
- •30 Серпня 2013 р., протокол № 1
- •Тема 1. Суть і значення облікової політики 13
- •Тема 2. Порядок формування облікової політики щодо необоротних активів 26
- •Тема 3. Порядок формування облікової політики щодо оборотних активів 45
- •Тема 4. Порядок формування облікової політики щодо доходів, витрат і фінансових результатів 73
- •Тема 5. Зміст, структура і порядок складання наказу про облікову політику 91
- •Тема 6. Вплив облікової політики на показники фінансової звітності та оцінку фінансового стану підприємства 102
- •Навчальна програма дисципліни Модуль і. Облікова політика підприємства: методичний аспект
- •Тема 1. Суть і значення облікової політики
- •Тема 2. Порядок формування облікової політики щодо необоротних активів
- •Тема 3. Порядок формування облікової політики щодо оборотних активів
- •Тема 4. Порядок формування облікової політики щодо доходів, витрат і фінансових результатів
- •Модуль іі. Облікова політика підприємства: організаційний аспект
- •Тема 5. Зміст, структура і порядок складання наказу про облікову політику підприємства
- •Тема 6. Вплив облікової політики на показники фінансової звітності та оцінку фінансового стану підприємства
- •Тематичний план дисципліни
- •Тематичний план дисципліни
- •Перелік питань лекції (2 год.)
- •Нормативно-правове забезпечення облікової політики
- •2. Елементи облікової політики
- •3. Порядок зміни облікової політики
- •4. Значення та проблеми формування облікової політики
- •Завдання для практичного заняття
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Теми рефератів
- •1. Якої процедури бухгалтерського обліку більшою мірою стосується облікова політика?
- •2. Дайте визначення поняття «облікова політика»?
- •3. Яким нормативним документом регламентується необхідність формування облікової політики підприємства?
- •4. Яка форма організації бухгалтерського обліку на підприємстві не передбачена чинним законодавством?
- •5. Скільки існує принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачених чинним законодавством?
- •Тема 2. Порядок формування облікової політики щодо необоротних активів
- •Методичні рекомендації до вивчення теми Перелік питань лекції (2 год.)
- •1. Порядок визначення вартісної межі між основними засобами та малоцінними необоротними матеріальними активами
- •2. Порядок визначення порогу суттєвості для проведення переоцінки основних засобів
- •3. Методи нарахування амортизації необоротних активів
- •4. Методи оцінки довгострокових фінансових інвестицій
- •Завдання для практичного заняття
- •Елементи облікової політики щодо необоротних активів тов «Будівельник»
- •Витяг з Наказу про облікову політику тов «Будівельник»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Теми рефератів
- •1. Об’єктами довгострокового фінансового інвестування можуть бути:
- •3. Відповідно до вимог п(с)бо 8 «Нематеріальні активи» амортизація нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання:
- •4. При використанні прямолінійного методу нарахування амортизації річна сума амортизації визначається:
- •5. Вартісні ознаки за якими малоцінні необоротні матеріальні активи відрізняються від основних засобів у фінансовому обліку встановлює:
- •Тема 3. Порядок формування облікової політики щодо оборотних активів
- •Методичні рекомендації до вивчення теми Перелік питань лекції (2 год.)
- •1. Способи обліку транспортно-заготівельних витрат, понесених на придбання запасів
- •2. Методи оцінки вибуття запасів
- •3. Способи обліку товарів
- •4. Порядок формування облікової політики щодо незавершеного виробництва та готової продукції
- •Типова кореспонденція рахунків з обліку готової продукції за фактичною виробничою собівартістю
- •5. Порядок формування облікової політики щодо дебіторської заборгованості
- •Завдання для практичного заняття
- •Елементи облікової політики щодо оборотних активів тов «Будівельник»
- •Витяг з Наказу про облікову політику тов «Будівельник»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Теми рефератів
- •1. Відповідно до п. 9 п(с)бо 9 «Запаси», до транспортно-заготівельних витрат належать:
- •Тема 4. Порядок формування облікової політики щодо доходів, витрат і фінансових результатів
- •Методичні рекомендації до вивчення теми Перелік питань лекції (4 год.)
- •1. Методи оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг
- •2. Способи обліку витрат та порядок закриття транзитних рахунків
- •3. Елементи облікової політики щодо виробничих витрат
- •Характеристика методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Завдання для практичного заняття
- •Елементи облікової політики щодо доходів, витрат та фінансових результатів тов «Будівельник»
- •Витяг з Наказу про облікову політику тов «Будівельник»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Теми рефератів
- •Модуль іі. Облікова політика підприємства: організаційний аспект Тема 5. Зміст, структура і порядок складання наказу про облікову політику підприємства
- •Методичні рекомендації до вивчення теми Перелік питань лекції (2 год.)
