- •§ 1, 2 Гл. 15; гл. 18 (у співавт.); § 4 гл. 19; гл. 35;
- •Глава 1. Науково-технічні засоби та їх використання у розслідуванні злочинів
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки
- •§ 2. Правові основи та межі використання криміналістичної техніки
- •§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •Глава 2. Криміналістична ідентифікація
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти, типи і види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Глава 3. Судова фотографія та відеозапис
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 3. Судовий відеозапис
- •Глава 4. Виявлення, фіксація та вилучення слідів
- •§ 1. Загальні положення трасології. Поняття сліду в криміналістиці
- •§ 2. Механізм слідоутворення. Види слідів
- •§ 3. Основи дактилоскопії
- •Глава 5. Огляд і попереднє дослідження документів
- •§ 1. Поняття документа в криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів
- •Вступна частина
- •Описова частина
- •Заключна частина
- •§ 3. Способи зміни змісту документів і реквізитів
- •Глава 6. Криміналістичне дослідження письма
- •§ 1. Дослідження буквеного письма і підписів
- •§ 2. Дослідження цифрового письма
- •§ 3. Дослідження писемної мови
- •Глава 7. Використання даних судової балістики в розслідуванні злочинів
- •§ 1. Поняття судової балістики
- •§ 2. Об'єкти судово-балістичного дослідження. Класифікація зброї та її характеристика
- •§ 3. Види і характеристики слідів пострілу
- •§ 4. Огляд зброї та слідів її застосування на місці події
- •Пістолета пм перед пострілом в момент спуску курка з бойового зводу:
- •Глава 8. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності
- •§ 1. Поняття та основи судової габітології
- •§ 2. Методика опису зовнішніх ознак людини (словесний портрет)
- •Обличчя за формою:
- •§ 3. Методи відтворення зовнішності розшукуваного за показаннями очевидців (потерпілих)
- •Глава 9. Кримінальна реєстрація
- •§ 1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •Глава 10. Загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Сутність, принципи та функції тактичного прийому
- •§ 3. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 4. Поняття та ознаки тактичних комбінацій і тактичних операцій
- •§ 5. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •Глава 11. Слідчий огляд
- •§ 1. Поняття та види слідчого огляду
- •§ 2. Організація огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 5. Особливості огляду трупа
- •18 39 32 Зь 36 Рис. 39. Частини тіла людини "
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
Глава 4. Виявлення, фіксація та вилучення слідів
§ 1. Загальні положення трасології. Поняття сліду в криміналістиці
Трасологія — галузь криміналістичної техніки, яка вивчає закономірності виникнення слідів матеріальних об'єктів, механізм їх утворення, розробляє засоби, прийоми ї методи виявлення, фіксації, дослідження і використання слідів з метою розкриття, розслідування і попередження злочинів. Термін «трасологія» означає слідознавство або ;чення про сліди і походить від слів «1а Ігасе» (франц.) — слід та «1о§оз» (грецьк.) — гоєння, наука1.
Учинення багатьох злочинів супроводжується певними змінами у навколишньо-чу середовищі. Такі зміни прийнято називати слідами злочину. Слід являє собою відо-:?зження злочинних дій, окремих елементів злочинного акту. У криміналістичному гсзумінні цінність слідів обумовлена існуючою залежністю між злочином та його від-"итгам (слідами). В історичному плані використання слідів з метою розкриття зло--.:нів відомо з давніх часів (особливо це стосується держав Стародавнього Сходу: Ін-;;:, Китаю, Камбоджі, Японії).
У сучасній криміналістиці поняття сліду розглядається в широкому і вузькому
.- зленні. У широкому розумінні слід — це результат будь-якої матеріальної зміни пер-
- -7-:ної обстановки внаслідок учинення злочину: матеріально-фіксовані зміни одно-
: ?з"єкта на іншому, поява чи зникнення тих чи інших предметів, їх знешкоджен-
- -:й руйнування, зміна місцезнаходження предметів, їх виду, стану та ін. (напри-
. ід. загублений злочинцем на місці злочину гребінець, кинутий недопалок, скалки
-• :: ггого віконного скла).
т^.::пі часом у криміналістичній теорії мали місце спроби подати криміналістику як науку про технології і засоби ' - кілкого слідознавства в кримінальному судочинстві (Образцов В. А. Кримипалистика: Курс лекций. — М, 1996. — * Такгій підхід суттєво звужує предмет криміналістики, обмежує її зміст.
26
Виявлення,
фіксація та вилучення слідів
Як сліди в широкому розумінні виступають також цілі комплекси матеріальних змін, які пов'язані з певним видом події (наприклад, сліди дорожньо-транспортної події, сліди авіакатастрофи, сліди пожежі). На сучасному етапі розвитку криміналістики як сліди розглядаються: звукові сліди, запахові сліди, сліди-мікрочастини, сліди-речовини, сліди генетичного коду людини (генні сліди).
Традиційно трасологія вивчає тільки сліди у вузькому розумінні, а саме: матеріально-фіксовані відображення зовнішньої будови одного об'єкта на іншому (сліди відображення). Сліди-відображення мають достатньо широке розповсюдження: це сліди рук людини, сліди ніг, сліди взуття, сліди зубів, сліди транспортних засобів, сліди знарядь злому та інструментів тощо.
Основними принципами трасології є: 1) індивідуальність об'єктів матеріального світу. Кожний об'єкт індивідуальний і тотожний тільки самому собі. Індивідуалізація об'єкта здійснюється за збігом загальних і окремих ознак; 2) здатність зовнішньої структури предмета відображатися на інших об'єктах. Точність відображення залежить від фізичних властивостей слідоутворюючого та слщосприймаючого об'єктів, механізму слідоутворення; 3) відносна стійкість об'єктів. Об'єктами механічної контактної взаємодії можуть бути тільки тверді тіла, які мають достатньо стійкі зовнішні ознаки; 4) переутвореність (негативний характер) відображення в сліді зовнішньої будови об'єкта. В сліді ознаки зовнішньої будови предмета завжди отримують негативне відображення.
Криміналістичне значення слідів визначається існуванням причинного зв'язку з подією злочину. За слідами можливо з'ясувати: 1) індивідуальну тотожність об'єкта, яким залишений слід (ідентифікувати об'єкт); 2) групову належність об'єктів; 3) механізм слідоутворення; 4) окремі обставини злочинної події (спосіб проникнення в приміщення, кількість учасників злочинної події, їх анатомо-фізіологічні особливості, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів тощо). Тра-сологічні дослідження дозволяють вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання.
