§ 2. Дослідження цифрового письма

Дослідженню підлягають різноманітні записи цифр (сум, номерів, дат, маси, кіль->сті й ін.) у документах бухгалтерського обліку, записках, чорнових нотатках, на аптиках паперу, що були використані як пижі в мисливських боєприпасах.

Умінню писати цифри (як і літери) передує складний і тривалий період навчан-з метою вироблення навиків письма в цілому. В остаточному підсумку з'являєть-автоматизована система рухів, що лежить в основі індивідуальності навиків на-:ання цифр і цифрових записів. Ця координована система рухів після формуван-

завдяки застиглості динамічного стереотипу, стає відносно стійкою і дозволяє сувати визначені поняття за допомогою цифрових знаків. Таким чином, за сво-Іюрмуванням і призначенням цифрові записи є почерковим матеріалом і завдя-індивідуальності і відносній стійкості навиків використовуються для ідентифікації

46 Криміналістичне дослідження письма

особи, що їх писала. Сама криміналістична експертиза цифрового письма ґрунтуєть­ся на загальних наукових положеннях судового почеркознавства.

Як об'єкт криміналістичного дослідження цифрове письмо має ряд особливостей. Одні з них ускладнюють дослідження й обмежують можливості ідентифікації вико­навця цифрового запису, інші розширюють їх і сприяють вирішенню питань, постав­лених перед експертом. Це потребує дотримання належних вимог до підготовки й оформлення матеріалів для експертизи, а також своєрідної методики дослідження. Обмежена кількість цифрових знаків, простота їх виконання і відсутність зв'язку між ними в запису «збіднює» цифрове письмо як почерковий матеріал (відомо, що обсяг і своєрідність комплексу ознак значною мірою обумовлені кількістю використовува­них письмових знаків). Це істотно в ситуації, коли на експертизу надходить корот­кий цифровий запис — найбільш поширений об'єкт експертизи цифрового письма.

Водночас цифрове письмо має ряд особливостей, які підвищують його інформа­тивність і допомагають успішно досліджувати навіть короткі записи. До них нале­жать значна варіаційність окремих ознак у почерках різних осіб (однакові ознаки варію­ють у межах від 20 до 70 проявів, наприклад, у зображенні цифри 5 встановлено приблизно 30 варіантів окремих ознак). Об'єктивно існує подібність загальних і ряду окремих ознак літерного і цифрового письма однієї особи, що істотно у випадку обме­женості зразків цифрового письма. Нарешті, цифрове письмо перекручується значно рідше літерного.

Для дослідження цифрових записів використовується розроблена класифікація оз­нак цифрового письма. Розрізняються три групи ознак:

транскрипція записів;

топографічні ознаки;

ознаки почерку (загальні й окремі).

Перша група специфічна для цифрового письма. Певною мірою в ній сполуча­ються особливості цифрового письма і писемної мови.

У експертизі цифрових записів під транскрипцією розуміється загальне графічне зображення дат, сум, маси, міри, обсягу, відстані, нумерації сторінок, поділів текс­ту та ін. Розрізнюються цифрова і змішана транскрипції. Цифровою транскрипцією вважається така побудова цифрового запису, коли він складається тільки з цифр або цифр і супутніх їм штрихів, крапок, ком, що мають умовне значення, відіграють роль розділювальних знаків. Наприклад, сума може бути виражена так: 245³⁰; 245-30; ма­са - 43500; 43 500; 43.500; 43,5; 43-500; дата - 31.12.2000; 31-ХП-2000; 31/ХІІ-2000; 20-щОО. До змішаної транскрипції належать цифрові записи, до складу яких поряд із цифрами, штрихами і крапками входять і слова (або літери) — супутники¹: 31 груд­ня 2000 року, 31.12.2000 р.; 245 грн. 30 коп., 245,5 грн., гривень 245-30; 12 м 25 см, 12,25 м; 25 т 500 кг і 25,5 т та ін. У письмі окремих осіб спостерігається по декіль­ка варіантів транскрипції цифрових записів, особливо це стосується дат. Слова (лі­тери) — супутники, штрихи і крапки в ідентифікації виконавця цифрових записів сум, маси тощо відіграють значну роль, оскільки містять у собі ряд ознак, що до­повнюють, як правило, малий обсяг графічного матеріалу цифр.

