§ 6. Особливості виїмки

Виїмка — це самостійна слідча дія, яка провадиться у випадках необхідності вилу­чення лише певних предметів і документів, коли точно відомо, де і в кого вони знахо­дяться. Процесуальний режим виїмки регламентується статтями 178—184, 186, 187^і, 188, 189 КПК України.

Фіксація результатів обшуку 141

Проведення виїмки не потребує санкції прокурора. Винятком є виїмка докумен­тів, що становлять державну таємницю. У цих випадках виїмка проводиться з санк­ції прокурора або його заступника і в порядку, погодженому з керівником відповід­ної установи. Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді (ст. 178 КПК України).

Виїмка здійснюється щодо предметів і документів, які знаходяться у віданні ус­танов, організацій та підприємств. У деяких випадках виникає необхідність у виїмці й в окремих громадян.

Виїмка, як правило, проводиться у денний час, за винятком випадків, коли ця дія є невідкладною. Невідкладною є виїмка, якщо мають місце підстави вважати, що предмети або документи можуть бути сховані або знищені.

При виїмці повинна бути забезпечена присутність особи, у володінні якої зна­ходяться предмети, що підлягають вилученню, або повнолітніх членів її сім'ї. У разі відсутності цих осіб виїмка може здійснюватись у присутності представника житло­во-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів. Виїмку в уста­новах і на підприємствах бажано проводити у присутності особи, у віданні якої зна­ходяться предмети чи документи.

У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а також у при­міщеннях, де проживають члени дипломатичних представництв та їх сім'ї, які кори­стуються правом дипломатичної недоторканності, виїмка може проводитись тільки за згодою дипломатичного представника.

Виїмка проводиться у присутності двох понятих. Про проведення виїмки скла­дається протокол, копія якого вручається особі, в якої проведено виїмку, чи повно­літнім членам її сім'ї або представникові житлово-експлуатаційної організації чи міс­цевої Ради народних депутатів.

Виїмка може бути здійснена у примусовому порядку. Згідно зі ст. 183 КПК Украї­ни у разі відмови виконати вимоги слідчого виїмка проводиться у примусовому по­рядку.

§ 7. Фіксація результатів обшуку

Результати обшуку фіксуються в протоколі слідчої дії. Від повноти та об'єктив­ності фіксації перебігу і результатів обшуку залежить доказове значення цієї дії.

Протокол обшуку має відповідати загальним вимогам, передбаченим ст. 85 КПК України. Тому в протоколі повинні бути зазначені: місце і дата його складання; по­сади і прізвища осіб, що провадять дію; прізвища осіб, що брали участь у провад­женні слідчої дії, адреси цих осіб; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при проведенні даної слідчої дії. Протокол зачитується всім особам, що брали участь у проведенні слідчої дії, при цьому їм роз'яснюється їх право робити зауваження. Зазначені особи можуть ознайомитися з протоколом особисто.

Спеціальні вимоги, запропоновані до складання протоколу, передбачені ст. 188 КПК України. У протоколі обшуку повинні бути зазначені: підстави для обшуку; приміщення або інше місце, у якому був проведений обшук; дії слідчого і результа­ти обшуку. Щодо кожного предмета, що підлягає вилученню, повинно бути зазна­чено, у якому саме місці і при яких обставинах він був виявлений. До протоколу об­шуку заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку осіб, зроблені з приводу тих або інших дій слідчого.

142 Обшук і виїмка

Протокол обшуку складається з трьох частин: вступної, описової і заключної. У вступній частині зазначається коли, де, ким, на якій підставі, у кого, в присутнос­ті яких осіб проведено обшук. Тут також зазначається, що перед обшуком слідчий запропонував добровільно видати предмети або документи і яку було дано на це від­повідь.

Рис. 46. Пробірні знаки на виробах із дорогоцінних металів

Описова частина містить відомості про об'єкти пошуку, умови їх зберігання і за­соби маскування. У протоколі необхідно докладно викласти відомості про виявлені предмети або цінності, місця їх перебування. У випадку виявлення схованки потріб­но докладно описати її зовнішній вигляд, розміри, форму, особливості конструкції, місце знаходження, способи приховування тощо.

Фіксація результатів обшуку 143

У протоколі обшуку необхідно зазначити загальні та окремі ознаки виявлених предметів (назва, розмір, форма, вага, колір, маркування, позначки, номери, по­шкодження та ін.). Завдання слідчого полягає в тому, щоб охарактеризувати та індивідуалізувати вилучений предмет, зафіксувати ознаки та особливості, що дають змогу відрізнити його від інших подібних предметів, виключити можливість під­міни. У разі вилучення виробів із дорогоцінних металів у протоколі обшуку вка­зують назву виробу, його родові та індивідуальні ознаки, колір або відтінок, роз­мір, кількість, особливості окремих частин (якщо є можливість — масу і розмір кожної частини), наявність пробірних знаків (фігурних клейм і цифрових позна­чень проби). Чи виготовлений виріб із дорогоцінного металу, перевіряється насам­перед за наявністю клейма («проби», рис. 46). Існує два види проб: «золотникова» і «метрична». Цифра проби в золотниковій системі означає, що на 96 одиниць ма­си сплаву в ньому міститься стільки таких саме одиниць дорогоцінного металу. У метричній системі «проба» означає кількість дорогоцінного металу на 1000 оди­ниць сплаву (наприклад, проба «750» означає, що є 750 г дорогоцінного металу на 1000 г сплаву).