- •1. Зміст і порядок складання Наказу про облікову політику
- •2. Зміст і порядок складання додатків до Наказу про облікову політику
- •3. Критична оцінка Наказів про облікову політику вітчизняних підприємств
- •Завдання для практичного заняття
- •Етапи складання Наказу про облікову політику тов «Будівельник»
- •Структура Наказу про облікову політику тов «Будівельник»
- •Інформація для формування Робочого плану рахунків тов «Будівельник»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Теми рефератів
- •Тема 6. Вплив облікової політики на показники фінансової звітності та оцінку фінансового стану підприємства
- •Методичні рекомендації до вивчення теми Перелік питань лекції (4 год.)
- •1. Взаємозв’язок облікової політики та показників фінансової звітності
- •Вплив елементів облікової політики на показники фінансового стану та ділової активності підприємства
- •2. Вплив облікової політики на оцінку фінансового стану підприємства
- •3. Вплив облікової політики на оцінку ділової активності підприємства
- •Завдання для практичних занять Практичне заняття 1
- •Практичне заняття 2
- •Показники фінансової звітності тов «Будівельник»
- •Показники фінансової звітності тов «Будівельник»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Теми рефератів
- •Порядок і критерії оцінювання знань
- •Поточний контроль
- •Порядок нарахування основних балів
- •Зразок модульного завдання Контрольна робота за змістовим модулем 1
- •1. Якої процедури бухгалтерського обліку більшою мірою стосується облікова політика?
- •Зразок модульного завдання Контрольна робота за змістовим модулем 2
- •Підсумковий контроль
- •Критерії підсумкового контролю
- •Перелік питань для підготовки до поточного контролю Модуль і. Облікова політика підприємства: методичний аспект
- •Модуль іі. Облікова політика підприємства: організаційний аспект
- •Термінологічний словник
- •Інформаційні джерела основні
- •Додаткові
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б про затвердження методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів міністерства фінансів україни
- •Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства
- •I. Загальні положення
- •II. Формування облікової політики
- •III. Зміна облікової політики
- •Додаток в
- •Додаток г
2. Порядок визначення порогу суттєвості для проведення переоцінки основних засобів
Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Групою основних засобів вважається сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об'єктів основних засобів.
Згідно з Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів порогом суттєвості для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності об'єктів основних засобів може прийматися:
величина що дорівнює 1 відсотку чистого прибутку (збитку) підприємства,
величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об'єктів основних засобів від їх справедливої вартості.
Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
Малоцінні необоротні активи і бібліотечні фонди не переоцінюються, якщо амортизація їх вартості здійснюється нарахуванням у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решти 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вибуття (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, або якщо амортизація їх вартості здійснюється нарахуванням у першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.
Визначення результатів переоцінки здійснюється в обліку наступним чином:
1) переоцінена первісна вартість об’єкта визначається за формулою (1):
(1)
де
ППВ – переоцінена первісна вартість;
ПВ – первісна вартість;
ІП – індекс переоцінки
2) переоцінена сума зносу об’єкта визначається за формулою (2):
(2)
де
ПСЗн – переоцінена сума зносу;
СЗн – сума зносу
3) Індекс переоцінки основних засобів розраховується за формулою (3):
(3)
де
ІП – індекс переоцінки;
СВ – справедлива вартість;
ЗВ – залишкова вартість
Сума дооцінки (уцінки) вартості і зносу об'єкта основних засобів визначається як різниця цих показників до і після застосування індексу переоцінки.
Якщо залишкова вартість об'єкта дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому для таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов'язково визначається ліквідаційна вартість.
Сума дооцінки вартості і зносу основних засобів відображається збільшенням первісної (переоціненої) вартості і накопиченого зносу об'єкта основних засобів, а сума уцінки вартості і зносу - зменшенням первісної (переоціненої) вартості і накопиченого зносу. Різниця між сумою дооцінки вартості і сумою дооцінки зносу основних засобів зараховується на збільшення додаткового капіталу, а різниця між сумою уцінки вартості і сумою уцінки зносу включається до складу витрат.
У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок (індексацій) його залишкової вартості і вигід від відновлення його корисності з дати зарахування на баланс підприємства цього об'єкта сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу інших доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.
У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок (індексації) залишкової вартості об'єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності з дати зарахування об'єкта на баланс підприємства сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більша зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.
Перевищення сум попередніх дооцінок (індексацій) разом з сумою відновлення корисності над сумою зменшення корисності і попередніх уцінок залишкової вартості раніше переоцінених об'єктів основних засобів, що вибули, відображається за кредитом рахунку обліку нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. У разі застосування підприємством іншої періодичності зарахування відповідного перевищення до складу нерозподіленого прибутку такий запис (кореспонденція) здійснюється щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації.