отримаємо

d = l00n + P_3M. (IV. 1.30)

Змінна Р_ш залежатиме від d. Визначивши її для різних довжин d, можна буде працювати таким відцалеміром і одержувати наближене значення довжини (як 100 • п ), та вводити поправки Р_м .

IV.1.6. Експериментальне визначення змінної Рт

На рівнинній місцевості вимірюють лінію 140-200 м і ділять її на 7-10 відрізків по 20 м кожний (рис. IV.1.8) з відносною похибкою 1/3000. Послідовно встановлюють рейку над точками і відлічують тахеометром відліки п_х,п₂,...,п_і. Виконують шість прийомів: три прямі і три обернені ходи і знаходять середні значення з кожних шести вимірювань.

Рис. IV. 1.8. Експериментальне визначення змінної Р_ш з і прийомів (і = 6) Обчислюють

Р,=20-100 Р₂ =40-100 и_{ср 2},

Р₇ =140-100-л_{с/) 7}.

Складають таблицю значень P_t і користуються нею під час вимірювань. Якщо довжини змінюються на 50 м, P_t змінюється в сантиметрах.

324

IV.1.7. Тахеометричні рейки

Для виконання тахеометричного знімання можна використовувати ніве- лірні рейки. Вище розглянуто приклад застосування нівелірних рейок {рис. IV. 1.5). Однак нівелірні рейки мають сантиметрові поділки і під час вимірювання віддалей, більших за 150-200 м, їх погано видно. Краще, коли на рейці нанесено поділки різної величини - по два, п’ять, десять і більше

сантиметрів. Нівелірні рейки важкі. Тахеометричні рейки легші, тому що вони не обов’язково повинні бути двосторонніми, тобто дерев’яні бруски можуть мати менший поперечний переріз (не 10 см х 4 см, а 5-6 см х 2-3 см).

Тахеометричні рейки мають півметрові, дециметрові та сантиметрові поділки (рис. IV. 1.9).

Під час вимірювання ліній нижні частини рейки часто не видно через складність рельєфу та рослинність. Тому використовують розсувні рейки, які складаються з двох брусків: нижня частина - це підставка, довжина якої близько 2 м, із сантиметровими поділками. По ній пересувається рейка завдовжки 3-4 м. Її нижній зріз (п’ятку) можна закріпити скобою на висоті приладу і (зазвичай і = 1,5-И,7 м).

Фірма "Карл Цейс" виготовляє рейки, в яких підставку можна вставити всередину основної рейки. Цей принцип використовують також для виготовлення розсувних рейок з метровими секціями, що вставляються поступово - верхня в середню, середня в нижню, і в складеному вигляді мають довжину близько 1 м. В робочому стані сек- ції рейки жорстко скріплені пружинними фікса- торами. Такі рейки часто виготовляють з дюралю- мінію. Вони легкі та зручні в транспортуванні.

Використання тахеометричних рейок спрощує обчислення перевищень. Якщо зорову трубу навести на висоту приладу, тобто / = /, то формула тригонометричного нівелювання набуває вигляду

Рис. IV. 1.9. Рейки, які використовують для тахеометричного знімання

h = d-tgv

(IV.1.31)

325

IV. 1.8. Приведення похилих віддалей, виміряних нитковим віддалеміром, до горизонту

Нехай потрібно визначити горизонтальну проекцію лінії S, виміряної нитковим віддалеміром. Лінія S нахилена до горизонту під кутом v. Встановимо тахеометр і рейку в точках А та В відповідно (рис. IV. 1.10). Вважатимемо, що С = 0. Таке спрощення практично не впливає на точність визначення горизонтальних довжин ліній. Рейка в точці В встановлена вертикально, але не перпендикулярно до візирної лінії IN. Відповідно до теорії віддалеміра рейку з положення NR потрібно було б поставити в положення NR', тобто нахилити на кут v (кут v в точці І дорівнює куту v в точці N, як кути із взаємно перпендикулярними сторонами). Вважатимемо трикутник NR'R прямокутним. Тоді з цього трикутника можна записати

y = -^cosv. (TV. 1.32)

Або

n -n-cosv. (IV. 1.33)

Згідно із теорією ниткового віддалеміра відстань до рейки можна обчислити за формулою

S = l00n'. (IV. 1.34)

З урахуванням (IV. 1.33) виміряну похилу віддаль можна записати як

S = 100-л-cosv , (IV. 1.35)

де п - виміряна кількість поділок рейки між віддалемірними нитками, коли рейка встановлена вертикально.

Рис. IV. 1.10. Приведення ліній, виміряних нитковим віддалеміром, до горизонту

326