2. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр.)

5 березня 1953 р. помер Й. Сталін. Однак почалося, як завжди, з боротьби за "трон". Група партійних керівників на чолі з М. Хрущовим усунула Л. Берію і прийшла в липні 1953 р. до влади. Україна, де довгий час працював М Хрущов, сподівалася на посилення своїх позицій. Особливо ці надії зміцнілі і після XX з'їзду компартії, де М. Хрущов частково викрив злочинну діяльність Сталіна. Попервах у напрямку оздоровлення суспільства були зроблені деякі конкретні кроки. Розпочалася реабілітація безневинно засуджених сталінським режимом. З концентраційних таборів звільнено тисячі репресованих, у тому числі з України. Здійснювалися реформи, що певною мірою сприяли розвитку економіки, освіти, науки. Нові явища відбувалися сфері культури. Певною мірою розширювалися права національних республік.

Збільшено асигнування на забезпечення наукові технічного прогресу, підвищено самостійність колгоспів і радгоспів збільшено у 7 разів закупівельні ціни на зерно, у 8 разів - на картоплю, 5,5 рази - на продукцію тваринництва. В результаті - сільське господарство вперше стало рентабельним. Але продукція сільського господарства знаходила попит головним чином на внутрішньому ринку, бо її якість не відповідала світовим стандартам.

У цей час Україна виступала одним з основних виробників сільськогосподарської продукції. Проте село на середину 50-х років залишалося ще напівзруйнованим, а колгоспники - безправними.

У період "хрущовської відлиги" було здійснено ряд соціальних програм. Зокрема, в 1956 р. було проведено пенсійну реформу в результаті якої середній розмір пенсій за віком зріс більше ніж у 2 рази, почали виплачувати пенсії колгоспникам.

Значно зросли асигнування на освіту і охорону здоров'я, скорочено тривалість робочого дня до 7 год. Збільшились асигнування держави на житлове будівництво.

19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла рішення про передання Криму її складу РРФСР до складу УРСР. Після 1954 р. на території Криму було побудовано нові промислові підприємства, прокладено велику кількість комунікацій, повністю забезпечено півострів водою, газом, електроенергією, після цього Крим став головною всесоюзною здравницею.

Хрущовська "відлига" сприяла національно-духовному пробудженню і культурному розвитку України. Розширилася сфера вживання української мови, збільшилося видання українських книжок. Розпочалось видання фундаментальних наукових праць, що піднімало престиж української науки і культури: "Українська Радянська Енциклопедія", "Історія української літератури", багатотомний словник української мови. Було започатковано підготовку багатотомної історії України, "Історії міст і сіл Української РСР".

З грудня 1949 р. М. Хрущова на посаді першого секретаря ЦК Компартії України змінив Л. Мельников. Він ще більше посилив боротьбу з українством, ігноруючи національні традиції українського народу, його історію та культуру.

Отож у жовтні 1964 р. М. Хрущов був звільнений з посади першою секретаря ЦК партії та Голови Ради Міністрів СРСР. Новим партійним керівником став Л. Брежнєв.

3. Соціально-економічний розвиток України в 60-80-х рр. Наростання кризових явищ.

З усуненням в 1964 р. від влади М.Хрущова і закінченням так званою "великого десятиліття" настала майже 20-літня "ера" Л. Брежнєва. У березні, прийнято рішення стосовно сільського господарства. Був затверджений новий порядок заготівель сільськогосподарської продукції. Визначалися тверді плани її закупівлі. Вводилися надбавки за надпланову продукцію. Закупівельні ціни формувалися з урахуванням кліматичних умов та специфіки виробництва в окремих сільськогосподарських районах. Збільшено капіталовкладення в сільськогосподарське виробництво, поліпшено спеціалізацію і умови праці колгоспників. І це принесло позитивні результати. Валова продукція сільського господарства зросла на 16,6%.

У промисловості передбачалися посилення економічного стимулювання виробництва, розширення сфери і госпрозрахункових відносин, створення ефективної системи матеріального заохочення працівників. Було підвищено стипендії, пенсії,зарплати майже у 5 разів зросли виплати і пільги із суспільних фондів споживання (освіта, охорона здоров'я, пенсії, різноманітні допомоги). Щорічно будувалось 17-20 млн. кв. метрів житла.

Головною причиною застійних явищ у сільському господарстві було те, що командно-адміністративна система управління не змінювалась, незважаючи на різноманітні реорганізації (РАПО, АПК, укрупнення і розукрупнення господарств, міжгосподарська спеціалізація, ліквідація "неперспективних" сіл і т. п.). Колгоспи так і не стали справжніми колективними господарствами. Погіршувалась демографічна ситуація. Протягом 1966-1985 чисельність сільських жителів України зменшилась на 4,6 мли. осіб. Серйозні нарікання викликав життєвий рівень народу, який підвищувався повільно.