79. Вольові якості людини та їх розвиток.

Воля людини характеризується певними якостями. Перш за все, прийнято виділяти силу волі як узагальнену здатність долати значні утруднення, що виникають на шляху до досягнення поставленої мети. Чим серйозніше перешкода, яку ви подолали на шляху до поставленої мети, тим сильніше необхідна сила волі. Перешкоди, подоланні за допомогою вольових зусиль, є об'єктивним показником прояву сили волі.

Серед різних проявів сили волі прийнято виділяти такі вольові якості особистості як витримка і самовладання, які виражаються в умінні стримувати свої відчуття, коли це потрібно, в недопущенні імпульсних і необдуманих дій, в умінні володіти собою і примушувати себе виконувати задуману дію, а також утримуватися від того, що хочеться робити, але що є безрозсудним або неправильним.

Отже, самовладання виявляється у здатності людини володіти собою, керувати власною поведінкою та діяльністю. Самовладання — важливий компонент такої якості особистості, як мужність. Володіючи собою, людина сміливо береться за відповідальне завдання, хоча й знає, що його виконання пов’язане з небезпекою для неї, навіть загрожує її життю. Самовладання — одна з умов дисциплінованої людини. Його відсутність робить людину нестриманою, імпульсивною. Люди, які не володіють собою, легко піддаються впливу почуттів, часто порушують дисципліну, відступають перед труднощами, впадають у розпач.

Іншою характеристикою волі є цілеспрямованість – свідома і активна спрямованість особи на досягнення певного результату діяльності. Вона визначається принциповістю та переконанням людини і виявляється у глибокому усвідомленні нею своїх завдань і необхідності їх здійснювати. Цілеспрямованість виявляється в умінні людини керуватись у своїх діях не випадковими прагненнями, а стійкими переконаннями, принципами. Цілеспрямованість і принциповість особистості — підгрунтя її сильної волі.

Часто, коли говорять про цілеспрямованість, використовують таке поняття, як наполегливість, яке практично тотожно поняттю цілеспрямованості і характеризує прагнення людини в досягненні поставленої мети навіть в найскладніших умовах. Зазвичай розрізняють цілеспрямованість стратегічну – уміння керуватися у всій своїй життєдіяльності певними принципами і ідеалами, і цілеспрямованість оперативну – полягає в умінні ставити ясні цілі для окремих дій і не відхилятися від них в процесі їх досягнення.

Люди без чіткої цілеспрямованості, твердих переконань, принципів, якими б вони керувалися у своїй діяльності, часто перебувають під впливом випадкових бажань, підпадають під вплив інших. Поведінка нецілеспрямованих і безпринципних людей характеризується слабкою волею.

Від наполегливості прийнято відрізняти упертість, яка найчастіше виступає як негативна якість людини. Уперта людина завжди прагне наполягти на своєму, не дивлячись на недоцільність даної дії. Як правило, уперта людина в своїй діяльності керується не доводами розуму, а особистими бажаннями, всупереч їх неспроможності. По суті, уперта людина не володіє своєю волею, оскільки не вміє управляти собою і своїми бажаннями.

Важливою якістю волі є ініціативність – здатність самостійно ставити перед собою завдання й без нагадувань і спонукань інших виконувати їх. Ініціативність людини характеризується дієвою активністю. Мало, виявши ініціативу, поставити перед собою завдання, треба його здійснити, довести до кінця. Це можливо лише за належної активності в діях.

Для багатьох людей подолання власної інертності є найбільш важким моментом вольового акту. Зробити перший усвідомлений крок до реалізації нової ідеї може тільки самостійна людина. Самостійність — це характеристика волі, яка безпосередньо пов'язана з ініціативністю, і виявляється в здатності усвідомлено ухвалювати рішення і в умінні не піддаватися впливу різних чинників, що перешкоджають досягненню поставленої мети. Самостійна людина здатна, критично оцінюючи ради і пропозиції інших людей, діяти на основі своїх поглядів і переконань і при цьому вносити до своїх дій корективи, сформовані на основі отриманих порад.