Ознаками транскрипції цифрових записів зазначених понять є:

наявність у записах арабських і римських цифр (або тільки арабських, або тільки римських);

1 Слід мати на увазі, що супутники можуть бути виконані скорочено («кг», «грн» і т. п.) або повністю («кілограмів», «гривень» тощо). Таке написання їх відноситься до ознак писемної мови, однак в поєднанні з цифрами та штрихами вони складають варіанти нової системи — транскрипції цифрових записів.

Дослідження цифрового письма 47

наявність крапок, ком, розділювальних рисок або підкреслюючих штрихів, ду­жок;

розмір і розміщення цифр, що означають частини цілого відносно лінії основи запису;

наявність слів (або літер) — супутників цифр;

розміщення слів (або літер) — супутників щодо цифр у записах, які означають суму, масу, дату, нумерацію сторінок, поділів тексту тощо.

Комплекс приведених ознак дає уявлення про навики особи певним способом зображувати зазначені поняття.

У тісному зв'язку з розглянутою групою ознак знаходяться ознаки розміщення (то­пографії) цифрових записів на папері. До даної групи входять такі ознаки:

розташування цифр і цифрових записів у межах рядків і граф горизонтальної і вертикальної ліновки на бланках;

розташування дат, нумерації сторінок відносно тексту і країв аркуша (якщо на бланку документа не відведене для цього спеціальне місце);

розташування виправлень (повторних написів цифр і чисел) відносно первісних цифрових записів;

розміщення математичних знаків відносно попереднього і подальшого записів, лінії рядка;

розташування цифр і цифрових записів відносно знака №;

розмір інтервалів між цифровими записами на рядку (інтервали можуть бути се­редніми, коли між записами вміщаються одна — півтори цифри, вузькими і широ­кими).

Сукупність названих ознак дозволяє оцінювати стійкість навику особи певним чином розташовувати цифрові записи на папері і має ідентифікаційне значення.

Ознаки почерку в цифровому письмі характеризують властивості системи рухів у цілому і можуть спостерігатися в почерках різних осіб. Вони поділяються на дві гру­пи: загальні і окремі.

До загальних ознак належать: конструктивна складність почерку в цифрових за-ллсах, ступінь його виробленості, координації рухів при написанні цифр у запису, ггмп письма, а також розмір, прогін, нахил і зв'язність цифр. Більшість із них ана­логічна літерному почерку, проте розмір, прогін і зв'язність цифр у записах у кон-:-гзетних проявах дещо відрізняються від аналогічних ознак у літерному письмі. Прий-:-:яго вважати цифри малими за розміром, якщо їх висота не перевищує 5 мм (висо­та клітинки в шкільному зошиті), середніми — при висоті понад 5 мм, але не більше ~ '.:м, і великими — при висоті понад 7 мм.

Прогін — це відношення інтервалу між цифрами до їхньої висоти. На відміну і— літер у словах цифри в записах, як правило, пишуться стисло. Тому прийнято нізжати прогін цифр середнім, якщо інтервал між ними більше половини їхньої ^: :;оти. Відхилення від цього показника указує відповідно на малий або великий -толи.

У записах, виконаних у рядках і графах бланків, розмір і прогін цифр значною .гсю залежить від розміру відведеного для них місця.

Зв'язність цифр. Для цифрового почерку нехарактерно з'єднання цифр між со-

"■: -;. зсобливо в мало- і середньовироблених почерках. У почерках високої виробле-

::~: цифрові записи часто виконуються зв'язаними рухами (по два — п'ять і більше

^-. н . Частіше зв'язуються визначені цифри. Тому в характеристиці цифрового по-

:: -~ зараховується як факт наявності (або відсутності) зв'язування цифр, так і з'єднай-

48 Криміналістичне дослідження письма

ня конкретних цифр у визначених сполученнях. Ідентифікаційне значення зв'язного виконання цифр набагато вище, ніж знаків у літерному письмі.

