Глухий тупіт, езопівська мова, срібна голова, кришталева совість, кмітливий студент, молочна каша, копіювальний папір, згубний вплив, щоденні вісті, дерев’яний язик, відмінкова форма.

Завдання 9. Серед наведених слів підкресліть числівники, визначте розряд:

три, трійка, троє, третій, трохи, там, подвоїти, подвоєння, пара, одна шоста, дві четверті, п’ятірка, п’ятирічний, семеро, мільйон.

Завдання 10. Визначте дієвідміну поданих дієслів:

полоти, колоти, боротися, бігти, боятися, спати, пищати, хотіти, клеїти, держати, нищити, скаржитися, сопіти, занедужати, мирити, донести, розповісти.

Завдання 11. Прочитайте текст, визначте прийменники і з’ясуйте, які обставинні відношення передаються завдяки їм (часові, просторові, причинові, мети, уступки, сукупності).

Коли ще не було на Землі ніяких професій, коли ніхто не писав і не читав, уже існували вчителі. Школою був навколишній світ, а вчитель знаходився поруч з учнями не з крейдою і книжкою в руках, а зі словом на устах. Отак з-поміж десятків людей виділявся один чоловік, який знав і розумів більше за інших і цими знаннями охоче ділився. Він учив життю – його бачити, прогнозувати, з ним гармоніювати. Слова підтверджувалися ділом, тому ніхто не сумнівався у сказаному.

Нині вчителі створили собі надійних помічників – комп’ютери, та без живого Слова, яке має закласти в них усе той же Учитель, ніяка техніка не працюватиме. Але траплялося так, що виховавши геніїв, сконструювавши дивовижні машини, Слово опинилося в ролі забутого родича на святі людського прогресу. І вчитель у сучасному суспільстві хоч і лишається фактично поводирем душі й розуму, та морально не визнаний першою особою в житті кожного і всіх разом (Н.Бабич).

Запитання для самоконтролю:

1. Які принципи лежать в основі класифікацій частин мови?

2. Які семантичні розряди іменників знаєте?

3. Що лежить в основі творення ступенів порівняння якісних прикметників?

4. Як відмінюються кількісні, збірні, порядкові і дробові числівники?

5. Що таке дієвідмінювання?

6. Чим ускладнюється правопис прислівників?

7. Якими українськими конструкціями перекладаються російські форми з прийменником по?

Методичну розробку уклав проф. Голод Р.Б.

Методичну розробку обговорено і затверджено на кафедрі мовознавства.

Протокол №___від______

Зав. кафедри мовознавства, проф. Голод Р.Б.

Методична розробка

до практичного заняття на тему:

“Синтаксичний аспект фахового мовлення” (Медичний факультет, спеціальності «Лікувальна справа», «Педіатрія», і курс, і семестр)

Обґрунтування теми: Важливу роль у піднесенні мовної культури тексту документа відіграє синтаксис як розділ мовознавства, що допомагає використовувати мовні засоби у різних умовах спілкування відповідно до мети і змісту.

Мета заняття: Сформувати у студентів вміння та навички вільного володіння виражальними засобами на синтаксичному рівні; допомогти розвинути мовну інтуїцію і сформувати навички самоконтролю у процесі створення зв’язних висловлювань.

Питання для обговорення:

1. Відмінність між словосполученням і реченням. Способи зв’язку слів у словосполученні і реченні.

2. Просте речення. Типи односкладних речень.

3. Складносурядні речення і сполучники сурядності.

4. Складнопідрядні речення (з підрядними з’ясувальними, означальними, обставинними). Сполучники та сполучні слова в складнопідрядних реченнях.

5. Складне безсполучникове речення. Розділові знаки в ньому. Складні синтаксичні конструкції.

6. Особливості вживання речень з однорідними членами в текстах ділових документів.

7. Пряма і непряма мова, цитування, діалог у текстах офіційно-ділового стилю.

8. Речення з відокремленими членами речення, звертаннями та вставними словами і словосполученнями в діловому мовленні.