Переваги і недоліки лабораторного та природного експериментів

Види Е.	переваги	недоліки
Природний експеримент	1) відносна замаскованість цілей дослідження; 2) достатньо неформальна обстановка проведення дослідження	1) складність підбору контрастних природних умов, вичленування та реєстрації окремих елементів в цілісній діяльності досліджуваного; 2) труднощі у використанні прийомів кількісного аналізу; 3) обмежені можливості експериментатора з контролю додаткових змінних; 4) всі недоліки діагностичних методик, які застосовуються у складі природного експерименту і служать для відбору експер. даних.
Лабораторний експеримент	1) висока точність результатів. 2) оптимальні умови для досліджень психологічних явищ. 3) майже повний контроль за всіма змінними. 4) можливі повторні дослідження в аналогічних умовах.	1) умови діяльності випробовуваних не відповідають реальним (штучність експерименту). 2) ускладнююча роль дії експериментатора (випробовувані знають про те, що вони є об'єктами досліджень, що впливає на їх поведінку); 3) аналітичність та абстрактність експерименту - проводиться в штучних умовах, тому виявлені в ході нього особливості та закономірності протікання психічних процесів мають часто абстрактний характер, не дають можливості робити безпосередні висновки про закономірності перебігу цих же процесів в природних умовах

Основні етапи експерименту

Основні етапи	Зміст етапів	Примітка
Теоретичний етап	Визначення теми дослідження; попередня постановка проблеми; вивчення наукової літератури; вибір об'єкту і предмету дослідження; формулювання гіпотези (наукове припущення, яке необхідно перевірити на практиці).
Підготовчий етап	Складання програми експерименту; вибір залежних і незалежних змінних; визначення послідовних дій експерименту; розробка форми фіксації і аналізу результатів; підготовка необхідного інструментарію (матеріалів, устаткування); формування вибірки; проведення пілотажного дослідження (при необхідності).	«Пілотажне» дослідження – це пробний, попередній експеримент або серія експериментів, за допомогою яких апробовуються основна гіпотеза, підходи до дослідження. Частіше його проводять перед основним експериментом. Для нього використовують меншу вибірку, скорочений план, надійність даних в ньому невелика, але його проведення дозволяє «усунути грубі помилки при висуненні гіпотез, плануванні, контролі змінних».
Експериментальний етап	Власне експеримент: проведення самого експериментального дослідження.
Інтерпретаційний етап	Аналіз отриманих даних в ході експерименту; формулювання висновків (підтвердження або спростування гіпотези); підготовка звіту про проведений експеримент	Дані, отримані в експерименті,, можуть правильно тлумачитись, тільки в співвідношенні з умовами, в яких вони отримані. Для правильної інтерпретації результатів психол. Е., необхідно зіставити його умови з передекспериментальною ситуацією і з умовами всього шляху розвитку даної людини і інтерпретувати безпосередні дані Е.

Користуючись експериментом в психології, треба мати на увазі, що всяке втручання експериментатора, в цілях вивчення психічних явищ, разом з тим виявляється і засобом корисної або шкідливої дії на досліджуваного. Особливо це треба враховувати при вивченні психології дитини, що накладає обмеження на використання експерименту.

Дані, отримані в експериментальній ситуації, можуть правильно тлумачитись, тільки узяті в співвідношенні з умовами, в яких вони отримані. Тому, щоб правильно інтерпретувати результати психологічного експерименту, необхідно зіставити умови експерименту з передекспериментальною ситуацією і з умовами всього шляху розвитку даної людини і інтерпретувати безпосередні дані експерименту.

11. Інтерв’ю як метод вивчення психіки. Вимоги до проведення інтерв’ю.

Інтерв'ю (від англ. «зустріч», «бесіда») - метод отримання інформації в ході усного безпосереднього спілкування, що передбачає реєстрацію і аналіз відповідей на питання, а також вивчення особливостей невербальної поведінки опитуваних.

На відміну від звичайної бесіди, процедура інтерв'ювання має чітку мету, припускає попереднє планування дій зі збору інформації, обробку отриманих результатів.