Не установивши точного найменування виявленого металу або дорогоцінних ка­менів, не варто називати їх «золотом», «платиною» або «діамантами». Необхідно ма­ти на увазі, що виявлене клеймо (проба) може виявитися підробленим. При описі вилучених предметів не варто вказувати їх ознаки, що можуть виявитися несправж­німи. У протоколі обшуку в цьому випадку достатньо зазначити колір, розміри, фор­му, кількість об'єктів, наявність проб та ін.

Таблиця 8 Співвідношення старої і нової системи значення проби дорогоцінних металів

Метал Золотникова	• Метрична	Метал	Золотникова	Метрична
Золото 28	292		92	958
36	375		96	990
48	500	Срібло	72	750
56	583		76	800
64	666		84	875
72	750		88	916
80	833	Платина	91	950
86	900

При описі виробів із фарфору, фаянсу та майоліки варто звертати увагу на їх маркування (рис. 47).

Певну специфіку має опис зброї і боєприпасів, вилучених при обшуку. Необхід­но вказувати тип або вид зброї, систему, марку, номер, розміри, кількість, клеймо виробника. Причому слідчий фіксує лише об'єктивні дані, що виявляє на відповід­них предметах. При описі зброї і боєприпасів у протоколі обшуку може бути зазна­чений їх калібр. При описі боєприпасів у протоколі обшуку необхідно звертати ува­гу на клейма на донних частинах патронних гільз (рис. 48).

144 Обшук і виїмка

_X

Рис. 47. Маркування деяких виробів із фарфору, фаянсу і майоліки

КАС Е ІСІ

27

Рис. 48. Клейма на донних частинах патронних гільз:

Патрони кругового запалювання. Австрія: 1 — Хіртенберзька патронна фабрика; 2 — Кел-лер і К°, Хіртенберг. Великобританія: 3 — Елей, Лондон; 4 — Ай-СІ-Ай. Угорщина: 5 — завод «Нітроген», Будапешт. Німеччина: б — Браун і Блом, Дюссельдорф; 7 і 8 — Г. Геншов і К° (Іеко), Дурлах; 9 — ДВМ, Карлсрує; 10-12 — РВС, Нюрнберг. Італія: 13 — Д. Фіочи, Лекко. СРСР: 14 — клеймо на цільових патронах. США- 15 — «Каскад», Льюістон (Айдахо); 16 — Ю-Зм-СІ, Брідж-порт (Коннектикут); 17 — Федеральна корпорація по виробництву патронів, Міннеаполіс (Міннесота). Фінляндія: 18 — Патронний завод, Лапуа. Франція: 19 — Жевело і Гопиля, Париж. Чехословаччина: 20 — Бланстрой (колиш. Сельє і Белло), Прага.

Шпилькові патрони. Австро-Угорщина: 21 — Хіртенберзька патронна фабрика; 22 — Сельє і Белло, Прага. Бельгія: 23 — Ш. Фусно і К°, Брюссель. Великобританія: 24 — Кайнок Росія: 25, 26 — Московський дроболиварно-патронний завод.

Патрони центрального запалення. Австро-Угорщина: 27 — Г. Рот, Відень; 28 — Хіртенбер­зька патронна фабрика; 29 — Сельє і Белло, Прага; 30 — Келлер і К°, Хіртенберг. Австрія: 31 — Збройовий завод, Вьоллерсдорф; 32 — Хіртенберзька патронна фабрика. Бельгія: 33 — ФН, Ерсталь

Фіксація результатів обшуку 145

У разі вилучення продовольчих товарів у протоколі зазначаються найменування, маса, об'єм, кількість продуктів, їх стан, якість, упаковка, маркування, дата виготов­лення тощо. Цих вимог слід дотримуватися й при описі промислових товарів. При вилученні однорідних предметів необхідно зазначити їх кількість.

Нині багато виробів та товарів мають так званий штриховий код, у якому заши­фровані важливі відомості. Такий код присвоюється кожному виду виробу, скла­дається він частіше за все з 13 цифр (ЕАМ — 13). Перші дві або три цифри позна­чають код країни-виготовлювача або продавця, наступні п'ять цифр (або чотири, як­що код країни має три цифри) позначають код фірми-виготовлювача, наступні п'ять цифр позначають код товару і деякі його споживчі властивості, остання цифра — контрольна, вона використовується для перевірки правильності зчитування коду. Візьмемо, наприклад, цифровий код 4003160042145. Перші дві цифри 40 указують на країну-виготовлювача або продавця продукту, наступні п'ять 03160 — підприємство виготовлювача, ще п'ять 04214 — найменування товару і його споживчі якості, розмір, масу, колір. Остання цифра 5 — контрольна, використовувана для зчитування штрихів сканером.

