2. Прикметники III відміни з основою на –ντ.

Від основи на -ντ утворюються прикметники трьох закінчень. Форми чоловічого та середнього роду змінюються за III відміною, форми жіночого роду - за I відміною.

Зразки: πᾶς, πᾶσα, πᾶν (основа παντ-) - весь, всякий; χαρίεις, χαρίεσσα, χαρίεν (основа χαριεντ-) - приємний; ἑϰών, ἑϰοῦσα, ἑϰόν (основа ἑϰοντ-) - добровільний.

Форма nom. sing. чоловічого роду утворюється або сигматично з випадінням -ντ та розтягуванням голосного звука (πᾶς, χαρίεις), або ж асигматично - з відпаданням кінцевого -τ основи та подовженням голосного. Форма nom. sing. жіночого роду закінчується на -σα, -ντ випадає, розтягуючи кореневий голосний звук (πᾶσα, ἑϰοῦσα), або ж додається друга сигма (χαρίεσσα). Форма nom. sing. сер. роду уявляє собою чисту основу з -τ (πᾶν, χαρίεν, ἑϰόν).

S.	N. V.	πᾶς	πᾶσα	πᾶν	Pl.	πάντες	πᾶσαι	πάντα
	G.	παντός	πάσης	παντός		πάντων	πασῶν	πάντων
	D.	παντί	πάσῃ	παντί		πᾶσι(ν)	πάσαις	πᾶσι(ν)
	Acc.	πάντα	πᾶσαν	πᾶν		πάντας	πάσας	πάντα

S.	N. V.	χαρίεις	χαρίεσσα	χαρίεν
	G.	χαρίεντος	χαριέσσης	χαρίεντος
	D.	χαρίεντι	χαριέσσῃ	χαρίεντι
	Acc.	χαρίεντα	χαρίεσσαν	χαρίεν
Pl.	N. V.	χαρίεντες	χαρίεσσαι	χαρίεντα
	G.	χαριέντων	χαριεσσῶν	χαριέντων
	D.	χαρίεσι(ν)	χαριέσσαις	χαρίεσι(ν)
	Acc.	χαρίεντας	χαριέσσας	χαρίεντα

S.	N. V.	ἑϰών	ἑϰοῦσα	ἑϰόν	Pl.	ἑϰόντες	ἑϰοῦσαι	ἑϰόντα
	G.	ἑϰόντος	ἑϰούσης	ἑϰόντος		ἑϰόντων	ἑϰουσῶν	ἑϰόντων
	D.	ἑϰόντι	ἑϰούσῃ	ἑϰόντι		ἑϰοῦσι(ν)	ἑϰούσαις	ἑϰοῦσι(ν)
	Acc.	ἑϰόντα	ἑϰοῦσαν	ἑϰόν		ἑϰόντας	ἑϰούσας	ἑϰόντα

Так само відмінюється прикметник ἄϰων, ἄϰουσα, ἆϰον - неохочий, примушуваний.

3. Participium praesentis activi

Дієприкметник теперішнього часу дійсного стану, participium praesentis activi, відмінюється подібно до прикметників III відміни з основою на -ντ типу ἑϰών - ἄϰων.

Зразок: λύων, λύουσα, λῦον (основа λυοντ-) – той, що розв’язує, звільняє.

S.	N. V.	λύων	λύουσα	λῦον	Pl.	λύοντες	λύουσαι	λύοντα
	G.	λύοντος	λυούσης	λύοντος		λυόντων	λυουσῶν	λυόντων
	D.	λύοντι	λυούσῃ	λύοντι		λύουσι(ν)	λυούσαις	λύουσι(ν)
	Acc.	λύοντα	λύουσαν	λῦον		λύοντας	λυούσας	λύοντα

Від дієслова εἶναι (бути) - дієприкметник ὤν, οὖσα, ὄν - сущий (gen. ὄντος).

4. Accusativus та nominativus cum participio

В залежності від дієслів зі значенням відчувати (бачити, чути), знати (пам`ятати, забувати), вказувати (сповіщувати, знаходити) вживається accusativus cum participio - знахідний відмінок з дієприкметником, якщо він відноситься до додатка, та nominativus cum participio - називний відмінок з дієприкметником, якщо він відноситься до підмета. В обох випадках такий дієприкметник є предикативним.

Τισσαϕέρνης Κῦρον στρατεύοντα ἀγγέλλει. - Тіссаферн повідомляє, що Кір йде війною (досл. про Кіра, що йде войною). Κῦρος ἐπιστρατεύων ἀγγέλλεται - Повідомляється, що Кір йде війною. Ἀϰούω τὴν ϰόραν ᾄδουσαν - я чую, як співає дівчина (досл.: я чую дівчину, яка співає). При дієслові ἀϰούω додаток може вживатися також в генетиві: ἀϰούω τῆς ϰόρας ᾀδούσης.