- •Політологія як наука
- •Пpедмет політології
- •Політологія в системі наук, її структура та необхідність її вивчення
- •Функції політології
- •Методи політології
- •Становлення і pозвиток сучасної політології
- •Тема 2. Істоpія політичних теоpій
- •Політичні вчення Стародавнього світу
- •Головні риси політичної думки Росії
- •Тема 3. Головні етапи розвитку політичної думки України
- •Витоки та особливості української політичної думки
- •Політична думка в Україні доби Відродження та Просвітництва
- •Становлення національної політичної думки (кінець xvііі – хіх ст.)
- •Розвиток української політології у хх ст.
- •Тема 4. Політика як соціальне явище. Феномен влади
- •Політичне життя суспільства
- •Поняття політики та її функції
- •Поняття влади
- •Ознаки та прояви політичної влади
- •Суб’єкти та об’єкти політики і влади
- •Традиційні форми влади
- •Політика і мораль
- •Тема 5. Політика і економіка. Політика і соціальна сфера суспільства
- •Співвідношення політики та економіки
- •Ринкова та адміністративна моделі економічної політики
- •Основні механізми і функції держави в ринковій економіці
- •Поняття громадянського суспільства
- •Тема 6. Політична система. Держава як головний інструмент політичної влади
- •Сутність та структура політичної системи
- •Функції і структура державної влади. Принцип поділу влади
- •Парламентаризм
- •Система пpезидентства
- •Форма правління
- •Форми державного устрою
- •Держава і місцеве самоврядування
- •Тема 7. Політика і право. Правова держава
- •Політика і право та їх співвідношення
- •Формування теорії правової держави
- •Правова і соціальна держава
- •Правосвідомість і правовий нігілізм
- •Тема 8. Політичні партії. Громадські організації та рухи в політичному житті суспільства
- •Генезис і сутність політичних партій
- •Партійні системи
- •Громадсько-політичні організації
- •Групи тиску. Лобізм
- •Тема 9. Політичні режими. Демократія як політичне явище
- •Поняття політичного режиму
- •Типи політичних режимів
- •Поняття демократії та її історичні форми
- •Принципи демократії
- •Демократичні процедури
- •Виборчі системи
- •Недоліки та небезпеки сучасної демократії
- •Тема 10. Політична діяльність та політичний розвиток
- •Політична діяльність
- •Політичний розвиток. Стабільність і конфлікти
- •Тема 11. Людина і політика
- •Політична соціалізація особистості
- •Людина і держава. Мотиви та характр політичної участі
- •Природні права особистості та їх реалізація
- •Тема 12. Політичні еліти і політичне лідерство
- •Керівні групи суспільства. Правлячі та політичні еліти
- •Теорії еліт
- •Типи еліт. Еліти і демократія
- •Витоки і сутність політичного лідерства
- •Форми особистої влади та природа культу особи
- •Тема 13. Феномен бюрократії та бюрократизму
- •Витоки і суть бюрократії та бюрократизму як соціальних явищ
- •Теорія бюрократії Макса Вебера
- •Основні шляхи боротьби з бюрократизмом
- •Тема 14. Соціально-етнічні спільності в політиці
- •Поняття етносу та етнічних спільностей
- •Нація і держава. Етнічний склад держав
- •Права народів. Форми національно-державного самовизначення
- •Розвиток національних відносин в сучасному світі. Міжнаціональні конфлікти та їх наслідки
- •Поняття націоналізму, патріотизму, шовінізму, інтернаціоналізму
- •Етнічний склад та проблеми міжнаціональних відносин в Україні. Законодавство про права національностей в Україні
- •Тема 15. Політика та релігія
- •Релігійний фактор у політиці
- •Церква і держава: типи і форми взаємин
- •Сучасні релігії та їх політична роль
- •Релігійні конфесії та взаємини держави і церкви в Україні
- •Тема 16. Політична свідомість і політична культура
- •Політична свідомість – її сутність, суб’єкти та функції
- •Рівні політичної свідомості
- •Засоби масової інформації та їх роль у формуванні політичної свідомості
- •Політична культура та її типи
- •Тема 17. Політичні доктрини сучасності
- •Ідеологія консерватизму та неоконсерватизму. Клерикалізм
- •Лібералізм та неолібералізм
- •Фашизм і неофашизм
- •Тема 18. Основні проблеми світової політики
- •Світова політика як система міжнародних відносин
- •Зовнішня політика: її сутність, форми, головне призначення та зв’язок з внутрішньою політикою
- •Проблема війни і миру в істоpії і сучасності
- •Особливості розвитку міжнародних відносин в другій половині хх ст. Зміни міжнародної ситуації і балансу сил у світі у 80-90 рр.
