3. I відміна іменників жіночого роду

До I відміни належать іменники та прикметники жіночого роду, які закінчуються в nom. sing. на -α або -η, а також іменники чоловічого роду із закінченнями -ας або -ης. Останній звук основи – α, яка переходить в певних позиціях в -η.

Зразки: χώρα країна, ἀρχή влада, ϑάλαττα море.

Sing.				Plur.
Nom.	ἡ χώρα	ἀρχή	ϑάλαττᾰ	αἱ χῶραι	ἀρχαί	ϑάλατται
Gen.	τῆς χώρας	ἀρχῆς	Θαλάττης	τῶν χωρῶν	ἀρχῶν	ϑαλαττῶν
Dat.	τῇ χώρᾳ	ἀρχῇ	ϑαλάττῃ	ταῖς χώραις	ἀρχαῖς	ϑαλάτταις
Acc.	τὴν χώραν	ἀρχήν	ϑάλατταν	τὰς χώρᾱς	ἀρχ´ᾱς	ϑαλάττᾱς
Voc.	ὦ χώρᾱ	ἀρχή	ϑάλαττᾰ	ὦ χῶραι	ἀρχαί	ϑάλατται

Альфа після ε, ι, ρ (так звана «чиста» - purum) зберігається у всіх відмінках однини (χώρα); альфа після інших звуків (так звана «нечиста» - impurum) в gen. та dat. sing. переходить в -η (ϑάλαττα).

Присутня в nom. sing. -η зберігається у всіх відмінках однини (ἀρχή).

Закінчення nom. pl. -αι завжди коротке; закінчення gen. sing. та acc. pl. -ας довге; закінчення nom. sing. -α та acc. sing. -αν довгі або короткі в залежності від природної довготи -α.

Гострий наголос, що стоїть в nom. sing. на третьому складі від кінця у відмінках з довгими закінченнями переміщується на передостанній склад (ϑάλαττα).

Прикметники відмінюються так само, як і іменники: ἡ ϰαλὴ ϰόρα красива дівчина, ἡ παλαιὰ χώρα древня країна.

4. Порядок слів у реченні

Порядок слів у реченні в грецькій мові загалом є вільним, однак існують й деякі особливості.

Дієслівна частина присудка часто стоїть у кінці речення: ἡ ἄϰρα πύλας εἶχεν фортеця мала ворота.

Означення, яке виражене прикметником та займенником, а також іменником у родовому відмінку, прислівником та навіть словосполученням, знаходиться між артиклем та визначуваним іменником. При означенні, яке стоїть після іменника, артикль повторюється:

ἡ Ἑλληνιϰὴ ϑεά або ἡ ϑεὰ ἡ Ἑλληνιϰή - грецька богиня,

ἡ τῶν Ἀϑηνῶν ἀγορά або ἡ ἀγορὰ ἡ τῶν Ἀϑηνῶν - площа Афін.

Іменна частина присудка завжди вживається у називному відмінку, тоді як в українській мові в такому випадку можливі орудний та називний відмінки: ἡ Ἀττιϰὴ ἦν χώρα τῆς Εὐρώπης Аттіка була країною (досл.: країна) Европи. Артикль при іменній частині присудка не вживається.

При запереченні οὐ (οὐϰ, οὐχ) конструкція особова: ὁμόνοια οὔϰ ἐστιν немає згоди (досл.: згода не є).

Вправи:

1. Прочитайте текст та перекладіть рідною мовою:

Περὶ τῶν Ἀϑηνῶν

Ἡ Ἀττιϰὴ ἦν χώρα τῆς Εὐρώπης. Πρὸς μεσημβρίαν ϰαὶ ἑσπέραν ἐν παραλίᾳ τῆς Ἀττιϰῆς οὐ πόῤῥω ἀπὸ τῆς ϑαλάττης ἦσαν Ἀϑῆναι. Αἱ Ἀϑῆναι εἶχον δόξαν τῶν ἐπιστημῶν ϰαὶ τεχνῶν. Καλαὶ ἦσαν αἱ τῶν Ἀϑηνῶν ἀγορὰ ϰαὶ ἀγυιαὶ ϰαὶ πύλαι ϰαὶ ἄϰρα. Ἐν τῇ ἀγορᾷ ἦσαν αἱ ἐϰϰλησίαι. Ποιϰίλη ἡ τῶν Ἀϑηνῶν στοὰ μάλιστα ἐν τιμῇ ἦν· ἐν γὰρ τῇ Ποιϰίλῃ ἦσαν γραϕαί. Ἡ Ἀττιϰὴ ἐλαίας ἔτρεϕεν· αἱ ἐλαῖαι ἦσαν τῆς τῶν Ἀϑηνῶν ϑεᾶς δωρεά. Ἡ ϑεὰ τὴν οἰϰίαν εἶχεν ἐν τῇ ἄϰρᾳ. Ἐν τῇ ἄϰρᾳ ἦσαν ἐλαία ϰαὶ πηγὴ ϰαὶ ἑστίαι.