Глава 1. Науково-технічні засоби та їх використання у розслідуванні злочинів

§ 1. Поняття криміналістичної техніки

Криміналістична техніка — один із основних розділів криміналістики, який ви­никнув у результаті впровадження досягнень природничих і технічних наук у прак­тику боротьби зі злочинністю. Методи фізики, хімії, біології, медицини та інших га­лузей знань знайшли застосування для виявлення слідів злочину, отримання інфор­мації з метою кримінального судочинства. Кримінальна або поліцейська техніка в XIX ст. заклала основу, фундамент криміналістики.

Криміналістична техніка — це система наукових положень і розроблюваних на їх основі технічних засобів, прийомів і методів, призначених для збирання, досліджен­ня і використання доказів. Термін «криміналістична техніка» має два основних зна­чення. У широкому розумінні криміналістична техніка є розділом науки криміналісти­ки, у вузькому — це сукупність, система науково-технічних засобів, прийомів і ме­тодів, що використовуються при розслідуванні і попередженні злочинів.

Науково-технічні засоби криміналістики — це прилади, інструменти, пристосу­вання і матеріали, які використовуються для збирання і дослідження доказів або ство­рення умов, що утрудняють учинення злочинів. Такі засоби можуть бути розподіле­ні на кілька груп: 1) прилади, інструменти, пристосування, узяті без змін з різних технічних і природничих наук; 2) спеціально пристосовані для криміналістичних цілей; 3) спеціально розроблені для цілей криміналістики.

Основними формами застосування криміналістичної техніки є: 1) використання науково-технічних засобів оперативними працівниками при проведенні оперативно-роз-шукових заходів; 2) застосування науково-технічних засобів слідчими при проведенні слідчих дій; 3) використання науково-технічних засобів спеціалістами та експертами в процесі відповідних досліджень; 4) застосування науково-технічних засобів учасниками

6 Науково-технічні засоби та їх використання у розслідуванні злочинів

судового розгляду. Виділення зазначених форм використання криміналістичної техніки пов'язано із суб'єктом, що її застосовує.

Криміналістична техніка розвивається в трьох основних напрямах: оперативно-слідчому, науково-дослідному, профілактичному. Кожний з напрямів передбачає роз­робку не тільки відповідних приладів, пристосувань, інструментів, матеріалів, а й найефективніших прийомів, методів використання науково-технічних засобів.

Для ефективної реалізації науково-технічних засобів необхідно враховувати ви­моги щодо їх застосування (принципи): 1) принцип законності використання науко­во-технічного засобу; 2) принцип етичності застосування науково-технічного засобу; 3) принцип науковості; 4) принцип безпеки науково-технічного засобу; 5) принцип цілості об'єктів у незмінному вигляді; 6) принцип ефективності використання науко­во-технічного засобу.

Використання криміналістичної техніки є допустимим, якщо не порушуються законні права й інтереси громадян, моральні та етичні вимоги. Засоби і методи криміналістики повинні мати наукову основу, бути науково обґрунтованими, базу­ватись на вивчених об'єктивних закономірностях, а тому не можуть використовува­тися в доведенні пристрої і прилади, засновані на невстановлених наукою явищах.

Уданий час система криміналістичної техніки охоплює такі основні галузі: 1) су­дову фотографію; 2) судову кінематографію і відеозапис; 3) трасологію; 4) судову балістику; 5) криміналістичне дослідження письма; 6) техніко-криміналістичне до­слідження документів; 7) ідентифікацію людини за ознаками зовнішності; 8) кримі­нальну реєстрацію. В основі системи криміналістичної техніки лежить предметний принцип, що відбиває особливості кожної галузі.