Окремі ознаки почерку виражають особливості навиків виконання цифрових зна­ків і їхніх частин та з'єднання їх між собою. Залежно від їхнього прояву окремі оз­наки поділяються на чотири групи (рис. 17):

ознаки побудови цифр і їхніх елементів (наприклад, одним або декількома ру­хами (а);

ознаки, що відбивають напрямок рухів при виконанні цифрових знаків (б); ознаки, що характеризують з'єднання частин знаків і знаків між собою (в); ознаки, що виражають розмір, розміщення і положення знаків, їх частин (г). У зв'язку з тим, що експертиза цифрового письма є окремим випадком досліджен­ня письма в цілому, на неї поширюються загальні положення методики почерко­знавчих досліджень залежно від розв'язуваних завдань. Останні можуть бути діагнос­тичними та ідентифікаційними.

До діагностичних завдань належать такі: а) як слід читати написаний цифровий запис; б) чи не написано цифровий запис із перекручуванням почерку (або незвич­но лівою рукою); в) чи не виконані цифрові записи з імітацією почерку іншої (кон­кретної) особи; г) чи придатний цифровий запис для ідентифікації особи, що писа­ла. Ці питання ставляться рідко.

Головні завдання, що ставляться перед експертами-почеркознавцями, пов'язані з ототожненням виконавця за цифровим письмом: встановлення, чи однією особою виконано декілька цифрових записів або чи не виконані вони конкретною людиною. У постанові про призначення криміналістичної експертизи цифрового письма повинні бути стисло викладені обставини справи, що викликали необхідність при­значення експертизи. Велике значення при дослідженні цифрових записів, особли­во коротких, надається точному визначенню кола осіб, що мали відношення до скла­дання документа. Ними можуть бути не тільки особи, в обов'язок яких входить оформ­лення документів, а й їхні родичі, знайомі. Особливо це стосується працівників сфери торгівлі. У постанові про призначення експертизи доцільно повідомляти цю інфор­мацію.

_{/ і} Питання експерту повинні

Рис. 17. Групи окремих ознак почерку

формулюваться чітко, конкретно, із зазначенням, який саме цифро­вий запис підлягає дослідженню, у якому документі і де він розта­шований (рядок, графа), прізви­ще, ім'я і по батькові (повністю) гаданого виконавця. Наприклад: чи виконано Завгородньою Тетя­ною Павлівною запис 396. 700, у графі «кількість відпущеного» на­впроти слів «олія рослинна» в на­кладній № 163 від 14/УІІІ 2000 р.? Чи однією особою виконані під­сумкові цифрові записи в графі «до видачі» на 2, 4, 7, 8 сторінках відомості № 36 на виплату аван­су за липень 2000 р.?

Дослідження цифрового письма 49

Установлення виконавця цифрового запису значною мірою залежить від якості підготовки порівняльного матеріалу — зразків письма. Чим більше зібрано якісних зразків (вільних і експериментальних), тим більше можливості має експерт щодо ви­явлення і належної оцінки ідентифікаційних ознак.

Природою цифрових записів як простого і малооб'ємного графічного об'єкта обу­мовлені деякі особливості в доборі зразків. Серед вільних зразків може не виявитися цифрових записів із необхідними варіантами ознак. Зразки літерного письма, що містять відповідні літеросполучення, доповнюють об'єм недостатньої графічної інфор­мації. Допустимість використання літерного почерку для дослідження цифрового те­оретично й експериментально доведена і перевірена експертною практикою. Між ци­фровим і літерним письмом існує органічний взаємозв'язок, що наочно виявляється в подібності загальних ознак, однаковому написанні деяких цифр і літер, їхніх еле­ментів, з'єднань цифр між собою і знаків у окремих літеросполученнях (рис. 18).

Для порівнюваності ознак почерку в цифрових об'єктах потрібно при доборі зразків орієнтуватися на вилучення документів із записами, що містять відповідні письмові знаки, сполучення цифр і сполучення літер.

Експерту надаються вільні й експериментальні зразки цифрового і літерного письма кожної особи — можливого виконавця запису відповідно до вимог ст. 199 КПК України.

