- •1. Біологія – наука про життя. Предмет, завдання, методи біологічних досліджень.
- •2. Поняття про подразливість рослин. Тропізми, настії, нутації.
- •3. Фотосинтез. Характеристика етапів. Планетарне значення фотосинтезу.
- •4. Клітинне дихання. Характеристика етапів, його біологічне значення.
- •5. Мітоз - нестатевий поділ клітини. Характеристика етапів та його біологічне значення.
- •6. Мейоз - статевий поділ клітини. Характеристика етапів та його біологічне значення.
- •7. Життєвий цикл клітини. Періодизація інтерфази.
- •8. Склад, будова та функції днк.
- •9. Склад, будова та функції рнк.
- •10. Склад, будова та функції білків.
- •11. Класифікація органічних сполук. Склад, будова та функції ліпідів.
- •12. Класифікація хімічних елементів клітини. Біологічна роль води та мінеральних солей.
- •13. Ядро клітини, його будова і функції.
- •14. Загальний план будови клітини. Порівняльна характеристика клітин прокаріотів та еукаріотів.
- •15. Розвиток клітинної теорії. Сучасний стан клітинної теорії.
- •«Omnis cellula eх cellula» - Кожна клітина з клітини.
- •16. Уявлення про суть життя. Властивості живого.
- •17. Біосинтез білка: характеристика його етапів.
- •18. Склад, будова та функції вуглеводів.
- •19. Статеве розмноження організмів.
- •20. Нестатеве розмноження організмів.
- •21. Взаємозв’язок будови та функцій рослинних тканин.
- •23. Орган. Система органів. Фізіологічні та функціональні системи органів.
- •24. Неклітинні форми життя. Віруси. Їх роль у природі та житті людини.
- •Шляхи проникнення вірусів до організму людини
- •Вірусні інфекції
- •Захисні реакції організму проти вірусної інфекції. Імунітет.
- •25. Зародковий етап ембріонального розвитку.
- •26. Вікова періодизація онтогенезу людини.
- •27. Розвиток еволюційних уявлень. Докази еволюції.
- •28. Будова гамет. Порівняльна характеристика яйцеклітини та сперматозоїда.
- •29. Гаметогенез. Порівняльна характеристика овогенезу та сперматогенезу.
- •30. Початковий етап ембріонального розвитку.
- •31. Предмет і завдання генетики. Основні поняття генетики.
- •32. Методи генетичних досліджень. Особливості методів дослідження генетики людини.
- •34. Моногібридне схрещування. І, іі закони Менделя.
2. Поняття про подразливість рослин. Тропізми, настії, нутації.
Елементарна здатність реагувати вибірково на дію зовнішнього середовища спостерігається вже в простих форм живої матерії. Так, амеба, що є всього лише однією живою клітиною, віддаляється від одних подразників і наближається до інших. Здатність організмів відповідати на дію факторів зовнішнього середовища називається подразливістю. Подразливість завжди пов’язана з затратами енергії. Чим вищим є рівень розвитку організму, тим більш складну форму має прояв його активності у разі зміни умов середовища існування. Первинні форми подразливості виявляються навіть у рослин.
Найбільш поширеними руховими реакціями рослин у відповідь на зміну умов навколишнього середовища є тропізми, настії та нутації.
Термін “тропізм” запозичений із грецької мови. Він означає “поворот” або “напрямок”. Тропізми - це зміни положення органів закріплених у ґрунті рослин на односторонній вплив фактора оточуючого середовища — світла, сили тяжіння, води, хімічних речовин, механічної травми тощо. У залежності від характеру подразника рухи рослин називають відповідно фото-, гео-, гідро, електро-, термо- і травмотропізмами. Характер відповідної реакції може бути різним: органи можуть повертатися до джерела подразнення і від нього.
Фототропізм - це специфічні ростові рухи рослин та їхніх органів на односторонню дію світла. Із органів рослини найбільшою мірою характеризуються позитивним фототропізмом молоді пагони. Корені ж ніяк не реагують на джерело світла.
Геотропізм — це реакція окремих органів рослини на односторонню дію сили земного тяжіння. Розрізняють три типи такої реакції (геотропізму):
І) коли рослина росте вертикально вниз;
2) коли напрям руху протилежний, тобто догори;
3) коли орган намагається зайняти горизонтальне положення.
Настії, як і тропізми — це зміни положень органів прикріплених рослин на дію подразників, що не мають певного напрямку, а впливають дифузно й рівномірно з різних сторін. Видів настій, як і тропізмів, дуже багато і називаються вони, як і тропізми, залежно від назви подразника. Фотонастії найбільш яскраво проявляються у відкриванні та закриванні квіток. Спостерігаються й у листків. Наприклад, кислиця опускає листки ввечері й піднімає вранці.
Коливання температури також можуть спричинити термонастії листочків оцвітини (чашолистки і пелюстки) квіток багатьох рослин. Рухи, пов’язані з наявністю в оточенні рослини хімічних речовин — хемонастії. Такі рухи характерні, зокрема, рослинам, які живляться тваринами. Комахи та інші дрібні тварини слугують цим рослинам додатковим джерелом Нітрогену, який надзвичайно важливий для росту рослин.
Нутація в рослин - обертальний рух верхівок зростаючих органів, найчіткіше виражене у в'юнких рослин. Нутації відносяться до ростових рухів і обумовлені нерівномірним зростанням різних частин органів рослин. Вони характерні для витких стебел, для коріння, вусикам рослин тощо.
