- •IV. Тахеометричне знімання
- •IV.1. Основні формули та прилади тахеометричного знімання
- •IV. 1.1. Суть тахеометричного знімання
- •IV. 1.3. Нитковий віддалемір. Теорія ниткового віддалеміра у трубі із зовнішнім фокусуванням
- •IV.1.4. Визначення сталих к і с ниткового віддалеміра
- •IV. 1.5. Теорія ниткового віддалеміра в трубі з внутрішнім фокусуванням
- •IV.1.6. Експериментальне визначення змінної Рт
- •IV.1.7. Тахеометричні рейки
- •IV. 1.8. Приведення похилих віддалей, виміряних нитковим віддалеміром, до горизонту
- •IV. 1.9. Перетворення основної формули тригонометричного нівелювання
- •IV. 1.10. Точність тригонометричного нівелювання
- •IV.1.11. Точність ниткового віддалеміра
- •IV.1.12. Будова вертикального круга тахеометра з циліндричним рівнем при алідаді вертикального круга
- •IV.1.13. Будова вертикального круга тахеометра з циліндричним рівнем тільки при алідаді горизонтального круга
- •IV.1.14. Виведення формул для визначення місця нуля (мо) і кутів нахилу тахеометром 2т-30
- •IV. 1.15. Виведення формул для визначення місця нуля (мо) і кутів нахилу тахеометра т-30
- •IV. 1.16. Приведення значення місця нуля (мо) до нуля
- •IV.1.17. Перевірки кругових тахеометрів
- •IV. 1.18. Будова номограм ного тахеометра
- •IV.1.19. Теорія номограмного тахеометра
- •IV.1.20. Перевірка номограмного тахеометра
- •IV. 1.21. Електронні тахеометри та автоматизовані системи відлічування
- •IV. 1.22. Будова електронного тахеометра Leica тс 403l
- •IV.2. Виконання тахеометричного знімання поверхні
- •IV.2.1. Знімальна основа для тахеометричного знімання
- •IV.2.2. Створення пунктів знімальної основи тахеометричними ходами
- •IV.2.5. Прокладання тахеометричного ходу
- •IV.2.7. Послідовність роботи на станції під час тахеометричного знімання
- •IV.3. Камеральні роботи за результатами тахеометричного знімання
- •IV.3.1. Опрацювання журналу тахеометричного ходу
- •IV.3.3. Обчислення висот пунктів тахеометричного ходу
- •IV.3.4. Опрацювання журналу тахеометричного знімання
- •IV.3.5. Складання плану тахеометричного знімання
04Р
donfh=^p-, (IV.3.27)
л/И
де п - кількість виміряних перевищень у ході.
Якщо абсолютна величина нев’язки не перевищує допустимої, то її значення з оберненим знаком розподіляють рівномірно у виміряні перевищення
Г
у вигляді поправок :Sf, = ——.
п
Поправки Sf, заокруглюють до сантиметрів і розподіляють у перевищення з таким розрахунком, щоб їхня сума дорівнювала значенню нев’язки з протилежним знаком, тобто £5/, =-//,.
Визначають виправлені перевищення за формулою
W (IV.3.28)
Для контролю обчислюють суму виправлених перевищень. Вона повинна дорівнювати теоретичній сумі перевищень Х/г вип i='Lhm.
Отримавши виправлені перевищення, знаходять висоти пунктів тахеометричного ходу
Ні+і =Hj + h вил ,. (IV.3.29)
IV.3.4. Опрацювання журналу тахеометричного знімання
Розглянемо, як опрацьовують сторінки тахеометричного журналу (табл. IV.3.4). Знімання місцевості виконували з пункту 5, координати та висота якого відомі.
На станції 1 обчислюють значення місця нуля (МО) за відліками вертикального круга, навівши зорову трубу при КП та КЛ на рейки, встановлені на станціях 6 та 1, за формулою
мо=кл6+кл1+кп6+кпї (IV330)
У такому разі цьому висота приладу дорівнює висоті наведення.