Від самостійності слід відрізняти негативізм, який виявляється в невмотивованій, необгрунтованій схильності діяти наперекір іншим людям, суперечити їм, хоча розумні міркування не дають підстав для таких вчинків. Негативізм більшістю психологів розцінюється як слабкість волі, що виражається в невмінні підпорядкувати свої дії доводам розуму, свідомим мотивам поведінки, в невмінні протистояти своїм бажанням, ведучим до неробства, і ін. Дуже часто неробство пов'язують з лінню, яка є всеосяжною характеристикою якостей, протилежних по сенсу позитивним якостям волі.

Протилежною до самостійності якістю людини є навіюваність – виявляється в тому, що людина легко піддається впливу інших. Навіюваність буває у тих людей, які не мають стійких переконань, твердих принципів, які некритично наслідують інших, вагаються між протилежними поглядами, не маючи власної думки. Перша-ліпша думка, яку почує така людина, стає її думкою, але згодом цю саму думку вона замінює на іншу.

Люди, які легко піддаються навіюванню та самонавіюванню, — це люди з нестійкою волею.

Своєрідним проявом безвілля особистості є конформність. Суть її виявляється в тому, що людина, хоча і має свою думку, але піддається впливу, тиску групи у своїх діях і вчинках, не виявляє незалежності, не обстоює свої позиції. Конформним особам властиві негнучкість психічних процесів, бідність ідей, знижена здатність володіти собою, поверхове уявлення про себе, не вистачає вірив себе, вони виявляють більшу пасивність, навіюваність і залежність від інших.

Ініціатива, що проявляється людиною, крім самостійності завжди пов'язана ще з однією якістю волі — рішучістю – полягає у відсутності зайвих коливань і сумнівів при боротьбі мотивів, в своєчасному і швидкому ухваленні рішень. Перш за все рішучість виявляється у виборі домінуючого мотиву, а також у вибиранні адекватних засобів досягнення поставленої мети. Рішучість виявляється і при здійсненні ухваленого рішення. Для рішучих людей характерний швидкий і енергійний перехід від вибору дій і засобів до самого виконання дії.

Від рішучості, як позитивної вольової якості, необхідно відрізняти імпульсивність – квапливість в ухваленні рішень, необдуманість вчинків. Імпульсивна людина не замислюється перед тим, як почати діяти, не враховує наслідків своїх дій, тому часто розкаюється в тому, що зробила. Квапливість в ухваленні рішення такою людиною, як правило, пояснюється її нерішучістю, тим, що ухвалення рішення для неї є надзвичайно складним і болісним процесом, тому вона прагне швидше від нього звільнитися.

Виключно важливою вольовою якістю людини є послідовність дій людини – характеризується тим, що всі здійснювані людиною вчинки витікають з єдиного керівного принципу, якому людина підпорядковує все другорядне і побічне. Послідовність дій, у свою чергу, найтіснішим чином пов'язана з самоконтролем і самооцінкою.

Прийняті дії будуть тільки тоді виконані, коли людина контролює свою діяльність. Інакше виконувані дії і мета, до якої прагне людина, розходяться. В процесі досягнення мети самоконтроль забезпечує панування провідних мотивів над побічними. Якість самоконтролю, його адекватність в значній мірі залежать від самооцінки особи. Так, низька самооцінка може привести до втрати впевненості у собі, при цьому прагнення людини до досягнення поставленої мети може поступово згасати і сплановане вже ніколи не буде виконане. У випадку, коли людина переоцінює себе і свої можливості, прийнято говорити про завищену самооцінку, яка не дозволяє адекватно координувати і коректувати свої дії на шляху до досягнення поставленої мети. В результаті можливість досягти спланованого значно ускладнюється і найчастіше повною мірою задумане раніше не реалізується на практиці.

Отже, рішучість, витриманість і наполегливість є істотними якостями волі людини, які виявляються в умінні своєчасно та обдумано приймати рішення, особливо у складних обставинах, у гальмуванні негативних прагнень і дій, у здатності людини долати труднощі, що виникають на шляху до досягнення мети. Ці якості людини допомагають їй доводити до кінця кожну розпочату справу, долаючи всі перешкоди, які зустрічаються на шляху до її виконання. Великі справи, визначні наукові винаходи можливі лише за наявності цих якостей.

