Методика виконання роботи

Робота 1. Приготування ацетатного буферного розчину за заданим співвідношенням компонентів.

Кожна пара студентів готує 10 мл ацетатного буферу змішуючи 0,1 н розчини оцтової кислоти і ацетату натрію з вказаним викладачем співвідношенням (кислота:сіль=9:1;8:2; 7:3; 6:4; 5:5; 4:6; 3:7; 2:8; 1:9).

Концентрацію водневих іонів в буферному розчині визначають за формулою:

де К- константа дисоціації оцтової кислоти (1,8*10^-5);

С₁, V₁, - об'єм і еквівалент розчину кислоти;

С₂, V₂ - еквівалент і об'єм розчину солі.

На основі знайденої концентрації водневих іонів буферного розчину вираховують рН за формулою:

рН = -lg [Н⁺].

Одержані дані занести в таблицю.

№п/п	Vкислоти	Vсолі	[H+]	рН
1	1	9
2	2	8
3	3	7
4	4	6
5	5	5
6	6	4
7	7	3
8	8	2
9	9	1

За співвідношенням компонентів і рН буферних розчинів будують буферну криву в координатах рНV_K.

Робота 2. Приготування буферного розчину за відомим рН.

Студенти одержують завдання від викладача на приготування 10 мл буферного розчину з певним значенням рН. За відомим значенням рН розраховують концентрацію йонів водню в розчині.

Об'єм розчину кислоти і солі визначають за формулою:

д е К- константа дисоціації оцтової кислоти (1,8 • 10^-5);

V - об'єм розчину кислоти; 10-V -об'єм розчину солі.

Робота 3. Властивості буферного розчину.

Необхідно перевірити, чи змінюється рН буферної суміші при доливанні кислоти або лугу (збільшенні концентрації), або доливанні води (зменшенні концентрації). Для цього в 4 пробірки налити по 2 мл приготовленого буферного розчину (роб.1). В першу пробірку прилити 2 кр 0,1М NaOH, в другу – 2 кр. 0,1 М НСІ, в третю – 2 кр. Н₂О. Четверта пробірка служить еталоном. В кожну пробірку прилити по 2-3 кр індикатора метилоранжу. Що спостерігається? Записати рівняння відповідних реакцій.

Заняття 8

Тема: Колігативні властивості розчинів.

Актуальність теми: Осмос має важливе значення для рослинних і тваринних організмів, створюючи необхідні умови для нормального протікання біофізичних і біохімічних процесів. В людському організмі необхідне постійне значення осмотичного тиску крові і інших біологічних рідин. Значення осмотичних властивостей розчинів, їх залежність від різних речовин, робить можливим регулювання і підтримання необхідних параметрів стану організму.

Навчальні цілі:

Знати: залежність осмотичного тиску від концентрації розчинених електролітів і неелектролітів. Знати осмотичний тиск різних біологічних рідин і вплив на нього різних факторів.

Вміти: визначати і розраховувати осмотичний тиск розчинів і основних біологічних рідин.

Самостійна позааудиторна робота студентів.

1. Дифузія в розчинах і її значення для біологічних систем.

2. Закон Фіка.

3. Осмос і осмотичний тиск.

4. Закон Вант-Гоффа для осмотичного тиску.

5. Осмотичні властивості розчинів неелектролітів.

6. Осмотичні властивості розчинів електролітів. Коефіцієнт Вант-Гоффа.

7. Гіпер-, гіпо- і ізотонічні розчини.

8. Процеси плазмолізу і гемолізу.

9. Значення осмосу і осмотичного тиску для біологічних систем.

10. 10.Ізотонічні розчини (фізіологічні) як медичні препарати в медицині

Контрольні питання.

1. Дайте визначення законів Фіка, Генрі, Дальтона, Сеченова, Вант-Гоффа.

2. Яка величина осмотичного тиску для фізіологічного розчину? Якої концентрації мають бути розчини хлориду натрію та глюкози, щоб розчини були фізіологічними?

3. Дайте визначення поняттю дифузія, осмотичний тиск, ізотонічний коефіцієнт, осмос, осмотична концентрація.

4. Що таке ізотонічний розчин, гіпер- і гіпотонічні розчини, гемоліз, плазмоліз?

5. Як визначати молярну концентрацію еквівалентів, моляльність і масову частку розчину? Зв’язок між ними.

6. Обчислити осмотичний тиск розчину глюкози з концентрацією 0,287 моль/л.

7. Обчислити концентрацію глюкози (моль/л) в розчині, який ізотонічний по відношенню до плазми крові.

8. Визначити значення ізотонічного коефіцієнту для 0,85 % розчину хлориду натрію, ізотонічного по відношенню до крові.