4. Вікна запитів (діалогові)

Вікна запитів з'являються під час роботи з операційною системою і застосуваннями, розташовуючись поверх решти всіх вікон на екрані. У них міститься запит якої-небудь інформації від користувача або підтвердження його дій. Вікна запитів не можна змінювати в розмірах, згортати і розгортати, їх можна тільки закривати. Такі вікна закриваються автоматично після відповіді на запит або примусово – клацанням на закриваючій кнопці. Для відповіді на запит діалогові вікна мають різноманітні поля і кнопки.

Діалогове вікно може бути модальним або немодальним.

Модальне вікно блокує роботу застосування. Користувач повинен завершити всі операції з цим вікном і закрити його, щоб повернутися у вікно застосування (теки, документа). Розрізняють три види модальних вікон:

1. Вікно діалогу потрібне для введення параметрів, необхідних для роботи з програмою.

2.Вікно повідомлення повідомляє користувача або про операцію, що відбулася, або про завершення якихось дій.

3.Вікно запиту

надає користувачеві право зробити дії, в результаті яких буде завершена або продовжена робота програми.

Немодальне вікно не зупиняє роботу застосування. Користувач може клацанням миші, не закриваючи вікна, переходити у вікно застосування (документа), працювати з ним, а потім клацанням повертатися в діалогове вікно (до таких вікон можна віднести вікно команди «Помічник», вікна довідкової системи).

Звичайне діалогове вікно складається з рядка заголовка і елементів діалогового вікна.

Елементи діалогового вікна

командні кнопки;
прапорці (перемикачі);
радіокнопки (поля вибору);
текстові поля (поля введення);
списки;
ковзаючі кнопки управління;
демонстраційні підвікна (поле Зразок);
вкладки;
фоновий текст.

Основні види елементів:

	– кнопка закриття вікна із збереження всіх змінених параметрів;
	– кнопка закриття вікна без збереження змінених параметрів;
	– кнопка збереження всіх змінених параметрів без закриття вікна;
	– кнопка закриття вікна, коли змінені параметри вже збережені;
	– поле введення – обмежена прямокутною рамкою область, в яку користувач може вводити з клавіатури текст; щоб ввести дані в поле необхідно спочатку клацнути в нім мишею;
	– лічильник – поле з двома кнопками справа; можна клацнути в нього мишею і набрати значення параметра на клавіатурі або клацати на кнопках: для збільшення параметра стрільця вгору, для зменшення –стрелка вниз;
	– поле списку містять список об'єктів, доступних для вибору; якщо вміст списку не поміщається у видиму частину, то з'являються смуги прокрутки для перегляду довгих списків; щоб вибрати об'єкт слід клацнути на нім мишею;
	– поле списку, що розкривається, у видимій частині має тільки значення поточного параметра, для відкриття можливих значень необхідно клацнути мишею на кнопці "Стрілка вниз";
	– перемикачі – круги з чорною крапкою або без неї, призначені для вибору одного з взаємовиключних режимів;
	– прапорець – квадратне поле індикатора з влучною "галочкою" усередині або без неї, використовується для включения/ виключення режиму (його ім'я написане поряд), який може знаходитися у включеному або відключеному стані;
	– кнопка контекстної довідки, для виклику контекстної довідки слід клацнути її, а потім невідомий елемент;
	– ковзаюча кнопка управління (повзунок) служить для збільшення/зменшення числового значення поля шляхом переміщення повзунка;
	– вкладки – розташовані під рядком заголовка вікна сторінки, об'єднуючі однотипні групи запитів по установці параметрів тієї або іншої команди. Активна вкладка виводиться на передній план, займаючи повністю вікно. Для зміни вкладки досить клацнути мишею на її назві. Можна для перемикання використовувати клавіатуру: вперед – Ctrl+Tab або Ctrl+Page Up, назад – Ctrl+Shift+Tab або Ctrl+Page Down;
	– поле Зразок служить для попереднього перегляду об'єкту, відображаючи зміни параметрів, що вносяться.