З одного боку, інтерв'ю можна віднести до системи універсальних технологій із-за широкого діапазону дослідницьких цілей. Інформація, отримана в ході інтерв'ю (бесіди) безпосередньо від випробовуваного, є цінним матеріалом в будь-якому дослідженні. З іншого боку, інтерв'ю вважається одним з найбільш суб'єктивних методів наукового пізнання (Горбатов Д.С.).

№ п/п	Ознаки	Види
1	За формою спілкування (за ступенем формалізації)	нестандартизоване (вільне); стандартизоване (формалізоване); напівстандартизоване (фокусоване);
2	Від умов проведення	одиничне і багатократне;
3	За числом учасників	індивідуальне (особисте); групове; масове;
4	Від рівня дослідження	попереднє; основне; контрольне;
5	За метою організації	власне дослідницьке інтерв'ю; діагностичне; клінічне (терапевтична бесіда);

Найбільш поширеними видами інтерв’ю є нестандартизоване і стандартизоване.

У нестандартизованому інтерв’ю запитання до респондента формулюються не до кінця і можуть змінюватись у процесі дослідження, а у стандартизованому – вони становлять собою певну систему і формулюються чітко.

Нестандартизоване (вільне) інтерв'ю – бесіда, в якій дослідник має можливість самостійно змінювати спрямованість, порядок і структуру питань, добиваючись необхідної ефективності процедури. Для цього виду інтерв'ю характерні гнучкість тактики побудови діалогу і максимальний облік індивідуальних особливостей респондентів.

Переваги вільного інтерв'ю	Недоліки
1. природніша обстановка (як в бесіді); 2. легкість управління; 3. широкий смисловий діапазон питань, що ставляться; 4. надання умов для формулювання власних точок зору (Горбатов Д.С.).	утрудненість зіставлень всіх отриманих результатів унаслідок широкої варіативності питань.

Звичайне вільне інтерв'ю використовується на початкових стадіях психологічного дослідження.

Стандартизоване (формалізоване) інтерв'ю передбачає проведення опитування по чітко розробленій схемі, однаковій для всіх респондентів. Досліднику (інтерв'юєру) не дозволяється змінювати формулювання або порядок питань, а також ставити нові питання. Всі умови процедури строго регламентовані.

Переваги стандартизованого інтерв'ю: 1. можливість порівняння даних різних випробовуваних (респондентів); 2. висока надійність даних; 3. строга формалізація питань мінімізує помилки (Горбатов Д.С.).

Методика нестандартизированного інтерв'ю характеризується гнучкістю і варіюванням в широких межах, формулюванням питань відповідно до конкретної ситуації і відповідей респондента, що дозволяє отримати різноманітну інформацію про випробовуваного. В той же час стандартизоване опитування вимагає менше часу, при цьому отримана інформація про конкретного випробовуваного може бути зіставлена з інформацією про іншу людину, оскільки в стандартизованому інтервю перелік питань не міняється.

Напівстандартизоване (фокусуюче) інтерв'ю передбачає використання двох видів питань: 1) обов'язкових, основних – задаються кожному респонденту (випробовуваному); 2) уточнюючі питання – застосовуються в інтерв'ю залежно від відповідей на основні питання.

Даний вид інтерв'ю має високу варіативність опитування. При цьому дослідник має можливість активно управляти діалогом, не порушуючи структури інтерв'ю.

Горбатов Д.С. пропонує класифікувати питання в інтерв'ю за наступним принципом:

№	Ознаки	Види питань
1	По відношенню до мети дослідження	Процедурні (або функціональні); Тематичні, інформаційні
2	За змістом	Що виявляють фактичну інформацію про соціальне положення респондента і події його минулого життя; Суб'єктивні думки опитуваного, що з'ясовують, мотиви його поведінки, життєві позиції, відношення до себе і до інших; Уточнюючі інтенсивність думок, відносин, емоційних реакцій.
3	По характеру відповідей	Питання можуть припускати отримання коротких, односкладових, непоширених відповідей Питання можуть припускати отримання поширених, просторових, більш за детально виражаючу думку і позицію респондентів
4	За формою відповідей	Відкриті (опитуваний сам формулює свою відповідь) Закриті (опитуваний повинен лише зробити свій вибір з пропонованих варіантів відповідей, не виходячи за його межі)

