4.3 Етапи аналізу

1 Порівняльний аналіз витрат залізниці. Як правило аналіз виконується у частині витрат основної діяльності або тільки експлуатаційних витрат (факт, план, попередній рік). Аналіз виконується за елементами витрат з поясненням причин перевитрати за окремими елементами. За тими елементами по яким спостерігається перевитрата, далі необхідно буде виконати факторний аналіз.

2 Порівняльний аналіз витрат основної діяльності у тому числі експлуатаційних по господарствам залізниці. Виконується також в порівнянні з планом та попереднім роком за елементами витрат.

3 Факторний аналіз експлуатаційних витрат під впливом зміни обсягу перевезень та собівартості перевезень.

4 Факторний аналіз собівартості перевезень.

5 Факторний аналіз окремих елементів експлуатаційних витрат (див п.1) (витрат на оплату праці, матеріальних витрат, витрат на паливо та електроенергію на тягу поїздів).

6 Оцінка впливу на експлуатаційні витрати таких факторів, як зміна структури перевезень за видами руху, видами тяги, зміна коефіцієнту розриву між тарифними та експлуатаційними т-км.

7 Оцінка впливу на експлуатаційні витрати собівартості перевезень ефективності використання рухомого складу.

8 Висновки та резерви зниження експлуатаційних витрат та собівартості перевезень.

4.4 Факторний аналіз експлуатаційних витрат та собівартості перевезень під впливом зміни обсягу перевезень

В основі методики аналізу витрат на виробництво будь якої продукції робіт або є розподіл витрат за ознакою їх залежності від обсягу виробництва.

До залежних витрат відносяться витрати, які змінюються прямо пропорційно до обсягу виконаної роботи або розміру руху. Усі інші витрати які не залежать або мало залежать від обсягу роботи або розміру руху відносять до постійних ( умовно – постійних) або незалежних.

У практиці роботи залізниці розподіл витрат на залежні та умовно – постійні враховуються при розрахунку впливу на собівартість чи експлуатаційні витрати обсягу перевезень, для визначення нижньої мери тарифів з метою забезпечення беззбиткового результату роботи, визначення рівня витрат на перевезення по напрямкам та дільницям залізниці, при різних техніко – економічних обґрунтуваннях.

До залежних витрат відносяться заробітна плата локомотивних і поїзних бригад, витрати на паливо і електроенергію для тяги поїздів; на утримання маневрових локомотивів; на ремонт і амортизацію рухомого складу; частина витрат утриманню, ремонту і амортизації верхньої будови шляху та ін..

До умовно – постійних витрат відносяться витрати по утриманню ремонту і амортизації постійного обладнання, будівель, споруд, штучних споруд, земельного полотна, по утриманню станційного штату (частини), загальногосподарські та адміністративні витрати.

Величина експлуатаційних витрат залізниці, яка приходиться на одиницю продукції створює собівартість перевезень. Собівартість також ділиться на змінну та постійну. З ростом обсягу перевезень собівартості у частині постійних витрат знижується. і навпаки, а залежна собівартість при зміні обсягу перевезень не змінюється. Тому собівартість перевезень у цілому при зростанні обсягу перевезень знизиться, але непропорційно і навпаки при зниженні обсягу збільшиться і теж непропорційно.

Для того, щоб проаналізувати експлуатаційні витрати можливо застосувати дві факторні моделі:

Перша не враховує ділення витрат на залежні та незалежні від обсягу перевезень

Е

С

Рисунок 4.1 — Модель факторного аналізу експлуатаційних витрат, яка не враховує ділення витрат на залежні та незалежні

Друга модель враховує ділення витрат на залежні та незалежні від обсягу перевезень

Е

Е_заг Е_НЗ

С_зал

Рисунок 4.2 — Модель факторного аналізу експлуатаційних витрат, яка враховує ділення витрат на залежні та незалежні.

Крім обсягу перевезень на експлуатаційні витрати у незалежній частині та собівартості перевезень у залежній частині впливають наступні фактори: норми витрат палива, електроенергії, матеріалів, робочого часу, вартість палива, електроенергії, матеріалів, часові тарифні ставки, тарифні оклади, норми утримання незалежного контингенту, ефективність використання основних засобів, стан основних засобів, фактори організації виробництва, якості планування, кваліфікація робітників, мотивація та заохочення, структура перевезень за видами руху, тяги та коефіцієнт розриву між тарифами та експлуатаційним вантажообігом.

