Засоби масової інформації та їх роль у формуванні політичної свідомості

У політичній системі сучасного демократичного суспільства дедалі важливішу роль відіграють засоби масової інформації (ЗМІ). Під останніми розуміють газети, журнали, теле- і радіопрограми, кінодокументалістику, інформаційні агентства, інші періодичні форми публічного розповсюдження масової інформації.

Журналістика як засіб масової інформації разом з тим є виразником інтересів суспільства, його різних соціальних груп, категорій, окремих особистостей. Зрозуміло, що діяльність засобів масової інформації має важливі суспільно-політичні наслідки, оскільки характер масової інформації, адресований аудиторії, визначає значною мірою її ставлення до дійсності і напрям соціальних акцій.

Тому, за загальним визнанням дослідників, засоби масової інформації не просто інформують, повідомляють новини, а й пропагують певні ідеї, погляди, вчення, політичні програми і тим самим беруть участь у соціальному управлінні. Шляхом формування громадської думки, вироблення певних установок вони спонукають людину до тих чи інших вчинків. Звичайно, змі, як спосіб масового зв’язку між тими, хто управляє, і тими, хто є об’єктом управління, тобто громадянами того чи іншого суспільства, несуть не тільки оперативну, а й офіційну інформацію – закони, розпорядження, укази тощо. Цим самим вони передають волю влади, її вимоги. Разом з тим, ЗМІ є видом зворотнього зв’язку. Вони акумулюють думки, прагнення, судження людей практично з усіх сфер життя громади. Це своєрідний і ні з чим незрівняний барометр громадської думки.

Засоби масової інформації у демократичному суспільстві є компонентами політичної системи поряд з парламентом, виконавчою владою, незалежним судом. Їх навіть називають “четвертою владою” – не в розумінні “четверта державна”, а в розумінні “влада громадянського суспільства”. Це образний, метафоричний вислів, який свідчить, що преса – влада своєрідна. Вона не є владою у прямому значенні слова, тобто не є аналогічною із законодавчою, виконавчою чи судовою владою. Ця своєрідність насамперед в тому, що ЗМІ не можуть приймати рішень, наказувати, зобов’язувати, притягати до відповідальності. ЗМІ здійснюють свою політичну, управлінську роль у політичній системі шляхом обговорення, підтримки, критики й осуду різних політичних програм, платформ, ідей і пропозицій окремих осіб, громадських формувань, політичних партій, фракцій.

Отже, основні функції масс-медіа в ліберально-демократичному суспільстві: контроль за владою, тиск на владу, встановлення взаємин та довіри між владою і суспільством. Втім, в авторитарно-тоталітарних режимах, де ідеологія та преса одержавлені, засоби масової інформації дійсно є лише інструментом державної (партійно-державної) влади: “Газета – не только коллективный пропагандист и коллективный агитатор, но также и коллективный организатор” (В.Ленін).

Загальна кількість часописів в Україні за останні роки зросла в кілька разів. У 1996 р. було 5325 зареєстрованих видань, з них 3953 газети і 1025 журналів. Щоденно на всеукраїнському рівні реєструється 4-5 нових часописів. Постійно розширюється також мережа теле- та радіоканалів. Але здійснення функцій ЗМІ пов’язано не стільки з їх кількістю, скільки з їх незалежністю.