Сукупність позитивних якостей волі, властивих людині, зумовлює її силу волі.

Як позитивні, так і негативні якості волі розвиваються у процесі життя та діяльності людини та в ході вікового розвитку людини.

У новонародженої дитини переважають рефлекторні рухи та деякі інстинктивні дії. Вольові, свідомі дії починають формуватися значно пізніше, причому перші бажання дитини характеризуються великою нестійкістю. Бажання швидко змінюють один одного і дуже часто носять невизначений характер. Лише на четвертому році життя бажання набувають більш менш стійкого характеру.

У цьому ж віці у дітей вперше наголошується виникнення боротьби мотивів. Наприклад, діти дворічного віку після деяких коливань можуть робити вибір між декількома можливими діями. Проте вибір, здійснюваний залежно від мотивів морального порядку, стає можливим для дітей не раніше кінця третього року життя. Це відбувається лише тоді, коли дитина вже може контролювати свою поведінку. Для цього необхідні, з одного боку, достатньо високий рівень розвитку, а з іншої — деяка сформованість моральних установок, що складається під впливом навчання і виховання, в процесі постійної взаємодії з дорослими. Характер моральних установок, що формуються, в значній мірі залежить від моральних установок дорослого, оскільки поступово в процесі розумового розвитку дитина починає аналізувати вчинки дорослого і робити відповідні висновки.

Воля розвивається не сама по собі, а у зв'язку із загальним розвитком особи людини. Іноді можна зустріти високий розвиток волі вже в ранньому віці. Достатньо високий рівень розвитку волі найчастіше спостерігається у дітей творчого типу, захоплених яким-небудь заняттям (у дітей з художніми або музичними завдатками, які в змозі годинами самостійно займатися улюбленою справою). Це відбувається тому, що поступово захопленість яким-небудь заняттям, супроводжувана систематичною працею (малюванням, ліпленням, заняттями музикою або спортом), сприяє формуванню вольових характеристик, що виявляються і в інших сферах життєдіяльності.

Основні шляхи формування волі. Перш за все успіх цього процесу залежить від батьків. Батьки, прагнучі дати дитині всесторонній розвиток і що при цьому пред'являють до неї досить високі вимоги, можуть розраховувати на те, що у дитини не буде серйозних проблем з вольовою регуляцією діяльності. Такі недоліки вольової поведінки дітей, як капризи і упертість, спостережувані в ранньому дитинстві, відбуваються із-за здійснюваних батьками помилок у вихованні волі дитини. Якщо батьки у всьому прагнуть догоджати дитині, задовольняють кожне її бажання, не пред'являють певні вимоги, не привчають її стримувати себе, то, швидше за все, згодом у дитини спостерігатиметься недостатність вольового розвитку.

Необхідною умовою виховання дитини в сім'ї є формування у неї свідомої дисципліни. Розвиток батьками у дитини вольових якостей є передумовою для формування у неї дисциплінованості, яка допомагає розуміти необхідність дотримання певних правил поведінки та забезпечує внутрішню дисциплінованість – здатність регулювати і зіставляти свої бажання з умовами реальної діяльності.

Важливу роль у вихованні вольових якостей грає школа, яка пред'являє до дитини ряд вимог, без виконання яких не може нормально здійснюватися само шкільне навчання, але при цьому також відбувається формування певного рівня дисциплінованості. Наприклад, школяр повинен сидіти за партою певний час, він не може встати з місця без дозволу вчителя, розмовляти з товаришами, він повинен готувати удома задані йому уроки і так далі Все це вимагає від нього досить високого розвитку вольових якостей і в той же час розвиває у нього потрібні для виконання цих правил якості волі. Тому велике значення для виховання волі у школярів має вчитель і шкільний колектив (наслідування їх позитивним характеристикам).

Не менш важливе фізичне виховання дитини, а також ознайомлення її з художніми цінностями.

Формування вольових характеристик не припиняється і в більш старшому віці, коли молода людина приступає до самостійної трудової діяльності, в ході якої вольові якості досягають найвищого розвитку. Таким чином, весь процес виховання дитини визначає успішність формування вольових якостей особи.

Тому, воля є однією з центральних і найбільш інформативних характеристик особистості.