Практичне заняття № 9

Тема. Термінологія і термінографія

Мета: схарактеризувати основні типи термінологічних словників, навчити студентів застосовувати на практиці термінологічні словники.

Короткі теоретичні відомості

Після того, як українська мова набула статусу державної, і наука та виробництво перейшли на національну термінологію, нагальною стала проблема удосконалення фахової термінології. Це обґрунтовує появу серії термінологічних словників. Після набуття незалежності особливо пожвавилася термінологічна робота, наслідком якої є вихід у світ фахових словників. Основними типами спеціальних словників є:

Словники-довідники – це словники енциклопедичного характеру. Основне їх завдання – тлумачення термінів, з’ясування поняття, яке вони позначають.

Словники-тезауруси подають терміни у повному обсязі (перелік).

Словниками рекомендованих термінів займається держстандарт.

Перекладні словники подають переклад термінів з однієї мови на іншу.

Словники нових термінів – це збірники термінів, що позначають нові поняття будь-якої галузі знань і не відображені в існуючих словниках. Ці терміни вибираються зі статей поточної періодики (наукових журналів та збірників наукових праць), рекламних матеріалів, усної мови спеціалістів різних галузей знань. Такі словники служать підручним матеріалом передусім для перекладачів науково-технічної літератури.

Зараз українська термінографія знаходиться на етапів становлення і активного розвитку. Серед нових тенденцій термінографії варто виділити створення електронних галузевих словників, популярність яких пояснюється оперативністю підготовки і можливістю постійного внесення змін.

Завдання до теми

Завдання 1. Користуючись словником іншомовних слів, пояснити походження та значення слів.

Гімн, естет, акцент, паліндром, манускрипт, сигнатура, компіляція, педантичність, титр, утрирувати, постскриптум, тезаурус.

Завдання 2. Користуючись словником іншомовних слів, з’ясувати, які з поданих груп слів не є спільнокореневими. Значення невідомих термінів виписати. Терміни видавничо-поліграфічної галузі ввести в контекст.

• Авангард, аванзал, аванложа, аванпост, аванс, авантитул, авантюра, авантюра.

• Авіабаза, авіабомба, авіаль, авіфауна.

• Автобіографія, автобус, автогравюра, автокефалія, автопсія, автор.

• Аеробус, аеродинаміка, аерон, аеростат, аеротерапія, аеробіка.

• Альфатрон, альфонс, альфатип.

• Амбівалентність, амбіція.

Завдання 3. Пояснити значення слів, застосовуючи термінологічні словники.

Сурдопереклад, антропологія, валеологія, геологія, біологія, археологія, палеонтологія, орнітологія, іхтіологія, кардіологія, соціологія, морфологія, цитологія, стоматологія, некролог, нарколог, сейсмолог, орфографія, етнографія, демографія, географія, бібліографія, біографія, палеографія, демократія, вібрація, атмосфера, аеродром, семантика, скафандр, хірург, хронічний, фотосинтез, фітотерапевт, психіатр, ксенофобія, бібліофіл, піроманія, наркоманія, токсичний, термальний, білінгв, ларингіт, риніт, отит, українофіл, телескоп, мікроскоп, філософія, агрономія, глобалізація, диктофон, мутагенний, антропогенний, юстиція, еквівалент.

Завдання 4. Замість крапок поставити, де треба, пропущені букви. Проаналізувати слова за будовою і розбити на дві колонки: у першу записати слова без префіксів, у другу – з префіксами (написання перевірити за словником іншомовних слів).

Ас...оціація, ас...иметрія, імматеріалізм, ас...ортимент, ір…ац..ональний, ал...егорія, ак...омпанемент, ас...иміляція, ім...обілізація, ам...оральний, оп...озиція, ам...етист, ал...огізм, оп...тимізм, оп...ортунізм, ам...ортизація, ан...іліновий, ім...ігрант, ем…грант, ат...еїзм, контр...еволюційний, ал...гро, ан...аліз, ан...омалія, ан...отація, ас...инхро..ний, ак...омодація, ан...ормальмий, ас...орті, ам...орфізм, ал...ергія, ан...улювати, ак...ордеон, транс...портир, ок...азіоналізм, аб…ревіатура.

Завдання 5. Пояснити за допомогою словника значення наведених слів. Підібрати до іншомовних слів, де можливо, україномовний синонім.