Для станції 5 (див табл. IV.3.2) місце нуля дорівнює
МО=—-9’^'+-^ 36,0'-3° 17,5'-2° 34,0' =
4
Обчислюють кути нахилу напрямків на точку 6 та 1 тахеометричного ходу за відліками при KJI та КП за формулами
V, = КЛі - МО, (IV.3.31)
v, = МО-КПі. (IV.3.32)
385
Розділ
IV
Таблиця
IV. 3.4
Журнал
тахеометричного знімання
Дата Погода:
сонячно, слабкий вітер
Вимірював Записував
і обчислив
№ станцій і пікетів |
Відліки |
Кут нахилу, v |
Горизонтальна проекція d -Kn-cos2v |
Перевищення h = dtgv +i-l |
-в + а? sfis S о о S CQ |
Примітка |
||
рейки п, см |
горизонтального круга |
вертикального круга |
||||||
Назва станції: |
5; Коефіцієнт віддалеміра: К = |
100 ; Висота приладу: і = |
1,34 м; |
|||||
Орієнтування лімба на станцію: 6; Місце нуля: МО = +0° 01,0'; |
Нст= 222,34 м. |
|||||||
КП |
||||||||
1 |
|
|
-2° 34,0’ |
|
|
|
|
|
6 |
|
|
-3° 17,5’ |
|
|
|
|
|
Величина |
|
|
|
|
|
|
|
|
гор. кута |
|
|
|
|
|
|
|
|
КЛ |
||||||||
1 |
|
|
+2° 36,0’ |
|
|
|
|
|
6 |
|
0° 00,0’ |
+3° 19,5’ |
|
|
|
|
|
Величина |
|
|
|
|
|
|
|
|
гор. кута |
|
|
|
|
|
|
|
|
Сер. кут |
|
|
|
|
|
|
|
|
КЛ |
||||||||
11 |
122,4 |
47032' |
-0°32' |
-0°33' |
172,0 |
-1,65 |
220,69 |
|
12 |
106,7 |
71 42' |
-0 52 |
-0 53 |
106,0 |
-1,63 |
219,05 |
* = 3м |
13 |
101,2 |
112 32' |
-2 51 |
-2 52 |
|
|
|
|
14 |
122,0 |
133 06' |
-4 46 |
-4 47 |
|
|
|
|
15 |
113,1 |
163 28 |
-3 20 |
-3 21 |
|
|
|
|
16 |
70,2 |
146 08 |
-1 31 |
-1 32 |
|
|
|
|
17 |
44,6 |
71 40 |
-0 48 |
-0 49 |
|
|
|
|
18 |
91,2 |
34 15 |
-2 21 |
-2 22 |
|
|
|
|
19 |
80,7 |
350 03 |
+3 16 |
+3 15 |
|
|
|
|
110 |
76,5 |
193 50 |
+2 16 |
+2 15 |
|
|
|
|
Ст.6 |
|
001 |
|
|
|
|
|
|
386
Тахеометричне знімання
І для контролю за формулою
vi
= KJI-'
~2KJIi
, (IV.3.33)
де і - номер точки, на яку виконували спостереження.
їхні числові значення записують у колонку 5 табл. IV.3.2.
Визначають горизонтальні проекції від точки спостережень до пікетних точок за формулою
d =Knco!?v, (IV.3.34)
де К - коефіцієнт ниткового віддалеміра (К ~ 100), п - віддаль частки шкали рейки, що розміщена між віддалемірними штрихами сітки ниток. Якщо значення S відлічують в сантиметрах, то значення виміряної відстані S' = Кп буде виражене в метрах. Тобто
d =S'cos2v. (IV.3.35)
Значення горизонтальних проекцій виміряних віддалей записують у колонку 6 табл. IV.3.2.
Обчислюють перевищення між станцією і пікетними точками за однією з формул
hi =0.5 S' sin 2v, (IV.3.36)
h = dtgv. (IV.3.37)
Висоти пікетних точок (пікетів) знаходять за формулою
НПКІ = Нст + К, (IV.3.38)
де НПк і - висота пікетної точки; Нст - висота станції, з якої виконували знімання; Нв - виміряне перевищення між станцією та пікетною точкою.
Якщо під час вимірювань наводилися горизонтальною ниткою сітки ниток на висоту ІФ і, то висоту такого пікету визначають за формулою
Нпкі = Нст + he,+i-1. (IV.3.39)
На цьому закінчуються обчислювальні роботи під час тахеометричного знімання.