- •Методичні рекомендації та завдання для самостійної підготовки студентів з хімії
- •Методичні рекомендації та завдання для самостійної підготовки студентів з хімії
- •Самостійні роботи призначено для студентів 2 курсу вищих навчальних закладів і - іі рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти.
- •Перелік тем з предмету «Хімія» для студентів 2 курсу всіх спеціальностей
- •Література для самопідготовки:
- •Завдання для самопідготовки:
- •Загальна інформація
- •Загальна інформація
- •Приклад 3.
- •Завдання для самопідготовки:
- •Загальна інформація
- •Типи хімічного зв’язку
- •Характерні властивості кристалічної гратки
- •Загальна інформація
- •Завдання для самопідготовки:
- •Загальна інформація
- •Каталіз
- •Загальна інформація
- •Загальна інформація Електролітична дисоціація води. Водневий показник
- •Загальна характеристика гідролізу
- •Види гідролізу солей
- •Затсосування гідролізу
- •Йонні реакції в розчинах
- •Загальна інформація
- •Найважливіші окисники та відновники
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •Загальна інформація
- •Способи захисту від корозії
- •Виконайте завдання:
- •Завдання для самопідготовки:
- •Хімічні властивості
- •Метали в природі
- •Сплави металів
- •Деякі металічні сплави
- •Загальна інформація
- •Загальна інформація
- •Полімери в машинобудуванні
- •Стандартна ентальпія утворення і стандартна енергія Гіббса утворення деяких речовин
Загальна інформація
Поняття про полімери та полімеризацію
Полімеризація — це послідовне сполучення однакових молекул у більші. Реакції полімеризації особливо характерні для ненасичених сполук. Так, наприклад, з етилену утворюється високомолекулярна сполука — поліетилен. Сполучення молекул етилену відбувається за місцем розриву подвійного зв'язку;
С Н2=СН2 + СН2=СН2+ СН2=СН2+ ... —СН2—СН2— + —СН2—СН2— + —СН2—СН2— + •••
До кінців таких молекул (макромолекул) приєднуються які-небудь вільні атоми або радикали (наприклад, атоми водню з етилену).
Продукт реакції полімеризації називається полімером (від грецького полі — багато, мерос — частина), а вихідна речовина, що вступає в реакцію полімеризації, називається мономером.
Характерні ознаки полімеризації
1. В основі полімеризації лежить реакція приєднання
2. Полімеризація є цепним процесом, тому що включає стадії ініціювання, росту і обриву ланцюга.
3. Елементний склад (молекулярні формули) мономеру і полімеру однаковий.
56
Наприклад, полімеризація етилену записується так:
n CH2=CH2 (–CH2–CH2–)n
а бо СH2=CH2 + CH2=CH2 + CH2=CH2 + ...
-CH2–CH2- + -CH2–CH2- + -CH2–CH2- + ... (–СН2–СH2–)n
Полімер — речовина з дуже високою молекулярною масою, молекула якої складається з великої кількості повторюваних угруповань, що мають однакову будову. Ці угруповання називають елементарними ланками, або структурними одиницями. Наприклад, елементарною ланкою поліетилену є угруповання атомів — СН2—СН2—.
Число елементарних ланок, що повторюються в макромолекулі, називається ступенем полімеризації (позначається n). Залежно від ступеня полімеризації, з одних і тих самих мономерів можна добувати речовини з різними властивостями. Так, поліетилен з короткими ланцюгами (n= 20) є рідиною, що має властивості мастил. Поліетилен з довжиною ланцюга в 1500—2000 ланок — це твердий, але гнучкий пластичний матеріал, з якого можна виготовляти плівки, пляшки та інший посуд, еластичні труби тощо. Нарешті, поліетилен з довжиною ланцюга в 5—6 тис. ланок є твердою речовиною, з якої можна виготовляти литі вироби, тверді труби, міцні нитки.
Якщо у реакції полімеризації бере участь невелика кількість молекул, то утворюються низькомолекулярні речовини, наприклад димери, тримери і т. д. Умови перебігу реакцій полімеризації дуже різноманітні. В деяких випадках необхідні каталізатори і високий тиск. Але основним фактором є будова молекули мономеру. В реакцію полімеризації вступають ненасичені сполуки за рахунок розриву кратних зв'язків.
Структурні формули полімерів коротко записують такі формулу елементарної ланки беруть у дужки і справа внизу ставлять букву n. Наприклад, структурна формула поліетилену (—СН2—СН2—)n. Легко збагнути, що назва полімеру складається з назви мономеру і префікса полі-, наприклад, поліетилен, полівінілхлорид, полістирол і т. д.
Для макромолекул характерні три основні різновиди геометричних форм
Лінійна форма (наприклад, поліетилен низького тиску, не вулканізований натуральний каучук и т.п.):
Розгалужена форма (поліетилен високого тиску та ін.):
57
Просторова Геометрична форма макромолекул в значній мірі впливає на властивості полімерів:
лінійні і розгалужені полімери термопластичні , розчинні;
лінійні полімері мають найбільшу густину, їх макромолекули здатні до орієнтації вздовж вісі направленого механічного поля (це використовується, наприклад, при формуванні волокон та плівок);
полімери сітчастої (просторової) будови, не плавляться, не розчиняються, а тільки набухають в розчинниках.
За допомогою реакцій полімеризації добувають високомолекулярні синтетичні речовини, наприклад поліетилен, політетрафторетилен (тефлон), полістирол, синтетичні каучуки та ін. Вони мають велике народногосподарське значення.
Полівінілхлорид — продукт полімеризації хлористого вінілу (вінілхлориду)
...-CH2-CHCl-CH2-CHCl-CH2-CHCl-CH2-CHCl-CH2-CHCl-...
полівінілхлорид
Структурна формула (-CH2-CHCl-)n
Цей полімер має цінні властивості: він не горючий, стійкий проти дії хімічних реагентів, легко забарвлюється. З пластмас на його основі виготовляють клейонку, плащі, портфелі, штучну шкіру для взуття тощо. Широко застосовується для ізоляції проводів і кабелів. Тефлон — продукт полімеризації тетрафторетилену. Це найінертніша органічна речовина (на неї впливають лише розплавлені калій і натрій). Має високу морозо- і теплостійкість.
Полістирол — тверда прозора пружна речовина. Добувають полімеризацією стиролу . Полістирол широко використовують як діелектрик в електро- радіотехніці. Йде на виготовлення кислототривких труб, тари, а також побутових виробів — гребінців, іграшок та ін. З нього виготовляють легкі пористі матеріали — пінопласти.