Товари невеликих розмірів, можуть мати короткий код, що складається з вось­ми цифр. Код країні присвоюється Міжнародною асоціацією ЕАМ Штриховий код — це ще одна можливість індивідуалізувати товар (або предмет).

II 400316004214

Таблиця 9 Штрихові коди ряду країн-виробників

Код	Країна	Код	Країна	Код	Країна
00-09	США, Канада	529	Кіпр	729	Ізраїль
30-37	Франція	531	Македонія	73	Швеція
380	Болгарія	538	Мальта	750	Мексика
383	Словенія	539	Ірландія	759	Венесуела
385	Хорватія	54	Бельгія, Люксембург	76	Швейцарія
400-440	Німеччина	560	Португалія	775	Перу
45-49	Японія	569	Ісландія	777	Болівія
460-161	Російська Федерація	57	Данія	779	Аргентина
471	Тайвань	590	Польща	780	Чилі
474	Естонія	594	Румунія	784	Парагвай
475	Латвія	599	Угорщина	789	Бразилія
477	Литва	600-601	ПАР	80-83	Італія
480	Філіппіни	611	Марокко	84	Іспанія
482	Україна	619	Туніс	850	Куба
489	Гонконг	64	Фінляндія	858	Словаччина
50	Великобританія	690, 691	Китай	859	Чехія
520	Греція	70	Норвегія	860	Югославія

10 02-36

146 Обшук і виїмка

Код	Країна	Код	Країна	Код	Країна
869	Туреччина	888	Сінгапур	94	Нова Зеландія
87	Голландія	899	Індонезія	955	Малайзія
880	П. Корея	90-91	Австрія	956	Папуа Нова Гвінея
885	Таїланд	93	Австралія

У разі вилучення цінних паперів або грошей необхідно вказувати їхні серії та номери, вартість, інші реквізити.

Якщо в процесі обшуку застосовувалися технічні засоби, то це повинно бути відображено в протоколі із зазначенням найменувань, типів і видів приладів та при­стосувань. У протоколі зазначається, що про застосування технічних засобів були повідомлені особи, що беруть участь у провадженні обшуку.

У заключній частині протоколу обшуку зазначається, які предмети вилучені, як вони упаковані та опечатані, кому і що було передано на відповідальне зберігання. За наявності заяв і зауважень присутніх їх- заносять до цієї частини протоколу об­шуку.

Протокол обшуку складається у двох примірниках. Другий примірник протоко­лу, а також другий примірник опису вилучених предметів (документів) і цінностей вручаються особі, у якої проведено обшук, а при її відсутності — повнолітньому чле­ну сім'ї або представнику житлово-експлуатаційної організації або місцевої Ради на­родних депутатів. При провадженні обшуку на підприємстві, в установі або органі­зації другий примірник протоколу та опису вручається представнику підприємства, установи або організації (ст. 189 КПК України).

Обидва примірники протоколу, а також опису вилучених предметів підписують­ся слідчим, особою, в якої провадився обшук, і запрошеними присутніми особами (ст. 188 КПК Укоаїни).

Додатковими засобами фіксації результатів обшуку є фото-, кінозйомка, відео-запис, а також складання планів і схем. Фотознімки, кіно-, відеострічки, плани і схе­ми додаються до протоколу обшуку.

Загальним завданням фотозйомки при провадженні обшуку є фіксація: а) місця обшуку (або його частин); б) місць перебування шуканих об'єктів, у тому числі схо­ванок; в) виявлених предметів, документів, трупа та ін. При провадженні обшуку за допомогою фотозйомки необхідно зафіксувати зовнішній вигляд схованки, окремі етапи її відкриття, відкриту схованку з об'єктом, що там знаходиться, і сам виявле­ний предмет. Масштабна детальна зйомка дає змогу зафіксувати багато індивідуаль­них ознак вилученого при обшуку предмета, документа та ін.

Відповідно до ст. 85² КПК України кінозйомка, відеозапис можуть застосовува­тися при провадженні обшуку. Учасники слідчої дії сповіщаються про застосування кінозйомки, відеозапису до початку цієї дії. Після зйомки, запису і виготовлення кінострічки чи відеострічки вони демонструються всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол.

Перевагою використання відеозапису є можливість одночасно зафіксувати видо­ву і звукову інформацію. Відеозапис дає змогу відтворити поведінку обшукуваного в процесі обшуку, його реакцію і репліки при виявленні цінностей і речових доказів. Виявлені схованки варто фіксувати спочатку відносно предметів або ділянок місце­вості, із ним пов'язаними, а потім окремо великим планом.

Підготовка до пред'явлення для впізнання 147