Вільні зразки цифрового письма повинні бути подані на 8-Ю аркушах від кож­ної особи. їх треба підбирати так, щоб у них були записи, аналогічні досліджуваним. Звичайно збирання вільних зразків цифрового письма не викликає особливих труд­нощів, оскільки гадані виконавці цифрових записів, як правило, особи, що по роду своєї роботи часто пишуть цифри в різноманітних документах (касири, рахівники, бухгалтери, торгові робітники магазинів, завідуючі і комірники баз, складів та ін.). За місцем їхньої роботи завжди є документи, складені ними в різний час.

Надсилаються зразки не тільки цифрового, але і літерного (можуть змішаного) письма. Вільні зразки літерного письма, особливо ті, що містять сполучення літер, подібні досліджуваним цифрам запису, надають істотну допомогу експерту у тих ви­падках, коли з різних причин кількість зразків цифрового письма недостатня.

	У| *■ їм'1

Рис. 18. Подібність загальних і деяких окремих ознак у цифровому і літерному письмі:

а — подібність топографічних і загальних ознак у літерному і цифровому почерках однієї особи; б — подібність окремих ознак у цифрі 3 і літері З (І, II, VII, VIII), цифрі 7 і літері ч (V, VI), нулі і літері о (І, II, VIII), цифрі 6 і м'якому знаку (IV, V ), з'єднань цифр ЗО, 01, 60 і відпо­відно знаків у літеросполученнях зо, он, ьо (І, II, IV, VII, VIII)

402-36

50 Криміналістичне дослідження письма

Експериментальні зразки цифрового письма доповнюють вільні зразки і відбира­ються спеціально для експертизи. Вони повинні містити записи, аналогічні дослід­жуваним, і бути написаними на такому ж папері (лінованому, нелінованому або на бланках). У таких зразках можна вивчити варіаційність і стійкість ознак, виявити то­пографічні особливості цифрового письма.

Цифровий текст для диктовки має складатися з окремих цифр 1, 2, 3...0 і обов'яз­ково з тих саме, як досліджувані, записів. Експертна практика, на жаль, багата при­кладами неправильних прийомів підготовки експериментальних зразків цифрового письма. Часто слідчі обмежуються відібранням експериментальних зразків у вигляді розрізнених цифр (1, 2, 3, ... 0) і будь-яких довільних чисел, що містять інші сполу­чення цифр, ніж у досліджуваних записах. За такими зразками неможливо виявити ідентифікаційні ознаки, що належать до з'єднання відповідних знаків, співвідношень розмірів і розміщення їх один відносно другого. Проведення експертизи затягуєть­ся, багато часу іде на виконання клопотань експерта щодо збирання і додаткового надання належних зразків.

Експериментальні зразки цифрового письма в основному повинні складатися з таких же сполучень цифр, як і в досліджуваних записах: якщо досліджуються, на­приклад, записи дат, сум, маси: 28.05.2001; 692; 458-30; 33,00, то й у зразках повин­ні бути саме такі записи; допустимі в зразках і інші сполучення цифр, але не замість таких же. Якщо досліджуваний запис містить слова-супутники: 450 грн. 98 коп., 150 кг, 7 м 25 см, у зразках також повинні бути ці записи зі словами-супутниками. Перед відбором і під час відібрання зразків неприпустимо показувати і підказувати, у якій транскрипції вони зображені в документі.

Диктуючи запис, що складається з цілих і дробових чисел, також неприпус­тимо вказувати пишучому, як їх зображувати і де розміщати. У випадках, коли до­слідженню підлягають записи, що містять сполучення цифр 07, 30, 01, ... , 6, 60, 09 або цифри 0, 6, 3, 7, 9, а необхідну кількість зразків цифрового письма зібра­ти неможливо, підозрюваному потрібно продиктувати слова, у яких були б відпо­відні літеросполучення і літери (наприклад, у словах льон, у нього, створити, очко, час, зона тощо, тобто зі сполученнями зв, чиї, іч, оч, оон, од, Оз, Зо); не можна підказувати, як писати дату.

Від кожної особи експериментальні зразки відбираються на 12-15 аркушах та­ким чином, щоб усі записи повторювались на кожному аркуші декілька разів. За­повнені аркуші зразу відбираються і пропонується писати на новому.

Разом із вільними й експериментальними зразками доцільно надавати умовно-вільні зразки цифрового і літерного письма, в яких є порівнювані цифри, літери і сполучення літер.