
- •Питання для іспиту з загальної психології
- •Загальна психологія як наука, її завдання та використання у роботі практичного психолога.
- •Становлення психології як науки.
- •Взаємозв’язок психології з іншими науками. Галузі психологічної науки.
- •Основні напрями розвитку зарубіжної психології та їх характеристика.
- •Розвиток вітчизняної психології.
- •Експеримент і його використання в роботі психолога.
- •Переваги і недоліки лабораторного та природного експериментів
- •Основні етапи експерименту
- •Класифікація питань анкети (Горбатов )д.С.:
- •2) Використання знарядь.
- •3) Психічні процеси.
- •4) Почуття та емоції:
- •5) Мотивація поведінки.
- •6) Мова.
- •Функції спілкування.
- •39. Міжособистісні взаємини людей у групах. Класифікація та види груп.
- •Відчуття як пізнавальний процес та його фізіологічне підгрунтя.
- •Класифікація і різновиди відчуттів.
- •Основні властивості та закономірності відчуттів.
- •Поняття чутливості, абсолютного та відносного порогів відчуттів.
- •Сприймання як пізнавальний процес та його фізіологічна основа.
- •Основні властивості сприймання.
- •Різновиди сприймання.
- •Індивідуальні особливості сприймання.
- •Пам’ять як психічний процес та його фізіологічні основи.
- •Види памяті та їх характеристика.
- •Основні процеси пам’яті: запам’ятовування, збереження, відтворення, забування та їх особливості.
- •53. Індивідуальні особливості памяті.
- •Мислення як пізнавальний процес та його фізіологічна основа.
- •Операції мислення (порівняння, аналіз, синтез, абстракція, конкретизація, узагальнення).
- •Види мислення.
- •Мислення як процес розв’язання завдань.
- •Засоби активізації мислення.
- •Мислення і мовлення.
- •Основні форми мислення: судження, міркування, поняття, умовивід.
- •Поняття інтелекта. Методи вивчення мислення та інтелектуального розвитку.
- •Види уяви.
- •Індивідуальні особливості уяви. Уява і творчість.
- •Увага та її функції. Фізіологічні основи уваги.
- •Властивості уваги: стійкість, переключення, розподіл, обсяг, концентрація.
- •Види уваги та їх характеристика.
- •Поняття про мову і мовлення. Фізіологічні механізми мовної діяльності.
- •Мовленневі властивості особистості.
- •Розвиток мовлення.
- •Емоції як психічний процес. Відмінності емоцій від почуттів.
- •Класифікація та види емоційних явищ.
- •Стрес і шляхи його подолання.
- •Засоби управління емоціями.
- •Воля як регуляція психічної активності людини.
- •Структура та аналіз складного вольового акту.
- •Вольові якості людини та їх розвиток.
- •Поняття про темперамент та його основні властивості.
- •Характеристика основних типів темпераменту.
- •Роль темперамента в діяльності людини.
- •Характер та його структура.
- •Акцентуації характеру.
- •Процес формування характеру.
- •Здібності та їх вплив на успішність діяльності. Рівні розвитку здібностей.
- •Загальні та спеціальні здібності, їх характеристика.
- •Розвиток здібностей.
Загальні та спеціальні здібності, їх характеристика.
Здібності виявляються в усіх сферах діяльності людини. Вони поділяються на певні види за змістом і характером діяльності. Так, виокремлюють здібності до навчання, малювання, музики, спорту, на- уки, організаційні, артистичні, конструкторські, педагогічні тощо.
В усіх без винятку галузях діяльності здібності мають багато спіль ного і разом з тим різняться. Залежно від цього розрізняють здібності загальні та спеціальні.
Загальними називаються здібності, які певною мірою виявляються в усіх видах діяльності — навчанні, праці, грі, розумовій діяльності тощо. Завдяки загальним здібностям люди успішно оволодівають різними видами діяльності, легко переходять від однієї діяльності до іншої. В учнів загальні здібності виявляються в успішному засвоєнні різних навчальних дисциплін.
Достатньо високий рівень розвитку загальних здібностей - особливостей мислення, уваги, пам'яті, сприйняття, мови, розумової активності, допитливості, творчої уяви і ін. - дозволяє досягати значних результатів в самих різних областях людської діяльності при інтенсивній, зацікавленій роботі. Майже не буває людей, у яких рівномірно виражені всі перераховані вище здібності.