Авантитул, апрош, видавництво, віньєтка, гарнітура шрифту, друкарська прикраса, інтерліньяж, книга, колонтитул, колонцифра, піратське видання, повітря, поліграфія, редагування, рукопис, структура, шмуцтитул, шпальта, шрифт.

Завдання 6. Подані слова, словосполучення увійшли до активного словника української літературної мови в останні роки. Що означає кожне з них? (Для з'ясування користуватись тлумачними словниками.) Чи всі вони є неологізмами й сьогодні?

Соборна Україна, суверенітет, незалежність, Президент, тризуб, розбудова держави, Конгрес демократичних сил України, Партія демократичного відродження України, День незалежності, Націо­нальна гвардія України, парламентська більшість, Народна рада, СНД, соціальний захист населення, чорнобилець, маркетинг, ме­неджер, комерсант, комерція, комерціалізація, корпорація, бізнес­мен, приватизація, комп'ютеризація, популіст, толерантний, ліцей, гімназія, коледж, економічний союз, Слов'янський базар, Міжнародний валютний фонд, глобалізація, енергонезалежність, тіньовий кабінет.

Завдання 7. Пояснити за допомогою словника значення та функціонування наведених іншомовних слів. Увести слово в семантично виразний контекст. Підібрати, де можливо, український синонім.

Автобіографія, анфас, публіка, нотабене, статус-кво, персона нон-грата, постскриптум, функціонер, репрезентувати, реприза, преамбула, постулат, аксіома, пафос, мариніст, феномен, мутант, куратор, клан, концепція, директива, дисгармонія, симпозіум, офіс, уік-енд, рекет, діаспора, консенсус, рейтинг, імідж, ректор, кафедра, лекція, колоквіум, ленч, презент, бестселер, пресинг, альтернатива, фарватер, шеф, менеджер, готель, екземпляр, адаптуватися.

Завдання 8. Проаналізувати фрагменти глосаріїв. До яких розділів філологічної науки вони належать? Скласти речення з виділеними словами.

1. Алегорія – тип художнього образу, конкретно-чуттєва даність якого є знаком такої ідеї, яка повністю абстрагується від того, що він безпосередньо означає отож чуттєвий образ та його ідея зв'язується між собою лише формально а не за суттю.

Алітерація – повторення одного і того ж чи близьких звучанням приголосних

Ампліфікація – стилістична фігура, яка полягає в підкреслено відчутному накопиченні в межах суміжних висловлювань ( як правило, одного двох трьох речень або коротенького абзацу) однотипних мовних одиниць.

Амфібрахій – трискладова стопа з наголосом на другому складі.

Анаколуф – стилістична фігура, побудована з порушенням граматичної узгодженості між словами, членами реченнями .

Анапест – трискладова стопа з наголосом на третьому складі.

Анафора – синтаксична фігура, коли віршовані рядки чи строфи або суміжні речення ( у прозових творах) прочиняються одними й тими ж словами, часом – словосполученнями.

Анепіфора – стилістична фігура, яка зв'язує повтором окремих слів чи словосполучення початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці ( речення чи віршовий рядок)

Антитеза – різке протиставлення якоїсь істотної ознаки чи властивості характеру, події, явища, предмета.

Антономазія – різновид метонімії, побудованої на вживані власного імені замість загального.

Асиндетон – стилістична фігура, яка полягає у пропуску сполучників, що зв'язують окремі слова й частини фраз.

2. Адстрат (термін Н. Бартолі) – сукупність рис мовної системи, які з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів.

Активна лексика – частовживані (вони ж і загальновживані) слова.

Актуальне членування речення – членування речення за змістом на дві частини: предмет мовлення і те, що про нього говориться.

Аналіз – мислене або практичне розчленування цілого на частини.

Антоніми – слова з протилежним значенням.

Артикуляційно-акустичні прийоми мають місце при вивченні звуків у аспекті фізіологічному (артикуляція – місце і спосіб творення звуків) і фізичному (участь голосу і шуму, тембр, тон тощо.)

Асиміляція – уподібнення одного звука до іншого в тому самому слові.

Афазія – пошкодження певних центрів мозку, пов’язаних з мовленнєвою діяльністю, призводить до мовленнєвих розладів.

Завдання 9. Виписати терміни з тексту, скласти за допомогою словника глосарій.