МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для студентів I курсу медичного факультету

з латинської мови та основ медичної термінології

щодо підготовки практичного заняття № 1

1. Тема: 1. Ознайомлення з організацією навчального процесу курсу “Латинська мова та основи медичної термінології”.

2. Латинський алфавіт. Правила вимови голосних, приголосних, дифтонгів.

3. Словникова форма іменників.

II. Актуальність теми: Матеріал заняття займає важливе місце у системі занять курсу, тому що вводить студента у нову професійну лексику, підкреслює важливість розуміння значення термінології у роботі лікаря, спрямовує пізнавальні інтереси студента на свідоме вивчення основ нової мови.

3. Цілі навчання: 1. Запам’ятати назву і написання літер латинського алфавіту.

2. Навчитися вимовляти звуки, які позначаються цими літерами.

3. Мати уяву про словникову форму іменників і відтворити в пам’яті іменники з домашнього завдання у словниковій формі.

3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

Для досягнення мети заняття необхідно мати базові знання та вміння з матеріалу:

1. Розуміння терміна “алфавіт”.

2. Розуміння терміна “голосний звук”.

3. Розуміння терміна “приголосний звук ”.

4. Розуміння термінів “дифтонг, диграф, буквосполучення”.

5. Розуміння терміна “основа слова”.

6. Розуміння термінів “префікс, суфікс”.

7. Розуміння терміна “іменник”.

8. Розуміння термінів “називний, родовий відмінок”.

3. Зміст навчання:

Перелік конкретних знань і умінь, яких необхідно набути при вивченні теми:

1. Знання латинського алфавіту.

2. Відтворення в пам’яті основної вимови звуків латинського алфавіту.

3. Вірно писати великі і малі літери латинського алфавіту.

4. Вірно вимовляти голосні звуки і вживати літери на письмі.

5. Те ж щодо приголосних.

6. Те ж щодо дифтонгів.

7. Те ж щодо буквосполучень.

8. Вміти орфографічно вірно писати грецькі корені та префікси.

9. Мати уяву про транслітерацію латинських термінів.

10. Мати уяву про словникову форму латинських іменників.

11. Знання словникової форми певної кількості латинських іменників (лексичний мінімум).

3. Орієнтовна основа дії (ООД).

Короткі методичні вказівки щодо роботи студента:

1. Вивчаючи алфавіт уважно придивитись до орфографії латинських літер.

2. Письмово перевірити знання алфавіту.

3. В дифтонгах два мають кінцеву голосну “е”, два інші – “u”.

4. Серед приголосних лише два звуки “с” і “s” є варіативними.

5. Не змішувати літери “q” і “g”в буквосполученнях “qu” та “ngu”.

6. Звернути увагу, що всі диграфи мають кінцевий звук “h”.

7. Щодо грецьких коренів і префіксів, то вони пишуться через “у”, частина з них містить ще і диграфи, їх вивчення краще практикувати письмово, відтворюючи значення того чи іншого кореня.

VII. Граф. теми:

Латинський алфавіт.

голосні	приголосні	буквосполучення
а, е, і, о, u, у	b, c, d, f, g, h, j, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v, x, z	qu, ngu, ti

Монофтонги	дифтонги	монографи	диграфи	інваріантні буквосполучення	варіативні буквосполучення	інваріантні голосні	варіантні голосні	інваріантні приголосні	варіантні приголосні
а, е, і, о, u, у	ае, ое аu, еu	b, c, d, f, g, h, j, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v, x, z	ch, ph, th, rh	qu – кв, ку	ti – ці, ті ngu – нгв, нгу	а, е, о, u, у	і – і,й	b, d, f, g, h, j, k, l, m, n, p, q, r, t, v, x, z	с – ц, к s – с, з

VIII. Система навчаючих завдань:

Тести для самоконтролю знань – умінь (тести додаються).

Зразок тесту з еталоном відповіді:

Написати 4 диграфи і визначити їх вимову.

Написати іменники в словниковій формі:

1. тіло; 2. ліки; 3. відросток.

Еталон відповіді:

1. ch – в укр. мові х

2. ph - в укр. мові ф

th - в укр. мові т

ph- в укр. мові р

2. corpus, oris n – тіло

medicamentum, i n – ліки

processus, us m – відросток.

ІХ. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті:

Питання, що підлягають вивченню:

№	Питання	Джерело інформації
	Латинський алфавіт.	Підручник §1, с. 15
	Вимова голосних і приголосних.	Підручник §1 -4, с.15-18
	Дифтонги	Підручник §2, с.16
	Диграфи	Підручник §5, с. 21-22
	Вимова буквосполучень.	Підручник §6, с.22
	Словникова форма латинських іменників	Табл.: Словникова форма латинських іменників (лексичний мінімум).
	Грецькі корені і префікси, які пишуться через “у”	Підручник §4, с.19

Х. Організаційна структура заняття (технологічна карта):

