Р.Б. Голод, О.М.Мельничук, Л.І.Сілевич

УКРАЇНСЬКА МОВА

(ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)

Навчальний посібник

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Р.Б. Голод, О.М.Мельничук, Л.І.Сілевич

УКРАЇНСЬКА МОВА

(ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)

Навчальний посібник

Рецензенти:

М.І. Голянич, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;

Є.І. Світлична, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри українознавства та латинської мови Національного фармацевтичного університету;

В.Я.Юкало, кандидат філологічних наук, доцент кафедри укра­їно­знавства Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського.

Р.Б. Голод, О.М. Мельничук, Л.І. Сілевич

Українська мова (за професійним спрямуванням): Навч. посібн. – Івано-Франківськ, 2013. – с.

Матеріал посібника тематично та методично орієнтує на досягнення поставленої мети: практичне засвоєння курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)», яке повинно узгоджуватися з глибоким осмисленням і закріпленням теоретичного матеріалу.

Відповідно до Типової програми посібник розрахований на один семестр вивчення «Української мови (за професійним спрямуванням)» у вищих навчальних медичних закладах.

Вправи та завдання, запропоновані для виконання, мають різноманітний характер. Вони скеровані на максимальну активізацію розумової діяльності студентів, осмислення програмового матеріалу, розширення загальномовної підготовки та лінгвістичного світогляду. Практична частина пропонованого посібника спрямована також на те, щоби студенти набули навичок укладання документів, засвоїли правописні норми, поглибили знання з лексики, фразеології, морфології та синтаксису сучасної української літературної мови.

Велику увагу в посібнику приділено збагаченню професійного словника медика, основам знань термінологічного запасу мови з метою подальшого використання в процесі навчання.

Посібник призначений для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації та усіх, хто бажає підвищити загальний рівень фахового спілкування.

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………………….…………….

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ……………………………………

1.1 Культура усного та писемного професійного мовлення

1.1.1 Мова та мовлення в житті суспільства. Функції мови. Літературна мовна норма ………………………………………..

1.1.2 Стилі й жанри мовлення …………………………………………

1.1.3 Лексичний аспект фахового мовлення …………………………

1.1.4 Морфологічний аспект фахового мовлення ……………………

1.1.5 Синтаксичний аспект фахового мовлення ……………………...

1.2 Офіційно-ділові папери як засіб професійного спілкування ………..............................................................................................

1.2.1 Призначення й класифікація документів. Державний стандарт, основні вимоги до складання й оформлення текстів документів, їх реквізити …………………………………………

1.2.2 Організаційно-розпорядчі документи. Специфіка їх укладання та оформлення ………………………………............

1.2.3 Довідково-інформаційні документи, специфіка їх оформлення

1.2.4 Документи з кадрово-контрактових питань ……………………

1.2.5 Особисті офіційні документи ……………………………………

1.2.6 Мовленнєвий етикет лікаря. Займенник у сфері етикетного спілкування ………………………………………………………

1.2.7 Публічний виступ. Жанри публічних виступів ………………..

1.2.8 Фразеологія української мови …………………………………..

РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВИЙ ………………………….

2.1 Перелік питань для підготовки до підсумкового модульного контролю ………………………………………………………….

2.2 Орієнтовна тематика рефератів …………………………………

2.3 Короткий словник термінів фахового мовлення ………………

2.4 Список рекомендованої літератури …………………………….

2.5 Тестовий блок до підсумкового модульного контролю ………

2.6 Перелік документів для укладання на підсумковому модульному контролі ……………………………………………

2.7 Тематика творчих робіт …………………………………………

2.8 Зразки документів ……………………………………………….

2.8.1 Зразки управлінських документів ………………………………

2.8.2 Зразки наукових робіт……………………………………………

2.8.3 Зразки медичних документів……………………………………

2.9 Програма курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням» …..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………. ……………….

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ПРАЦІ …………………………………………….

