107

Дніпропетровський університет економіки та права кафедра товарознавства і торговельного підприємництва

Кузьменко О.В., Сергєєва О.Р.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА

Конспект лекцій

з елементами розв’язання практичних ситуацій

для напряму підготовки

„Товарознавство і торговельне підприємництво”

Дніпропетровськ

2008

Теоретичні основи товарознавства: Конспект лекцій з елементами розв’язання практичних ситуацій / О.В. Кузьменко, О.Р. Сергєєва – Дніпропетровськ: Видавництво ДУЕП, 2008. – 107 с.

Укладачи: Кузьменко О.В., Сергєєва О.Р.

Відповідальний за випуск: В.А. Павлова, д.е.н., професор, зав. кафедри товарознавства і торговельного підприємництва.

ЗМІСТ

Тема 1. Вступ у товарознавство	3
Тема 2. Предмет, зміст, метод і завдання сучасного товарознавства	5
Тема 3. Класифікація і асортимент товарів	8
Тема 4. Основні речовини харчових продуктів	16
Тема 5. Товарні властивості продовольчих і непродовольчих товарів	60
Тема 6. Якість товарів	72
Тема 7. Зберігання товарів під час товаропросування	82
Тема 8. Види і засоби інформації про товари	97
Список рекомендованої літератури	107

Тема: вступ у товарознавство

В умовах ринкової системи господарювання товар є точним індикатором економічної сили і активності виробника. Саме товар на ринку визначає долю підприємства-виробника і підприємства-продавця (якщо вони представлені в різних юридичних особах), комерційний успіх яких залежить від наявності високоякісного і вигідного для покупця товару. Покупцеві від виробника потрібне одне – задовольнити свої потреби і вирішити тим самим проблеми, що виникли. Підприємець-комерсант робить ставку на той товар відповідної якості, який потрібний в даний момент часу покупцеві.

В даний час слово „товар” набуває нового значення, оскільки розширюється круг об'єктів, що вивчаються, наприклад, засобів транспорту, устаткування, сировинних продуктів і т.д.

У сучасних економічних відносинах зростає роль послуг як особливої групи благ, необхідних людині. Послуги, як і товари, володіють певними ознаками, тому в умовах товарного виробництва вони стають товаром і до них також пред'являються такі вимоги, як класифікація, асортимент, якість і т.д.

Товар – це продукт праці, здатний задовольнити будь-яку людську потребу і призначений для обміну. Становлення товару, як предмету обміну зумовило необхідність його вивчення і опису. Розвиток виробництва товарів спричинив збільшення асортименту товарів, що виробляються, та необхідність вдосконалення і глибокого вивчення товарознавства, яке можна поділити на три етапи: товарознавчо-описовий, товарознавчо-технологічний, товарознавчо-формуючий.

Товарознавчо-описовий етап припадає на період з середини XVI до початку XVIII ст. Вдосконалення виробництва привело до розширення номенклатури товарів, а розвиток торгових зв'язків – до розширення області їх розповсюдження.

Завдання товарознавства на цьому етапі розвитку торгівлі зводилися до складання керівництва з описом призначення, властивостей і методів споживання товарів. На товарознавчо-описовому етапі, товари, як правило, описувалися в алфавітному порядку без систематизації.

Товарознавчо-технологічний етап розвитку товарознавства тривав з початку XVIII до середини XX ст. Він співпав з періодом розвиненого промислового виробництва, який супроводжувався бурхливим розвитком продуктивних сил і підвищенням потреб, розширенням функціональних властивостей товарів і географії їх виробництва. Відбувся перехід від опису товарів до дослідження впливу чинників, що формують і зберігають якість товарів, розробці методів дослідження показників якості і т.д. На цьому етапі товарознавство набуло характеру наукової дисципліни.

Початком товарознавчо-формуючого етапу розвитку товарознавства слід вважати 30-і рр. XX ст., коли відбулося зразкове розмежування об'єктів матеріалознавства і товарознавства і матеріалознавство виділилося в самостійну науку. Товарознавство як самостійна дисципліна перестає детально вивчати сировину, матеріали і технологію виробництва товарів. Головним напрямом в товарознавстві стають подальше розкриття суті споживної вартості, розробка методів кількісної оцінки окремих споживних властивостей товарів і споживної вартості в цілому в цілях оптимізації процесів управління якістю і асортиментом товарів. На цьому етапі в дві самостійні дисципліни виділяються товарознавство продовольчих і непродовольчих товарів.