№	Питання	Література	Орієнтовний час
1.	Ознайомлення з організацією навчального процесу з курсу “Латинська мова та основи медичної термінології”.		15
2.	Назва теми, мета її вивчення		5
3.	Латинська мова – основа для вивчення медичної термінології	Підручник с. 6-9	15
4.	Друковані та рукописні літери латинського алфавіту	Підручник с. 15	5
5.	Вимова голосних і приголосних	Підручник §1 -4, с.15-18	10
6.	Вивчення дифтонгів	Підручник §2, с.16	10
7.	Вивчення буквосполучень	Підручник §6, с.22	10
8.	Вивчення диграфів	Підручник §5, с. 21-22	10
9.	Грецькі корені і префікси, які пишуться через “у”	Підручник §4, с.19	10

ХІ. Завдання для самопідготовки:

1. Знати латинський алфавіт, графіку друкованих та писаних літер, вимову та взаємне розташування (§1, конспект)

2. Засвоїти правила вимови голосних, приголосних, буквосполучень, дифтонгів, диграфів. § 2-6, конспект.

3. Виконати вправи: 1. с.19; впр. 2,3,4, с. 20-21; впр. 1 с.22; впр.1,2 с.24, впр.4 с.25 (виконати усно). Виконати письмово впр. 3 с. 25.

4. Прочитати грецькі префікси і корені , що пишуться через “у”, навести приклади з такими елементами.

ХІІ. Література:

Основна: 1.Краковецька Г. О., Бобирьов Г. О., Бєляєва О. Н. Латинська мова Рецептура. Клінічна термінологія.- Київ: Здоров’я, 1999.-358 с.

Додаткова:

1. Рудик О.В.., Гуцол М. І. Клінічна термінологія, Словотвір.

1. Світлична Є. І., Толок О. І. Латинська мова. – К.: ВД “ Професіонал“, 2005.-400 с.

2. Паласюк Г.Б., Чолач П.В. Латинська мова. -Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 343 с.

3. Машковский М. Д. Лекарственные средства. - М.: Медицина, 1997.

4. Энциклопедический словарь медицинских терминов.- М.: Советская энциклопедия.- т. І-1982 – 464 с., т. ІІ-1983- 448 с., т. ІІІ-1984 -512 с.

5. Гуцол М.І., Рудик О.В. Українсько-латинський словник клінічних термінів з тлумачним значенням.. Івано-Франківськ, 2009.

6. Arnaudov G. Terminologia medica polуglotta.- Sofia: Medicina et physcultura, 1979.- 943 p.

Методичні вказівки склала ст. викл. Рудик О.В.

Затверджено на за засіданні кафедри

Протокол №

Зав. Кафедрою проф. Голод Р.Б.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для студентів I курсу медичного факультету

з латинської мови та основ медичної термінології

щодо підготовки практичного заняття № 2

2. Тема: 1. Правила постановки наголосу в латинських словах.

2. Вступ до медичної термінології.

II. Актуальність теми: Питання, що піднімаються на занятті, допомагають студенту практично користуватися лексичними одиницями нової мови, озвучувати друкований текст, логічно обґрунтовувати правильність вимови слова. Підкреслює важливість знання словотворчих елементів під час оволодіння медичною термінологією, використання її в подальшій практичній діяльності.

3. Цілі навчання: 1. Уміти ставити наголос в латинських словах.

2. Мати уявлення про історію виникнення та підсистеми медичної термінології.

3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

Для досягнення мети заняття необхідно мати базові знання та вміння з такого матеріалу:

№	Питання	Джерело інформації
	Що таке дифтонги?	Підручник § 1-6
	Що таке диграфи?
	Як читаються літеросполучення?
	Позиційне читання літер.
	Позначення в латинській мові звука [i]

3. Зміст навчання:

Перелік конкретних знань і умінь, яких необхідно набути при вивченні теми:

1. Знати правила довготи і короткості другого складу латинських слів.

2. Уміти візуально визначати довготу і короткість другого складу за позицією голосної і за суфіксом.

3. Уміти читати з самостійною постановкою наголосу.

4. Уміти визначати у слові грецькі корені і префікси, що пишуться через “у”.

5. Знати головні теоретичні положення про структуру і задачі курсу “Латинська мова і основи медичної термінології”.

6. Знати лексичний мінімум.

VI. Орієнтовна основа дії (оод):

Короткі методичні вказівки щодо роботи студента:

1. При визначенні наголосу в слові шукати другий склад від кінця.

2. Знайшовши його, застосувати правила з приведеної вище схеми.

3. Звертати увагу на наявність у слові позначок довготи і короткості ( ˉ , ˘).

4. Спробувати завчити грецькі корені з допомогою принципу абракадабри.

VII. Графічна структура теми:

НАГОЛОС В СЛОВАХ

На другому складі від кінця (якщо він довгий)

На третьому складі від кінця (якщо другий короткий)

наявність дифтонга: glutaeus

Голосний перед двома або більше приголосними: ligamentum,

Голосний перед х, z reflexus

Довгі суфікси:–al-, -ar-, -at-, -os-, -ur-, -in-

Голосний перед голосним: cranium

Голосний перед диграфами : choledochus

Короткі суфікси -ul-, -cul- -ol-, -ic- -itas

Голосний перед літеросполученнями b, c, d, g, p, t + l, r

VIII. Система навчаючих завдань:

Тести для самоконтролю знань – умінь (питання з еталонами відповідей додаються).