Передмова

Українська мова – державна мова України, вільне володіння нею сприяє реалізації творчих можливостей кожної людини в усіх сферах життя, її духовному вдосконаленню та розвитку національної самосвідомості. Критерієм освіченості й вихованості є висока мовна культура, яка передбачає знання основних законів мови і мовлення, їхньої природи, норм літературної мови та її різновидів, вільне володіння багатством виражальних мовних засобів. Вивчення курсу здійснюється впродовж 1-го року навчання.

Мета вивчення «Української мови (за професійним спрямуванням)» полягає у досягненні кінцевих цілей, які встановлюються на основі ОПП підготовки медика за фахом відповідно до навчальної програми (гуманітарна освіта) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через перелік умінь у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожної теми сформульовані конкретні завдання у вигляді переліку певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

– використовувати різноманітні мовні засоби відповідно до сфери і мети висловлювання;

– використовувати фахову нормативну лексику;

– демонструвати культуру писемного та усного мовлення;

– опрацьовувати наукові медичні тексти, оформляти та укладати ділові документи.

«Українська мова (за професійним спрямуванням)» як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на отриманих під час навчання у середній загальноосвітній школі базових знаннях з української мови та літератури й інтегрується з дисциплінами українознавчого спрямування та з іншими дисциплінами на рівні використання фахової нормативної лексики;

б) закладає основи вивчення студентами української мови, культурології, філософії, інших гуманітарних і медичних дисциплін, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з української мови у процесі подальшого навчання та у професійній діяльності;

в) активно використовує основні положення і висновки соціальної інформатики, книгознавства, бібліотекознавства, історичного джерелознавства, архівознавства, теорії справочинства (діловодства).

Методи активізації та інтенсифікації навчання:

• діагностування (усне опитування згідно з розробленими викладачем методичними вказівками, бесіда, спостереження, тестування, контрольні й самостійні роботи); інформування (виготовлення індивідуальних папок із зразками професійної медичної документації, демонстрація, консультування, розповідь, групове навчання, підсумковий тестовий модульний контроль); самостійна робота (написання та виголошення рефератів, дослідження наукових та інформаційних джерел, здійснення мовних розвідок); практична робота (виконання тренувальних вправ та завдань); розвиток творчої діяльності (здійснення мовних розвідок); операційний метод (ділові ігри, самокритика, розв’язання комунікативних ситуацій).

Студент повинен знати:

– основні законодавчі акти щодо правового забезпечення функціонування української мови;

– значення понять «мова» і «мовлення»; розуміти різницю між ними;

– основні норми орфоепії, орфографії, лексики, синтаксису, стилістики, фразеології, пунктуації;

– функції мови, її функціональні стилі;

– вимоги офіційно-ділового стилю, особливості справочинства;

– бути обізнаним із загальними вимогами культури мовлення й ораторського мистецтва.

Студент повинен вміти:

– використовувати на практиці юридично-правове забезпечення функціонування української мови як державної на території України;

– трактувати поняття мови як суспільного явища, усвідомлювати її роль у житті кожної людини, народу та держави;

– інтерпретувати структурно-функціональну характеристику текстів функціональних стилів сучасної української літературної мови;

– дотримуватися у процесі професійного спілкування норм і правил української орфоепії, орфографії, лексики, синтаксису, словотвору, стилістики, фразеології;

– робити висновки про фахове мовлення як складову загальнонаціональної мови;

– збагачувати активний мовленнєвий словник фаховою термінологічною лексикою;

– дотримуватися у професійній комунікації вимог офіційно-ділового стилю та норм вітчизняного справочинства;

– відповідно до конкретної мовленнєвої ситуації ініціалізовувати мовні засоби реалізації того чи того функціонального стилю;

– вибудовувати власне усне та писемне професійне мовлення відповідно до законів, норм і закономірностей української мови;

– на практиці застосовувати основні принципи та прийоми ораторського мистецтва.

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