5. Прирощення

Прирощення в історичних часах буває двох видів: складове - додавання -ε до основи, яка починається із приголосного звука (λύω - ἔλυον), та кількісне - подовження початкової голосної основи: α, ε - η, ο - ω, ῐ - ῑ, ῠ - ῡ: ἄγω веду - ἦγον, ἐλπίζω надіюсь - ἤλπιζον, ὁπλίζω озброюю - ὥπλιζον, ἱδρύω споруджую - ἵδρυον, ὑβρίζω ображаю - ὕβριζον.

В дифтонгах подовжується перша частина, причому йота стає підписною: αἴρω піднімаю - ᾖρον, οἰϰίζω населяю - ᾤϰιζον, αὐξάνω збільшую - ηὔξανον.

Деякі дієслова, що починаються з -ἐ, мають в прирощенні εἰ (а не η): ἔχω маю - εἶχον.

Прирощення може стояти між основою та префіксом, причому префікс з`являється в чистому (неасимільованому) вигляді: εἰσϕέρω вношу - εἰσέϕερον, συλλέγω збираю - συνέλλεγον.

Останній голосний в префіксах, за винятком προ- та περι-, перед початковим голосним основи відкидається: ϰαταβάλλω скидаю - ϰατέβαλλον, але: προβάλλω кидаю вперед - προέβαλλον, περιβάλλω оточую - περιέβαλλον.

Вправи:

1. Прочитайте тексти та перекладіть рідною мовою:

Περὶ Σπάρτης

Ἐν τῇ Σπάρτῃ ἦν ἡ τῶν πρεσβυτῶν βουλή. Ἐν τῇ τῶν Σπαρτιατῶν στρατιᾷ ἦσαν ὁπλῖται ϰαὶ γυμνῆται ϰαὶ τοξόται. Οἱ τῆς Σπάρτης πολῖται ἦσαν ὁπλῖται. Ἡ τοῦ Λεωνίδου ϰαὶ τῶν ὁπλιτῶν ἐν ταῖς Θερμοπύλαις νίϰη ϰαὶ τελευτὴ τοῖς Σπαρτιάταις δόξαν ἔϕερον. Τοῖς δὲ Πέρσαις αἰσχύνην· ὁ γὰρ προδότης τοῖς Πέρσαις συνέπραττε τὴν νίϰην. Οἱ Σπαρτιᾶται ἔλεγον τὴν βουλὴν γερουσίαν.

Περὶ Πυϑαγόρου

Πυϑαγόρας, ὁ γεωμέτρης, τὸ πάλαι τὴν τῆς σοϕίας δόξαν εἶχεν. Τοιγαροῦν ἐν τῇ τοῦ Πυϑαγόρου παιδείᾳ ϰαὶ ὁμιλίᾳ νεανίαι ἦσαν.

Οἱ τοῦ Πυϑαγόρου μαϑηταὶ ἐσπούδαζον περὶ τὰς ἐπιστήμας. Πυϑαγόρας δὲ τοὺς μαϑητὰς τὴν μαϑηματιϰὴν ϑεραπεύειν ἐϰέλευε ϰαὶ ἐδίδασϰε ϰαὶ ἐπαίδευεν. Πολλάϰις δὲ τοῖς μαϑηταῖς ἔλεγεν· «Θύετε ταῖς Μούσαις· αἱ γὰρ Μοῦσαι στέργουσι τὴν σοϕίαν ϰαὶ τὰς ἐπιστήμας ϰαὶ τὰς τέχνας».

2. Прочитайте та перекладіть речення рідною мовою:

1. Οἱ στρατιῶται σχολὴν ἦγον. 2. Τῷ διϰαστῇ πρέπει στέργειν τὴν διϰαιοσύνην. 3. Εὐριπίδης ϰαὶ Θουϰυδίδης ἦσαν μαϑηταὶ Ἀναξαγόρου. 4. Ἐν τῇ εἰρήνῃ αἱ ἐπιστῆμαι ϰαὶ αἱ τέχναι ἀϰμάζουσιν. 5. Ὦ μαϑητά, μάνϑανε τὴν γραμματιϰήν. 6. Ἐν Θερμοπύλαις Ἐϕιάλτης τοῦ Λεωνίδου ϰαὶ τῶν Σπαρτιατῶν προδότης ἦν. 7. Ξέρξης, τῶν Περσῶν δεσπότης, τοὺς σατράπας ἐϰέλευε στρατιώτας συνάγειν. 8. Ἰσχυρὰ ἦν τῶν νεανιῶν παιδεία παρὰ τοῖς Σπαρτιάταις.

3. Провідмінювати слова в однині та множині: ὁ ὁπλίτης, ὁ μαϑητής, ὁ ταμίας.

4. Провідмінювати дієслова в praesens та imperfectum indicativi activi: λέγω, ἐρίζω, ὀρύττω, ὀνομάζω, αἰσχύνω, συμπράττω.

Заняття 4

1. II відміна іменників.

2. Прикметники I-II відмін.

3. Займенники присвійні, визначальні, взаємні.

4. Узгодження підмета з присудком.

Περὶ Πεισιστράτου. Περὶ τῶν Μαραϑωνομαχῶν

1. II відміна іменників.

До II відміни належать іменники та прикметники чоловічого та середнього роду, що мають закінчення в nom. sing. відповідно -ος та -ον. В II відміні є також іменники жіночого роду на ος: назви країн, островів та міст, наприклад, Αἴγυπτος - Єгипет, Δῆλος - Делос, Κόρινϑος -Коринф, а також слова παρϑένος - дівчина, ἄμπελος - виноград, βίβλος - книга, νῆσος - острів, νόσος - хвороба, ὁδός - дорога та ін.

Зразки:

чоловічого роду : στρατηγός - полководець, λόγος - слово, ἄνϑρωπος - людина;

середнього роду : ἔργον - справа.

Sing.
N.	ὁ στρατηγός	λόγος	ἄνϑρωπος	τὸ ἔργον
G.	τοῦ στρατηγοῦ	λόγου	ἀνϑρώπου	τοῦ ἔργου
D.	τῷ στρατηγῷ	λόγῳ	ἀνϑρώπῳ	τῷ ἔργῳ
Acc.	τὸν στρατηγόν	λόγον	ἄνϑρωπον	τὸ ἔργον
V.	ὦ στρατηγέ	λόγε	ἄνϑρωπε	ὦ ἔργον

Plur.
N., V.	οἱ στρατηγοί	λόγοι	ἄνϑρωποι	τὰ ἔργα
G.	τῶν στρατηγῶν	λόγων	ἀνϑρώπων	τῶν ἔργων
D.	τοῖς στρατηγοῖς	λόγοις	ἀνϑρώποις	τοῖς ἔργοις
Acc.	τοὺς στρατηγούς	λόγους	ἀνϑρώπους	τὰ ἔργα

Гострий наголос в nom. sing. з третього складу від кінця пересувається у відмінках з довгим закінченням на передостанній склад: ἄνϑρωπος — ἀνϑρώπου.

При порівнянні II відміни з I відміною бачимо їх подібність в ряді форм: в dat. sing. присутня підписна йота, в acc. sing. закінчення -ν; в словах чоловічого та жіночого роду в acc. pl. -ς, в nom. pl. -ι; в словах всіх родів в gen. pl. -ων, в dat. pl. -ις.

В словах середнього роду форми nom. та acc. співпадають, причому у множині в цих відмінках закінчення -ᾰ.

Прикметники II відміни відмінюються так само, як іменники: ὁ σοϕὸς ἄνϑρωπος - розумна людина, τὸ ἀγαϑὸν ἔργον - добра справа.