- •§ 1, 2 Гл. 15; гл. 18 (у співавт.); § 4 гл. 19; гл. 35;
- •Глава 1. Науково-технічні засоби та їх використання у розслідуванні злочинів
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки
- •§ 2. Правові основи та межі використання криміналістичної техніки
- •§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •Глава 2. Криміналістична ідентифікація
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти, типи і види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Глава 3. Судова фотографія та відеозапис
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 3. Судовий відеозапис
- •Глава 4. Виявлення, фіксація та вилучення слідів
- •§ 1. Загальні положення трасології. Поняття сліду в криміналістиці
- •§ 2. Механізм слідоутворення. Види слідів
- •§ 3. Основи дактилоскопії
- •Глава 5. Огляд і попереднє дослідження документів
- •§ 1. Поняття документа в криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів
- •Вступна частина
- •Описова частина
- •Заключна частина
- •§ 3. Способи зміни змісту документів і реквізитів
- •Глава 6. Криміналістичне дослідження письма
- •§ 1. Дослідження буквеного письма і підписів
- •§ 2. Дослідження цифрового письма
- •§ 3. Дослідження писемної мови
- •Глава 7. Використання даних судової балістики в розслідуванні злочинів
- •§ 1. Поняття судової балістики
- •§ 2. Об'єкти судово-балістичного дослідження. Класифікація зброї та її характеристика
- •§ 3. Види і характеристики слідів пострілу
- •§ 4. Огляд зброї та слідів її застосування на місці події
- •Пістолета пм перед пострілом в момент спуску курка з бойового зводу:
- •Глава 8. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності
- •§ 1. Поняття та основи судової габітології
- •§ 2. Методика опису зовнішніх ознак людини (словесний портрет)
- •Обличчя за формою:
- •§ 3. Методи відтворення зовнішності розшукуваного за показаннями очевидців (потерпілих)
- •Глава 9. Кримінальна реєстрація
- •§ 1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •Глава 10. Загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Сутність, принципи та функції тактичного прийому
- •§ 3. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 4. Поняття та ознаки тактичних комбінацій і тактичних операцій
- •§ 5. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •Глава 11. Слідчий огляд
- •§ 1. Поняття та види слідчого огляду
- •§ 2. Організація огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 5. Особливості огляду трупа
- •18 39 32 Зь 36 Рис. 39. Частини тіла людини "
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
§ 2. Механізм слідоутворення. Види слідів
Механізм слідоутворення може бути різним. Слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших процесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результаті механічної контактної взаємодії двох об'єктів: один із них утворює слід (той, який залишив слід) — слідоутворюючий об'єкт, інший — сприймає змінення (на якому утворився слід) — слідосприймаючий. Ділянки поверхні об'єктів, якими вони стикалися під час утворення сліду, називаються контактними поверхнями, а факт взаємодії — слідовим контактом. Сліди завжди залишаються на слідосприймаючих об'єктах.
У трасології сліди класифікують за різними підставами. Залежно від слідоутво-рюючих об'єктів виділяють сліди людини, сліди тварин, сліди предметів. Стосовно конкретних слідоутворюючих об'єктів найчастіше зустрічаються сліди рук, ніг, зубів, транспортних засобів, знарядь злому та інструментів. Залежно від механізму утворення слідів розрізняють: об'ємні й поверхневі; статичні й динамічні; локальні й периферичні сліди.
Об'ємні (вдавлені) сліди — відображають зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта в об'ємі (у всіх трьох його вимірах). Це сліди, що мають довжину, ширину і глибину. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об'єкта у податливу елі-
Механізм слідоутворення. Види слідів 27
досприймаючу поверхню, яка при цьому деформується. Достатньо часто об'ємні сліди утворюються на слідосприймаючій поверхні (наприклад, грунті, деревині, пластиліні, замазці) в результаті натискання або удару (сліди взуття на снігу, сліди пальців рук на пластиліні та ін.). Об'ємний слід дає уявлення про зовнішню будову та окремі елементи слідоутворюючого об'єкта. Якість сліду залежить від властивостей речовини слідосприймаючої поверхні, сили і напрямку натискання (удару), інших умов слідоутворення.
Поверхневі (площинні) сліди виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об'єкта (за двома вимірами — довжиною і шириною). Обидва об'єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові. До поверхневих слідів можуть бути віднесені, наприклад, сліди пальців рук на поверхні меблів, сліди босих ніг на паркетній підлозі, сліди протектора транспортного засобу на асфальті.
Поверхневі сліди звичайно поділяють на два види: сліди нашарування і сліди відшарування. Сліди нашарування формуються за рахунок накладення на слідосприй-маючий об'єкт речовини, яка несе на собі слідоутворюючий об'єкт (потожирові сліди пальців рук, сліди, залишені забрудненою підошвою взуття та ін.). Сліди відшарування формуються з речовини, частки якої відокремлюються від слідосприймаючого об'єкта і залишаються на слідоутворюючому об'єкті (наприклад, сліди пальців рук, утворені на покритій пилом або свіжопофарбованій поверхні).
Поверхневі сліди можуть бути видимими і невидимими. Видимі сліди — це сліди, які можна виявити шляхом безпосереднього зорового сприйняття, а невидимі — відшукання і сприйняття яких передбачає застосування спеціальних засобів або пристосувань.
Залежно від стану об'єктів в момент слідоутворення виникають статичні або динамічні сліди.
Статичні сліди виникають у момент спокою (статики), котрий наступає в процесі механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів, які контактують у перпендикулярному напрямку. У більшості випадків такі сліди зберігають зовнішні ознаки слідоутворюючого об'єкта, відбивають його без істотних перекручувань. Ці сліди називають також відбитками. Типовим прикладом статичного сліду є відбиток пальця руки з відображенням папілярного візерунка або відбиток підошви взуття на ґрунті. Різновидом статичних слідів є сліди кочення, які утворюються при прокатуванні слідоутворюючого об'єкта (наприклад, слід протектора транспортного засобу, утворений при поступально-обертальному русі по якій-небудь поверхні).
Динамічні сліди виникають у результаті самого руху одного або обох об'єктів слідоутворення. Кожна точка утворюючої поверхні залишає слід у вигляді лінії (траси). До динамічних можуть бути віднесені сліди розрубу, розпилу, ковзання, свердління, різання, тертя та ін.
Залежно від місця, на якому відбулися зміни слідосприймаючого об'єкта, вирізняють локальні і периферичні сліди.
Локальні сліди виникають у межах контакту взаємодіючих об'єктів (наприклад, слід босої ноги в межах контакту з поверхнею дерев'яної підлоги). Навколо локального сліду поверхня слідосприймаючого об'єкта залишається незмінною.
Периферичні сліди виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого
глідосприймаючого об'єктів (наприклад, слід від забрудненого борошном (цемен-
"і^. пилюкою) верху взуття, утворений «на периферії», навколо взуття, за межами
28 Виявлення, фіксація та вилучення слідів
