
- •Передмова
- •1.1 Культура усного та писемного професійного мовлення
- •1.1.1 Мова та мовлення в житті суспільства. Функції мови. Літературна мовна норма
- •Питання для обговорення:
- •Короткий словник ключових понять до теми:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •1.1.2 Стилі та жанри мовлення
- •76018, Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2, тел. (03422) 3-10-50
- •Твір на тему: «Здоров’я – найбільше багатство»
- •Здоров’я – скарб людини
- •Діалог лікаря з пацієнтом
- •Молитва хворого
- •Лист Василя Сімовича до Михайла Возняка
- •Короткий словник ключових понять до теми:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Нести у світ добро
- •III и IV уровней аккредитации
- •Запитання для самоконтролю:
- •1.1.3 Лексичний аспект фахового мовлення
- •Питання для обговорення:
- •Короткий словник ключових понять до теми:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •1.1.4 Морфологічний аспект фахового мовлення
- •Питання для обговорення:
- •Короткий словник ключових понять до теми:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •1.1.5 Синтаксичний аспект фахового мовлення
- •Питання для обговорення:
- •Короткий словник ключових понять до теми:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •1.2 Офіційно-ділові папери як засіб професійного спілкування
- •1.2.1 Призначення й класифікація документів. Державний стандарт, основні вимоги до складання й оформлення текстів документів, їх реквізити
- •Питання для обговорення:
- •Короткий словник ключових понять до теми:
- •Адресант – суб’єкт мовлення, мовець; особа чи установа, яка відправляє документ. Адресат – слухач чи читач; особа чи установа, якій надіслано документ.
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •1.2.2 Організаційно-розпорядчі документи. Специфіка їх укладання та оформлення
- •Питання для обговорення:
- •76018, Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2, тел. (03422) 3-10-50
- •Короткий словник ключових понять до теми:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Інструкція для медичного застосування препарату фенотропил®
- •Правила оформлення дисертації Загальні вимоги
- •Запитання для самоконтролю:
- •1.2.3 Довідково-інформаційні документи, специфіка їх оформлення
- •Питання для обговорення:
- •Доповідна записка Державна атестація з української мови
- •Витяг з протоколу № 3
- •Зразок звіту:
- •Короткий словник ключових понять до теми:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запрошуємо всіх бажаючих
- •Запитання для самоконтролю:
Короткий словник ключових понять до теми:
Вигук – клас слів, що виконує важливі комунікативні функції, служить для безпосереднього вияву почуттів, емоцій, різних волевиявлень людини, не називаючи їх.
Відміна – словозмінна група іменників, об’єднаних типом відмінювання. В українській мові є 4 відміни.
Відмінок – граматична категорія іменних частин мови, яка служить для вираження синтаксичних зв’язків між словами, а також семантичних відношень до інших слів.
Відносні прикметники – прикметники, що називають ознаку предмета на основі відношення до іншого предмета, ознаки або дії.
Дробові числівники – числівники, що називають кількість частин, виділених у складі цілого.
Збірні числівники – числівники, які позначають число одиниць у їхній сукупності як одне ціле.
Іменник – самостійна частина мови, що називає предмети, істоти, явища природи, узагальнені ознаки або дії і відповідає на питання хто? що? Іменники мають граматичні категорії роду, числа, відмінка. Іменники за значенням поділяються на конкретні, абстрактні, загальні, власні назви, назви істот – неістот. Іменник може виконувати синтаксичну роль підмета, додатка, означення, іменної частини складеного присудка, обставини.
Кількісні числівники – числівники, які позначають у цілих одиницях абстрактно-математичне число або певну кількість однорідних предметів та відповідають на питання скільки? Розрізняють: а) означено-кількісні числівники; б) неозначено-кількісні числівники; в) збірні числівники; г) дробові числівники.
Кличний відмінок – форма іменника, що називає особу (персоніфікований предмет), до якої звернена мова.
Короткі прикметники – прикметники, у яких немає закінчення.
Називний відмінок – вихідна відмінкова форма іменника, прикметника, займенника, числівника, що виконує номінативну функцію і протиставляється іншим відмінковим («непрямим») формам.
Неозначено-кількісні числівники – числівники, які вказують на невизначену, нефіксовану кількість.
Означено-кількісні числівники – числівники, що виражають абстраговане число.
Повні прикметники – прикметники, у яких є закінчення.
Порядкові числівники – числівники, які означають порядок предметів при лічбі та відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?
Прийменник – неповнозначна службова частина мови, що виступає разом з формою відмінка іменника, займенника, числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні.
Прикметник – повнозначна частина мови, що охоплює слова із значенням ознаки предмета. Основною морфологічною ознакою прикметників є те, що вони змінюються за родами, числами та відмінками. Прикметник має морфологічну категорію ступенів порівняння якостей. У реченні прикметник переважно виступає в ролі означення або іменної частини складеного присудка.
Присвійні прикметники – прикметники, що означають належність предмета особі (істоті).
Прислівник – невідмінювана частина мови, що передає ознаку дії чи стану, ступінь чи міру вияву іншої ознаки.
Прості числівники – числівники, які мають у своєму складі лише один корінь.
Рід – лексико-граматична категорія іменника, що виявляється в конкретних значеннях чоловічого, жіночого, середнього роду.
Складені числівники – числівники, які складаються з двох або більше окремих слів.
Складні числівники – числівники, які пишуться одним словом, але мають у своєму складі два або більше коренів.
Службові слова – неповнозначні слова, що самостійно не вживаються, а служать для синтаксичних зв’язків між повнозначними словами.
Сполучник – службова частина мови, з допомогою якої здійснюється поєднання однорідних членів речення, частин складного речення і окремих речень.
Ступені порівняння – словозмінна категорія якісних прикметників або прислівників, що показує різницю у вияві якості предметів або дій через їх порівняння.
Тверда група – з основою на твердий приголосний у називному відмінку однини.
Частка – службова частина мови, що об’єднує слова, які слугують для утворення граматичних форм, надають додаткових змістових, модально-вольових, емоційно-експресивних відтінків реченню або його членам.
Числівник – частина мови, що позначає число, кількість предметів та порядок їх при лічбі.
Число – граматична категорія, властива деяким повнозначним частинам мови, що вказує на кількість предметів і реалізується у відповідних граматичних формах.
Якісні прикметники – прикметники, що виражають якість, властивість предмета безвідносно до інших предметів із різним ступенем інтенсивності.