54. Засоби активізації мислення.

Дані, отримані за останні роки на стику загальної і соціальної психології, показують, що формування мислення можна стимулювати груповими видами інтелектуальної роботи. Колективна діяльність по рішенню завдань сприяє посиленню пізнавальних функцій людей, зокрема поліпшенню їх сприйняття і пам'яті. В деяких випадках, за виключенням тільки складної індивідуальної творчої роботи, групова розумова робота може сприяти розвитку індивідуального інтелекту. Було встановлено, наприклад, що колективна робота допомагає генеруванню і критичному відбору творчих ідей.

Одна з методик організації і стимулювання групової творчої інтелектуальної діяльності – «брейнстормінг» («мозковий штурм»), проведення якого засноване на наступних принципах:

1. Для вирішення деякого класу інтелектуальних завдань, для яких важко відшукати оптимальне рішення, працюючи над ними індивідуально, створюється спеціальна група людей, між якими особливим чином організовується взаємодія, розрахована на отримання «групового ефекту» – значної надбавки в якості і швидкості прийняття потрібного рішення в порівнянні з індивідуальним його пошуком.

2. У подібну робочу групу включаються люди, які відрізняються один від одного за психологічними якостями, в сукупності необхідних для знаходження оптимального рішення (один, наприклад, більше схильний висловлювати ідеї, а інший — їх критикувати; один володіє швидкою реакцією, але не в змозі ретельно зважити її наслідки, інший, навпаки, реагує поволі, але ретельно продумує кожен свій крок; один прагне до ризику, інший схильний до обережності тощо).

3. У створеній групі за рахунок введення спеціальних норм і правил взаємодії створюється атмосфера, яка стимулює спільну творчу роботу. Заохочується вислів будь-якої ідеї, якою б дивною вона не була б. Допускається тільки критика ідей, а не людей, що висловили їх. Всі активно допомагають один одному в роботі, особливо високо оцінюється надання творчої допомоги партнеру по групі.

В умовах такої організованої групової творчої роботи людина середніх інтелектуальних здібностей починає висловлювати майже в 2 рази більше цікавих ідей, ніж, коли вона думає над рішенням задачі наодинці.

4. Індивідуальна і групова робота чергуються один з одним. На одних етапах пошуку рішення задачі всі думають разом, на інших – кожен роздумує окремо, на наступному етапі всі знову працюють разом тощо.

Ця техніка стимулювання індивідуального мислення була створена і використовувалася в основному при роботі з дорослими, але вона може бути ефективною і для розвитку мислення у дітей.

54. Мислення і мовлення.

Важливою особливістю мислення є його нерозривний зв'язок з мовленням. Виділяючи загальне в предметах і явищах навколишнього світу, людина позначає його словами.

У системі мови за кожним словом історично закріплено певне значення. Значення слова – це завжди узагальнення. Людина мислить за допомогою мови, користуючись словами. Так, спеціальні прилади реєстрації м'язових скорочень відзначали під час протікання у людини розумового процесу наявність непомітних для самої людини рухів голосового апарату.

Отже, мова є формою мислення. У тісному зв'язку мови і мислення може переконатися кожен, якщо поставить перед собою питання: «На якій мові я думаю?».

Мова є також знаряддям мислення. Виражаючи думки в розгорненій словесній формі, ми сприяємо успіху розумової діяльності. Так, дорослі і діти краще вирішують завдання, якщо формулюють їх вголос. І навпаки, коли у школярів фіксувалася мова (затискалися зуби), якість і кількість вирішених завдань погіршувалася. В даному випадку думки все одно «вдягалися» в словесну форму, а ускладнення в рішенні завдань пов'язане з тим, що при фіксації мови виникають ускладнення в рухах мовного апарату. Тому, вважається, що процес мислення успішно здійснюється тоді, коли думка висловлюється.

Необхідність висловити думку, повідомити її іншому часто вимагає додаткового, ретельного продумування її. Підбір слів і виразів, необхідних для повідомлення, спонукає нас вдумуватися в деталі думки, іноді навіть в найтонші відтінки її змісту. Розповідь іншій людині часто є кращим способом з'ясувати власну думку, до кінця продумати її зміст.

Вираз думки словами є достатньо складним процесом, що включає декілька етапів. Викладення думки в розгорненій мовній формі здійснюється в три етапи: 1) наявність відповідного мотиву вислову (наприклад, необхідність вирішити певну проблему); 2) етап підготовки висловлювання думки – виникає думка і загальна схема того змісту, який надалі повинен бути втілений у вислові. На цьому етапі відбувається перешифровка (перекодування) задуму в розгорнену мову і створення породжуючої (генеративної) схеми розгорненого мовного вислову. Генеративна схема мовного вислову це механізм внутрішньої мови, яка забезпечує перехідний етап між задумом (або «думкою») і розгорненою зовнішньою мовою через механізм перекодування загального сенсу в мовний вислів. Внутрішня мова породжує (генерує) розгорнений мовний вислів, що включає початковий задум в систему граматичних кодів мови. Тобто, внутрішня мова виступає як підготовча стадія, яка передує вислову думки; вона направлена не на слухача, а на саму себе, на переклад в мовний план тієї схеми, яка була до цього лише загальним змістом задуму; 3) етап появи розгорненого зовнішньомовного виразу думки забезпечує генеруюча роль внутрішньої мови, яка призводить до пожвавлення раніше засвоєних граматичних структур розгорненої мови.

Отже, думка набуває остаточний вигляд тільки після того, як задум буде закодований в мовні символи. Той факт, що думка кодується в мові, щоб придбати загальнодоступну форму, Л.С.Виготський виразив у формулі «думка здійснюється в слові». Тому мова є знаряддям мислення.

Але мислення не зводиться до мови. Одну і ту ж думку можна виразити на різних мовах, одне і те ж слово може виражати різні поняття (омоніми, наприклад, ключ, коса, ручка і ін); а одне поняття може бути виражене різними словами – синонімами (наприклад, шлях - дорога, межа - рубіж і ін.).

Мисленням є складна аналітико-синтетична діяльність, здійснювана спільною роботою обох сигнальних систем. При цьому, оскільки мислення - це узагальнене за допомогою слова відображення дійсності, що провідну роль в цій діяльності грає друга сигнальна система. Її постійна і тісна взаємодія з першою обумовлює нерозривний зв'язок узагальненого відображення дійсності, тобто мислення, з чуттєвим пізнанням об'єктивного світу шляхом відчуттів, сприймань, уявлень.

Фізіологічні механізми власне мови – це второсигнальна діяльність кори, яка є складною координованою роботою багатьох груп нервових клітин кори головного мозку.