Короткий словник ключових понять до теми:

Вигук – клас слів, що виконує важливі комунікативні функції, служить для безпосереднього вияву почуттів, емоцій, різних волевиявлень людини, не називаючи їх.

Відміна – словозмінна група іменників, об’єднаних типом відмінювання. В українській мові є 4 відміни.

Відмінок – граматична категорія іменних частин мови, яка служить для вираження синтаксичних зв’язків між словами, а також семантичних відношень до інших слів.

Відносні прикметники – прикметники, що називають ознаку предмета на основі відношення до іншого предмета, ознаки або дії.

Дробові числівники – числівники, що називають кількість частин, виділених у складі цілого.

Збірні числівники – числівники, які позначають число одиниць у їхній сукупності як одне ціле.

Іменник – самостійна частина мови, що називає предмети, істоти, явища природи, узагальнені ознаки або дії і відповідає на питання хто? що? Іменники мають граматичні категорії роду, числа, відмінка. Іменники за значенням поділяються на конкретні, абстрактні, загальні, власні назви, назви істот – неістот. Іменник може виконувати синтаксичну роль підмета, додатка, означення, іменної частини складеного присудка, обставини.

Кількісні числівники – числівники, які позначають у цілих одиницях абстрактно-математичне число або певну кількість однорідних предметів та відповідають на питання скільки? Розрізняють: а) означено-кількісні числівники; б) неозначено-кількісні числівники; в) збірні числівники; г) дробові числівники.

Кличний відмінок – форма іменника, що називає особу (персоніфікований предмет), до якої звернена мова.

Короткі прикметники – прикметники, у яких немає закінчення.

Називний відмінок – вихідна відмінкова форма іменника, прикметника, займенника, числівника, що виконує номінативну функцію і протиставляється іншим відмінковим («непрямим») формам.

Неозначено-кількісні числівники – числівники, які вказують на невизначену, нефіксовану кількість.

Означено-кількісні числівники – числівники, що виражають абстраговане число.

Повні прикметники – прикметники, у яких є закінчення.

Порядкові числівники – числівники, які означають порядок предметів при лічбі та відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?

Прийменник – неповнозначна службова частина мови, що виступає разом з формою відмінка іменника, займенника, числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні.

Прикметник – повнозначна частина мови, що охоплює слова із значенням ознаки предмета. Основною морфологічною ознакою прикметників є те, що вони змінюються за родами, числами та відмінками. Прикметник має морфологічну категорію ступенів порівняння якостей. У реченні прикметник переважно виступає в ролі означення або іменної частини складеного присудка.

Присвійні прикметники – прикметники, що означають належність предмета особі (істоті).

Прислівник – невідмінювана частина мови, що передає ознаку дії чи стану, ступінь чи міру вияву іншої ознаки.

Прості числівники – числівники, які мають у своєму складі лише один корінь.

Рід – лексико-граматична категорія іменника, що виявляється в конкретних значеннях чоловічого, жіночого, середнього роду.

Складені числівники – числівники, які складаються з двох або більше окремих слів.

Складні числівники – числівники, які пишуться одним словом, але мають у своєму складі два або більше коренів.

Службові слова – неповнозначні слова, що самостійно не вживаються, а служать для синтаксичних зв’язків між повнозначними словами.

Сполучник – службова частина мови, з допомогою якої здійснюється поєднання однорідних членів речення, частин складного речення і окремих речень.

Ступені порівняння – словозмінна категорія якісних прикметників або прислівників, що показує різницю у вияві якості предметів або дій через їх порівняння.

Тверда група – з основою на твердий приголосний у називному відмінку однини.

Частка – службова частина мови, що об’єднує слова, які слугують для утворення граматичних форм, надають додаткових змістових, модально-вольових, емоційно-експресивних відтінків реченню або його членам.

Числівник – частина мови, що позначає число, кількість предметів та порядок їх при лічбі.

Число – граматична категорія, властива деяким повнозначним частинам мови, що вказує на кількість предметів і реалізується у відповідних граматичних формах.

Якісні прикметники – прикметники, що виражають якість, властивість предмета безвідносно до інших предметів із різним ступенем інтенсивності.