Зразок тесту з еталоном відповіді:

1. Поставити наголос в словах: incisura, vertebralis, superior.

2. Написати корені та префікси грецького походження, що мають значення:

жар, вогонь – pyr

кислий, дуже сильний – oxy

риба – ichthy

розлад функції, порушення – dys

3. Написати слова в словниковій формі:

ганглій – ganglion, i n

кістка – os, ossis n

простий – simplex, icis

ІХ. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті:

Питання, що підлягають вивченню:

№	Питання	Джерело інформації
	Довгота і короткість складу	Підручник § 7, конспект
	Загальне правило наголосу в латинських словах.
	Правила довготи другого складу.
	Правила короткості другого складу.
	Довгота і короткість за природою.
	Суфікси з довгим голосним.
	Питання мікросемінару з теми “Вступ до медичної термінології” додаються.	конспект

Х. Організаційна структура заняття (технологічна карта):

№	Матеріал	Наочність	час
1.	Оргмомент. Рапорт чергового.		2
2.	Відповіді на питання студентів, що виникли в ході підготовки домашнього завдання.		3
3.	Мікросемінар за темою “Вступ до курсу “Латинська мова та основи медичної термінології”.	Карта світу, портрети римських і грецьких вчених, лікарів.	15
4.	Письмовий тестовий контроль.	Картки для тестового контролю	10
5.	Перевірка умінь читання латинського тексту.	Підручник вправи, с. 20-24	15
6.	Висновки і зауваження викладача щодо вивчення студентами теми заняття №1.		По ходу зан.
7.	Повідомлення теми, мети та плану нового заняття.		2
8.	Вивчення правил довготи і короткості другого складу, правил наголосу.	Підручник §7, таблиця	15
9.	Вправи на вивчений матеріал.	Підручник впр.1, с. 27	15
10.	Вступ до медичної термінології	конспект	10
11.	Запис домашнього завдання.	дошка	3

ХІ. Завдання для самопідготовки:

1. Підручник, §7. Вивчити.

2. Конспект. Вивчити.

3. Підручник, §14, с.34. Опрацювати.

4. Підручник, Вправи. 2, 3, 4 (І) с.28-29.

5. Вивчити лексичний мінімум: впр. 4 (І) с.29.

6. Підготуватись до мікросемінару з теми “Вступ до медичної термінології”.

ХІІ. Література:

Основна: 1.Краковецька Г. О., Бобирьов Г. О., Бєляєва О. Н. Латинська мова Рецептура. Клінічна термінологія.- Київ: Здоров’я, 1999.-358 с.

Додаткова:

1. Рудик О.В.., Гуцол М. І. Клінічна термінологія, Словотвір.

1. Світлична Є. І., Толок О. І. Латинська мова. – К.: ВД “ Професіонал“, 2005.-400 с.

2. Паласюк Г.Б., Чолач П.В. Латинська мова. -Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 343 с.

3. Машковский М. Д. Лекарственные средства. - М.: Медицина, 1997.

4. Энциклопедический словарь медицинских терминов.- М.: Советская энциклопедия.- т. І-1982 – 464 с., т. ІІ-1983- 448 с., т. ІІІ-1984 -512 с.

5. Гуцол М.І., Рудик О.В. Українсько-латинський словник клінічних термінів з тлумачним значенням.. Івано-Франківськ, 2009.

6. Arnaudov G. Terminologia medica polуglotta.- Sofia: Medicina et physcultura,1979.- 943 p.

Методичні вказівки склала ст. викл. Рудик О.В.

Затверджено на за засіданні кафедри

Протокол №

Зав. Кафедрою проф. Голод Р.Б.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для студентів I курсу медичного факультету

з латинської мови та основ медичної термінології

щодо підготовки практичного заняття № 3

I. Тема: 1. Іменник. Граматичні категорії іменника.

2. Словникова форма іменника.

3. Визначення відмін, основи, роду іменників.

4. Відмінювання іменників I-V відмін.

5. Функції іменників у складі анатомічного терміну. Способи перекладу неузгодженого означення.

ІІ. Актуальність теми: Заняття навчає студента візуально впізнавати головну лексичну одиницю медичної термінології, визначати граматичні категорії іменника, правильно використовувати іменник у медичних термінах.

3. Цілі навчання:

1. Уміти правильно читати, розуміти та запам’ятовувати словникову форму іменників.

2. Визначати відміну іменників за словниковою формою.

3. Знаходити основу іменників за словниковою формою.

4. Утворювати форми називного і родового відмінків однини і множини і перекладати їх на українську мову.

5. Розуміти синтаксичні функції іменників у складі анатомічних термінів.

6. Уміти визначати форму іменників в анатомічному терміні, перекладати їх на українську мову.

7. Користуватись іменниками в анатомо-гістологічній, фармацевтичній, клінічній підсистемах медичної термінології.