Трудність проведення інтерв'ю пов'язана із завданням підтримки протягом всього часу бесіди необхідної глибини контакту з респондентом. Велике значення для успішного інтерв'ювання має техніка ведення бесіди, яка вимагає уміння встановлювати тісний контакт з респондентом, зацікавити його в щирій бесіді, «активно» слухати, володіння навичками постановки і реєстрації відповідей, подолання «опору» опитуваного. При цьому інтерв'юєр повинен бути доброзичливим і зацікавленим як співбесідник, уникати нав'язування («підказування») опитуваному можливого варіанту відповіді, виключити суб'єктивне тлумачення його висловів. Повідомлення про мету дослідження висловлюється в тій формі, яка стимулює респондента на спільну роботу.

Психолог за допомогою спеціальних засобів створює особливі умови для розмови, що дозволяють співбесідникові говорити розкуто, вільно виражати свою точку зору. Найважливіше тут – уміння слухати співбесідника, чому служить техніка активного слухання з різноманітними прийомами стимулювання активності (відповідей) опитуваного: вираз згоди (уважний погляд, усмішка, піддакування), короткі паузи, часткова незгода, уточнення шляхом неправильного повторення сказаного, повторення останніх слів, вимога пояснень, додаткової інформації і ін. Проте також необхідні справжня зацікавленість в змісті бесіди, уміння ставити точні питання, давати співбесідникові помовчати, але не відмовчуватися тощо.

Важливим моментом в інтерв'ю є фіксація інформації. По етичним нормам використання технічних засобів повинне бути тільки з відома випробовуваного і обговорюватися заздалегідь. Проте, навіть за згодою випробовуваного на використання технічних засобів (відеокамера, диктофон), відбувається спотворення інформації. Респонденти при цьому відчувають себе більш скуто, дають спотворені відповіді. Не менше проблем виникає при дослівному записуванні (стенографії) відповідей інтерв'ю. При фіксації інформації по пам'яті, після закінчення процедури опитування можуть виникнути істотні спотворення матеріалу.

Особливі проблеми виникають при інтерпретації результатів бесіди – матеріал бесіди (інтервю) потребує найстрогішого критичного аналізу і психолог повинен подолати їх деяку невизначеність виточенністю своєї інтерпретації. Можна використовувати прийом кодування змісту відповідей за допомогою умовних позначень на спеціальних бланках.

Інформація, що отримується в інтерв'ю, є змістовнішою і глибшою порівняно з анкетою, проте недоліком є важко контрольований вплив особистості і професійного рівня інтерв'юєра на опитуваного, яке може приводити до спотворення об'єктивності і надійності інформації.

11. Анкетування і його використання в роботі психолога. Вимоги до проведення анкетування.

Письмове опитування дозволяє охопити більшу кількість людей, а найбільш поширеною формою цього опитування є анкетування за допомогою призначеного для самостійного заповнення опитувальника (анкети) самими респондентами.

Анкетування (анкетне опитування) – метод психологічного дослідження, при якому спілкування між дослідником і випробовуваним опосередковується за допомогою анкет.

Анкетування - це процедура проведення опитування у письмовій формі за допомогою заздалегідь підготовлених бланків. Анкети (від фр. «список питань») самостійно заповнюються респондентами.

У сучасній психології анкетування вважається допоміжним методом дослідження.

За допомогою анкетування досліджуються інтереси та уподобання, мотиви, ставлення до вибору дій, вчинків, різновидів праці, до тих чи інших переживань, їх оцінювання. На поставлені в анкеті запитання анкетовані дають відповіді в письмовій формі. Запитання ставляться так, що відповіді на них будуть описовими або альтернативними: “так”, “ні”, “не знаю”, “важко відповісти”, а бо так, що в них наперед дається кілька варіантів відповіді, серед яких піддослідному пропонується підкреслити один, що відповідає його особистим поглядам та інтересам. В анкеті ставляться запитання і констатуючого, і мотиваційного характеру, як у бесіді та інтерв’ю.

Анкета може бути іменною, коли піддослідний зазначає своє прізвище та ім’я, наводить певні відомості про себе, та анонімною, при використанні якої отримують більш правдиві відповіді.

Однією з вимог до ефективності анкетування є складання питань.