2. Економічна ситуація.

Незалежна Україна успадкувала від радянських часів командно-адміністративну економку, повністю себе вичерпала і потребувала ринкового реформування. Однак реформи в економічній сфері проводилися вкрай невдало, що ввело економіку у стан глибокої кризи, яка супроводжувалася шаленим підвищенням цін, інфляцією та гіперінфляцією, зростанням безробіття як явного, так і прихованого, через зупинку багатьох підприємств, катастрофічним спадом виробництва.

На початку 1990-х рр. в Україні загинуло близько 4 тис. гірників, половина сіл України не мала своїх шкіл, приміщення викупали інші установи; близько 5-7 млн. громадян працювали за межами України, більшість нелегально; зростало незадоволення кримськотатарського народу, оскільки 100 тис. татар не мали власного житла; у всіх регіонах було зафіксовано низький рівень охорони здоров’я і незадовільну демографічну ситуацію

Тільки у другій половині 90-х рр. ситуація почала змінюватися на краще завдяки приватизації, залученню іноземних інвестицій, стабілізації фінансово-грошової системи (введення 1996 р. нової грошової одиниці — гривні ). Почалося зростання економічних показників.

У другій половині 1990-х рр. була проведена аграрна реформа, що ліквідувала колгоспну систему. Ці сільськогосподарські підприємства були замінені агрофірмами на основі земельної оренди у колгоспників, що є власниками земельних паїв.

Протягом 2000-2004 рр. в економіці країни сталися і позитивні зрушення: підвищився рівень експорту зерна, збільшився обсяг продажу військової техніки, на міжнародний ринок пішли високоякісні шоколадні вироби кондитерських фабрик, поліпшилася інвестиційна складова економіки, зріс експорт, нормалізувалася виплата пенсій, зменшився борг по заробітній платі.

Упродовж першої половини 2005 р. економічне зростання в Україні дещо уповільнилось. Це пов'язано із спадом у промисловості, особливо в металургії, вугільній та нафтохімічній галузях. Знизилися закупівельні ціни на цукровий буряк, молоко, пшеницю. Значне підвищення заробітної платні та пенсій спричинило зростання цін на продовольчому ринку, яке поки що не вдалося зупинити.

На початку 2006 р. економічна ситуація загострилася у зв'язку з різким подорожчанням газу. Дорожчали й інші енергоносії. Тому найбільшою проблемою в 2006 — на початку 2007 р. стало значне подорожчання житлово-комунальних послуг, яке суттєво знизило життєвий рівень населення і призвело до соціального напруження у суспільстві.

3. Розвиток культури в незалежній Україні.

Розвиток національної культури тісно пов'язаний з розбудовою державності в суверенній Україні. Культура в Україні позбавилася ідеологізації радянських часів і стала орієнтуватися на світові загальнолюдські цінності.

В Україні відкриваються нові музеї, історико-культурні центри (Батурин, Глухів, Збараж). Створено національну урядову комісію, що займається поверненням в Україну вивезених із неї цінностей.

Видаються раніш заборонені твори українських письменників: І. Багряного, В. Барки, О. Теліги, М. Зерова, С. Гординського, Є. Плужника, М. Хвильового, Б. Антоненка-Давидовича та ін. Почали виходити журнали «Київська старовина», «Літературно-науковий вісник». Читачі України дістали змогу познайомитися з творами письменників-дисидентів В. Стуса, І. Світличного, Сверстюка та ін.

Розвивається народна творчість. Проводяться різні фестивалі («Таврійські ігри»); конкурси («Червона рута», «Золоті ворота»).

Як і в усьому світі, в Україні спостерігається тенденція комерціалізації культури, особливо масової. Зокрема, за роки незалежності виник вітчизняний шоу-бізнес. Популярними стали пісні І. Повалій, Н. Могилевської, О. Пономарьова, групи «Воплі Відоплясова» та ін. Однак разом із тим він програє поки що у конкурентній боротьбі російському шоу-бізнесові, краще організованому, з великою кількістю талановитих виконавців.

У травні 2004 р. вітчизняний шоу-бізнес досяг найбільшого за роки свого існування успіху, коли у конкурсі «Євробачення» у Туреччині перемогу здобула українська співачка Руслана Лижичко. Країна-переможниця, за умовами конкурсу, проводить конкурс наступного року. «Євробачення» у травні 2005 р. в Києві стало визначною подією в культурному житті України.

Досить у скрутному становищі в Україні опинилася видавнича справа через невдале податкове законодавство. Великою проблемою для сучасних українських літераторів є друкування своїх творів. Ринок друкованої продукції в Україні, особливо на сході та півдні заполонили російськомовні видання — більш дешеві, а головне — тематично різнобічні.

Занепад переживає українська освіта, оскільки реформи під гаслом її демократизації пробуксовують і здебільшого підміняються «показухою». Розбіжності між словом і ділом калічать моральність молодого покоління. 2001 р. набув сили новий закон України «Про загальну середню освіту в Україні», що передбачає демократизацію, гуманітаризацію системи освіти і впродовж 12-річноготерміну навчання та 12-бальної системи. Однак старі недоліки —бюрократичний контроль за роботою середньої школи, оцінка роботи вчителів за успішністю та ж сама «показуха», а також відсутність стимулів до навчання — зводять усі реформи середньої освіти нанівець.

Відбулися зміни й у вищій школі: впровадження обов'язкового вступного іспиту з української мови ,обов'язкове вивчення студентами всіх спеціальностей історії України та українознавства .

Україна має значний науковий потенціал. Сучасний науковий комплекс країни складається з науково-дослідних інститутів, ВНЗ, проектно-конструкторських та технологічних бюро. Академія Наук здобувши статус національної, стала провідним координуючим центром країни.. Українські науковці мають численні зв'язки з науковими товаришами і провідними університетами Росії, Європи і США. Встановлені тісні зв'язки з науковими центрами української діаспори: Українським вільним університетом у Мюнхені, Українським інститутом у| Гарвардському університеті (США), Канадським інститутом українських студій.

Наукові розробки Національного космічного агентства України дозволяють досліджувати космічний простір. Україна бере участь у міжнародній програмі ракетно-космічного комплексу морського базування «Морський старт» і «Глобал старт».

Конструкторське бюро заводів ім. Антонова в Києві, ім. Малишева в Харкові, «Мотор-Січ» у Запоріжжі створюють сучасну цивільну і воєнну техніку.

Певних успіхів досягли вітчизняні гуманітарні науки, зокрема історична. За роки незалежності вивчення історії України переживає справжній ренесанс.