Спеціальні здібності - це здатності до певної діяльності, які допомагають людині досягати в ній високих результатів. Спеціальні здібності виявляються у спеціальних видах діяльності. Наявність певних властивостей є підгрунтям спеціальних здібностей. Так, уява — важлива ознака літературних здібностей, абсолютний музичний слух — підгрунтя музичних здібностей.
І загальні, і спеціальні здібності нерозривно зв'язані один з одним. Лише єдність загальних і спеціальних здібностей відображає дійсний характер здібностей людини.
Розвиток спеціальних здібностей кожної людини є не чим іншим, як виразом індивідуального шляху її розвитку.
Спеціальні здібності класифікуються відповідно до різних областей діяльності людини: літературні здібності, математичні, конструктивно-технічні, музичні, художні, лінгвістичні, сценічні, педагогічні, спортивні, здатності до теоретичної і практичної діяльності і ін. Всі вони є результатом розвитку матеріальної і духовної культури людства і розвитку самої людини як істоти мислячої і діяльної.
Здібності кожної людини достатньо широкі і різноманітні. Як вже наголошувалося, вони і виявляються, і розвиваються в діяльності. Будь-яка діяльність людини - складне явище. Її успішність не може бути забезпечена тільки однією здатністю, кожна спеціальна здібність включає ряд компонентів, які в своєму поєднанні, єдності утворюють структуру цієї здібності. Успішність в заняттях якою-небудь діяльністю забезпечується особливим поєднанням різних компонентів, що входять в структуру здібностей. Впливаючи один на одного, ці компоненти додають здібності індивідуальність, неповторність. Саме тому кожна людина здібна, талановита по-своєму в тій діяльності, в якій трудяться і інші люди. Наприклад, один музикант може бути талановитий в грі на скрипці, інший - на роялі, третій - в диригуванні, проявляючи і в цих спеціальних областях музики свій індивідуальний творчий почерк.
Розвиток спеціальних здібностей є складним і тривалим процесом. Для різних спеціальних здібностей характерний неоднаковий час їх виявлення.
Раніше інших виявляються дарування в області мистецтв, і перш за все в музиці. Встановлено, що у віці до 5 років розвиток музичних здібностей відбувається найсприятливіше, оскільки саме в цей час формуються музичний слух і музична пам'ять дитини. Прикладами ранньої музичної обдарованості можуть служити В.А. Моцарт, що виявив неабиякі здібності вже в 3 роки, Мендельсон - в 5 років, С.С. Прокофьев - в 8 років. Декілька пізніше виявляються здібності до живопису і скульптури: у С. Рафаеля - в 8 років, у Б. Мікельанджело - в 13 років, у А. Дюрера - в 15 років.
Технічні здібності виявляються, як правило, пізніше, ніж здібності в області мистецтв. Це пояснюється тим, що технічна діяльність, технічне винахідництво вимагають вельми високого розвитку вищих психічних функцій, раніше всього мислення, яке формується в пізнішому віці, - підлітковому. Проте знаменитий Паскаль здійснив технічний винахід вже в 9 років, але це одне з рідкісних виключень. Разом з тим елементарні технічні здібності можуть виявлятися у дітей вже і в 9-11 років.
В області наукової творчості здібності виявляються істотно пізніше, ніж в інших сферах діяльності, як правило після 20 років. При цьому раніше інших виявляються математичні здібності.
Необхідно пам'ятати, що будь-які творчі здібності самі по собі не перетворюються на творчі звершення. Для того, щоб отримати результат, необхідні знання і досвід, праця і терпіння, воля і бажання, потрібна могутня мотиваційна основа творчості.
Загальні та спеціальні здібності взаємопов’язані й доповнюють одні одних. Серед видатних діячів було багато людей, у діяльності яких поєднувався високий рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей (М. Ломоносов, Т. Шевченко, М. Бородін та ін.).
Кожному історичному етапу розвитку людства відповідає певний рівень розвитку здібностей.
У процесі діяльності люди здобувають знання, оволодівають уміннями, навичками, необхідними для розвитку здібностей. В умовах науково-технічного прогресу здібності змінюються, з’являються нові їх різновиди.
Формування здібностей залежить від культурного рівня суспільства. Розподіл праці зумовлює диференціацію, спеціалізацію здібностей. Розвиток здібностей особистості цілком залежить від попиту, на який, у свою чергу, впливають розподіл праці й породжені ним умови освіти людей.