Виконаємо факторний аналіз експлуатаційних витрат та собівартості перевезень за вихідними даними таблиці 4.1

Таблиця 4.1 - Виконання плану експлуатаційних витрат та собівартості перевезень

Найменування показника	Значення		Відхилення від плану
	За планом	Фактично	Абсолютне, (+-)	Відносне, %ВП
1. Експлуатаційні витрати, тис. грн, у т.ч.	629142,9	747041,2	117898,3	118,74
залежні від обсягу перевезень	193776,01	236065,02	42289,01	121,82
незалежні від обсягу перевезень	435366,89	510976,18	75609,29	117,37
2. Обсяг перевезень у приведених т-км, тис	19640000	19342800	-297200	98,49
3. Собівартість перевезень, коп./10 приведених т-км	32,03	38,62	6,59	120,57

Порівняння індексів експлуатаційних витрат, приведених ткм, та собівартості перевезень:

I_Е= 747041,2/629142,9= 1,187 I_{∑ Plприв}= 19342800/19640000= 0,9849

I_с= 38,62/32,03= 1,205

Умова оптимальності:

I_{∑ Plприв} > I_Е ;

I_с <1.

Індекси собівартості у частині залежних та незалежних витрат:

I_{с з}= I_{Е з}/ I_{∑ Plприв}; (4.1)

I_{с з}= 1,2182/0,9849= 1,2368

I_{с нз}= I_{Е нз}/ I_{∑ Plприв}; (4.2)

I_{с нз}= 1,1737/0,9849= 1,1917

Виконаємо факторний аналіз експлуатаційних витрат та собівартості перевезень за вихідними даними таблиці 4.1

Зміна експлуатаційних витрат під впливом зміни обсягу перевезень у приведених т-км (без урахування впливу обсягу перевезень на собівартість)

ΔЕ_{(∑ Plприв)}= Δ∑ Pl_прив*С⁰=Е⁰* I_{∑ Plприв}-Е⁰; (4.3)

ΔЕ_{(∑ Plприв)}= 629142,9*0,9849-629142,9= -9500,6 т.грн.

Зміна експлуатаційних витрат за рахунок зміни собівартості перевезень

ΔЕ_(С)= ΔС*∑ Pl_прив¹=Е¹- Е⁰* I_{∑ Plприв}; (4.4)

ΔЕ_(С)= 747041,2-629142,9*0,9849= 127398,36 т.грн.

Перевірка:

ΔЕ= Е¹- Е⁰= ΔЕ_{(∑ Plприв)}+ ΔЕ_(С); (4.5)

ΔЕ= 127398,36-9500,6= 117898,3 тис. грн.

Вплив зміни обсягу перевезень на собівартість

С = Сз + Снз; (4.6)

Снз = Енз / ∑ Pl_прив; (4.7)

ΔС_{(∑ Plприв)}= ΔСнз_{(∑ Plприв)}= Енз⁰/∑ Pl_прив ¹-Енз⁰/∑ Pl_прив⁰; (4.8)

ΔС_{(∑ Plприв)}= 435366,89/19342800 - 435366,89/19640000= 0,34 к/10прив.ткм

ΔС_др= 6,59-0,34= 6,25 коп. за 10 прив. т-км

Зміна експлуатаційних витрат з урахуванням впливу зміни обсягу перевезень на собівартість:

ΔЕ*_{(∑ Plприв)}= ΔЕ_{(∑ Plприв)}+ ΔЕ_{(С∑ Plприв)}; (4.9)

ΔЕ_{(С∑ Plприв)}=Енз⁰-Енз⁰*І∑ Pl_прив; (4.10)

ΔЕ_{(С∑ Plприв)}= 435366,89-435366,89*0,9849= 6574,05 тис. грн.

ΔЕ*_{(∑ Plприв)}= -9500,6+6574,05= -2926,55 тис. грн.

Розрахунок можливо виконати і за такою формулою:

Е^*_{(ΣPlприв)} = Е⁰₃ * І_ΣPlприв – Е⁰₃ (4.11)

Е^*_{(ΣPlприв)} = 193776,01 * 0,9849 – 193776,01 = -2926,02 тис. грн.

(Розрахунки за різними формулами можуть дещо відрізнятись за рахунок округлення0

Висновки: Ми бачимо, що фактично порівняно з планом при зменшенні обсягу перевезень на 1,5%. Експлуатаційні витрати зростають на 18,7%, що свідчить про збільшення собівартості перевезень

2. Експлуатаційні витрати збільшуються як в залежній так і в незалежній від обсягу частині, але в залежній частині вони зростають швидше тому і залежна собівартість зростатиме швидше ніж незалежна відповідно на 23,7% і 19,2%

3. Якщо оцінювати причини зростання собівартості по результатам факторного аналізу, можливо відмітити, що при збільшенні собівартості 10 прив т-км на 6,59коп в основному зростання було пов’язане з різними якісними факторами 6,25коп і тільки на 0,34коп з зниженням обсягу перевезень (інші якісні фактори – це зростання норм витрат ресурсів, зростання цін на ресурси, зниження ефективності використання ресурсів)

4. Якщо враховувати розподіл витрат на залежні і незалежні маємо такі результати факторного аналізу витрат: під впливом зменшення обсягу витрати зменшуються на 2926,55 тис грн., а під впливом збільшення собівартості вони збільшуються на (117898,3 – 2926,55 = 114971,75) 114971,75 тис. грн.