УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

Охорона праці в галузі

Методичні вказівки та завдання для самостійної роботи студентів

галузі знань 0501 “Економіка і підприємництво”

освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” та “спеціаліст”

ЛЬВІВ

Видавництво Львівської комерційної академії

2011

Укладачі: проф. Яцишин Б. П.

ст. викл. Бужанська М. В.,

ас. Породко І. Г.

Рецензенти: ст. викл. Гузій А. В,

доц. Коструба А. М.

Відповідальний за випуск: проф. Скоробогатий Я. П.

Рекомендовано до друку Вченою радою товарознавчо-комерційного факультету ЛКА

Протокол №7 від 24 березня 2011 р.

© Яцишин Б.П.

Бужанська М.В.

Породко І.Г.

Вступ

Вирішення питань та завдань управління охороною праці на підприєм-стві ― важлива проблема. Для її розв’язання необхідна планомірна та цілеспрямована діяльність фахівців різноманітних професійних спрямувань: технологів, екологів, хіміків, фізиків, лікарів та ін. Однак, на нашу думку, важливу роль у цій галузі відіграють економісти різного рівня кваліфікації і напряму підготовки, як, для прикладу, “Економіка та підприємництво”. Вони безпосередньо визначають економічні наслідки незадовільного стану охорони праці, нещасних випадків чи професійних захворювань на виробництві, розміри шкоди, заподіяної працівнику внаслідок тимчасової непрацездатності чи професійного захворювання. Економісти також розраховують вартість різних варіантів організаційно-технічних рішень щодо підвищення рівня безпеки праці.

“Охорона праці в галузі” – нормативна дисципліна, яка вивчається у вищих навчальних закладах з метою формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони праці в галузі, складових і функціонування системи управління охороною праці та методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Вивчення дисципліни базується на знаннях з питань безпеки, отриманих студентами при освоєнні навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” (дисципліни „Основи охорони праці”, „Безпека життєдіяльності”, „Основи екології”, а також розглядаються окремі питання охорони праці в курсах загально-технічних і професійних дисциплін за спеціальністю). Програма дисципліни „Охорона праці в галузі” передбачає вивчення питань охорони праці в межах конкретної галузі й особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців. Вивчення курсу є завершальним етапом формування працівника відповідно до кваліфікаційних вимог щодо випускників вузів.

1. Структура та зміст дисципліни

1.1. Мета, предмет та завдання дисципліни „Охорона праці в галузі”

Мета навчальної дисципліни – засвоєння навчальної інформації та формування компетенції з вирішення питань охорони праці в межах певної галузі, набуття майбутніми фахівцями теоретичних знань і практичних навичок щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці на робочому місці. Вивчення дисципліни передбачає розгляд основних і додаткових засобів захисту працюючих від впливу поширених на виробництві шкідливих і небезпечних виробничих факторів, вимог до промислової санітарії і техніки безпеки, до устаткування і технологічних процесів, загальні вимоги до обладнання підприємств і цехів. Крім того, студенти повинні вивчити джерела забруднення навколишнього середовища в умовах конкретного виробництва і освоїти методику розробки нормативів гранично допустимих і тимчасовоузгоджених викидів шкідливих речовин підприємствами.

Предметом вивчення охорони праці в галузі є людина, система заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі праці у конкретній галузі, передбачає вивчення особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців, безпеки території, будівель, споруд, технологічних процесів та обладнання, запобігання виробничим травмам, професійним захворюванням.

Студент повинен вміти:

- оцінити динаміку ефективності функціонування СУОП, обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення СУОП;

- визначати вимоги норм, вимірювати і розраховувати фактичні величини виробничих небезпек і шкідливих чинників, шляхи зниження їх негативного впливу на працюючих;

- організувати розслідування нещасного випадку на виробництві;

- визначати коефіцієнти частоти і тяжкості травматизму, напрями робіт та заходи щодо профілактики виробничого травматизму;

- проводити атестацію робочих місць відповідно до встановленої методики, визначати оптимальні рішення із поліпшення умов праці;

- оцінити безпечність технологічного обладнання та виробничих процесів за окремими чинниками;

- оцінювати виробничі чинники забруднення навколишнього середовища, визначати необхідні заходи захисту.