
- •1. Біологія – наука про життя. Предмет, завдання, методи біологічних досліджень.
- •2. Поняття про подразливість рослин. Тропізми, настії, нутації.
- •3. Фотосинтез. Характеристика етапів. Планетарне значення фотосинтезу.
- •4. Клітинне дихання. Характеристика етапів, його біологічне значення.
- •5. Мітоз - нестатевий поділ клітини. Характеристика етапів та його біологічне значення.
- •6. Мейоз - статевий поділ клітини. Характеристика етапів та його біологічне значення.
- •7. Життєвий цикл клітини. Періодизація інтерфази.
- •8. Склад, будова та функції днк.
- •9. Склад, будова та функції рнк.
- •10. Склад, будова та функції білків.
- •11. Класифікація органічних сполук. Склад, будова та функції ліпідів.
- •12. Класифікація хімічних елементів клітини. Біологічна роль води та мінеральних солей.
- •13. Ядро клітини, його будова і функції.
- •14. Загальний план будови клітини. Порівняльна характеристика клітин прокаріотів та еукаріотів.
- •15. Розвиток клітинної теорії. Сучасний стан клітинної теорії.
- •«Omnis cellula eх cellula» - Кожна клітина з клітини.
- •16. Уявлення про суть життя. Властивості живого.
- •17. Біосинтез білка: характеристика його етапів.
- •18. Склад, будова та функції вуглеводів.
- •19. Статеве розмноження організмів.
- •20. Нестатеве розмноження організмів.
- •21. Взаємозв’язок будови та функцій рослинних тканин.
- •23. Орган. Система органів. Фізіологічні та функціональні системи органів.
- •24. Неклітинні форми життя. Віруси. Їх роль у природі та житті людини.
- •Шляхи проникнення вірусів до організму людини
- •Вірусні інфекції
- •Захисні реакції організму проти вірусної інфекції. Імунітет.
- •25. Зародковий етап ембріонального розвитку.
- •26. Вікова періодизація онтогенезу людини.
- •27. Розвиток еволюційних уявлень. Докази еволюції.
- •28. Будова гамет. Порівняльна характеристика яйцеклітини та сперматозоїда.
- •29. Гаметогенез. Порівняльна характеристика овогенезу та сперматогенезу.
- •30. Початковий етап ембріонального розвитку.
- •31. Предмет і завдання генетики. Основні поняття генетики.
- •32. Методи генетичних досліджень. Особливості методів дослідження генетики людини.
- •34. Моногібридне схрещування. І, іі закони Менделя.
3. Фотосинтез. Характеристика етапів. Планетарне значення фотосинтезу.
Фототрофи використовують для синтезу органічних сполук енергію світла. Процес утворення органічних сполук із неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв'язків називають фотосинтезом. До фототрофних організмів належать зелені рослини (вищі рослини, водорості), деякі тварини (рослинні джгутикові), а також деякі прокаріоти — ціанобактерії, пурпурові та зелені сіркобактерії.
Основними з фотосинтезуючих пігментів є хлорофіли. За своєю структурою вони нагадують гем гемоглобіну, але в цих сполуках замість заліза присутній магній.
Фаза |
Суть фази |
Світлова фаза |
Світлова фаза — комплекс реакцій, що відбувається під дією фотонів світла на мембранах тилакоїдів:
При потраплянні квантів світла на хлорофіл, молекули хлорофілу збуджуються. Збуджені електрони проходять по електронному ланцюгові на мембрані до синтезу АТФ. Одночасно відбувається розщеплення молекул води. Йони H+ сполучаються з відновленим НАДФ (фото система 1) за рахунок електронів хлорофілу. Виділена при цьому енергія йде на синтез АТФ. Йони O2- віддають електрони на хлорофіл (фотосистема 2) і перетворюються на вільний кисень: H2O + НАДФ + hν → НАДФH + H+ + 1/2O2 + 2АТФ |
Темнова фаза |
Темнова фаза — фіксація Карбону (С) та синтез C6H12O6. Джерелом енергії є АТФ. У матриксі хлоропластів (куди надходять АТФ, НАДФH та H+ від тилакоїдів гран та CO2 з повітря) проходять циклічні реакції, у результаті чого відбувається фіксація CO2 та синтез C6H12O6: CO2 + НАДФH + H+ + 2АТФ → 2АДФ + C6H12O6 |
Значення фотосинтезу для біосфери важко переоцінити. Саме завдяки цьому процесові вловлюється світлова енергія Сонця. Фотосинтезуючі організми перетворюють її на енергію хімічних зв'язків синтезованих вуглеводів, а потім по ланцюгах живлення вона передається гетеротрофним організмам. Отже, не буде перебільшенням вважати, що саме завдяки фотосинтезу можливе існування біосфери. Зелені рослини та ціанобактерії, поглинаючи вуглекислий газ і виділяючи кисень, впливають на газовий склад атмосфери. Увесь атмосферний кисень має фотосинтетичне походження. Щорічно завдяки фотосинтезу на Землі синтезується близько 150 млрд тонн органічної речовини і виділяється понад 200 млрд тонн вільного кисню, який не тільки забезпечує дихання організмів, але й захищає все живе на Землі від згубного впливу короткохвильових ультрафіолетових космічних променів (озоновий екран атмосфери). Але загалом процес фотосинтезу малоефективний. У синтезовану органічну речовину переводиться лише 1-2% сонячної енергії. Це пояснюється неповним поглинанням світла рослинами, а також тим, що частина сонячного світла відбивається від поверхні Землі назад у космос, поглинається атмосферою тощо. Продуктивність процесу фотосинтезу зростає за умов кращого водопостачання рослин, їхнього оптимального освітлення, забезпечення вуглекислим газом, завдяки селекції сортів, спрямованій на підвищення ефективності фотосинтезу тощо. Однією з найпродуктивніших культурних рослин вважають кукурудзу, в якої досить високий коефіцієнт корисної дії фотосинтезу.