- •Актуальні проблеми світової політики
- •Зовнішня політика України
- •Тема 19. Політичні аспекти глобальних проблем людства
- •Поняття глобальних проблем та їх зміст
- •Екологічні проблеми України
Сучасні релігії та їх політична роль
В сучасному світі співіснують три світові релігії (християнство, іслам, буддизм) та багато національних релігій та племінних культів (іудаїзм, індуїзм, конфуціанство, синтоїзм, різні форми анімізму тощо).
Християнство розподіляється на три головні гілки: католицизм, православ’я, протестантизм.
Католицизм (бл. 1 млрд. вірних) переважає в багатьох країнах Європи (насамперед – Південної), Латинської та частково Північної Америки, деяких інших країнах (напр., Філіппінах). Главою католицької церкви є папа римський (з 1978 р. – Іван Павло ІІ, поляк), одночасно він є главою міста-держави Ватікан – абсолютної теократичної монархії.
Православ’я поширене в Росії, Україні, Білорусі, Румунії, Болгарії, Сербії, Греції, Грузії (більше 120 млн.). Існує 15 автокефальних (самостійних) православних церков, та ще кілька (в тому числі й українська) намагаються здобути автокефалію.
Протестантизм розподіляється на кілька напрямків, що виникли протягом XVІ-XX ст., та переважає в країнах Північної Європи, поширений в Північній Америці (усього бл. 350 тис.), та веде дуже активну проповідницьку діяльність в багатьох інших країнах.
Держави, де поширене християнство, будуються на принципах секуляризації, відокремлення церкви від держави, – лише Ватікан є теократичною державою, а в протестантських країнах Скандинавії, Великобританії та католицькій Ірландії пануюча релігія вважається державною. Підставою соціально-політичної діяльності сучасного католицизму (в дусі клерикалізму) є енцикліка папи Лева ХІІІ “Rerum novarum” (“Про нові речі”, 1891 р.) та інші документи Ватікану. З того часу були створені християнські (християнсько-демократичні) партії та християнські профспілки. На кінець 80-х років у Західній Європі в 17 країнах діяли 21 партія загальною чисельністю 3,3 млн., в окремих країнах вони неодноразово приходили до влади (зокрема, в Германії ХДС/ХСС Г.Коля знаходиться при владі з 1982 р.). Останнім часом християнсько-демократичний рух виник і в Україні.
Православна церква веде активну суспільну, миротворчу діяльність, спрямовану на поширення злагоди і подолання конфліктів, але не втручається безпосередньо у боротьбу за владу.
Іслам налічує бл. 1 млрд. вірних (дві головні гілки – сунніти і шиїти), які складають більше 20% населення Азії і 49% – Африки, в 35 країнах є переважною більшістю. Іслам завжди будувався на концепції злиття та поєднання духовної та світської влади. І зараз в 28 афро-азіатських державах іслам визнаний державною (офіційною) релігією, деякі з них іменуються ісламськими (Іран, Афганістан, Мавританія). Активно діють ісламські партії та напівлегальні організації типу “братів-мусульманів”. В ісламських державах чинною є система мусульманського права та судочинства (шаріат). В цілому політична роль і активність ісламу останнім часом зростає. Активно діє Організація ісламської конференції, яка об’єднує 55 держав.
Буддизм є державною релігією в Таїланді, поширений в інших країнах Східної та Південно-Східної Азії; в формі ламаїзму панує в Бутані і Тібеті, Монголії, Калмикії, Бурятії, Туві. Діє міжнародна організація Всесвітнє братство буддистів, активну миротворчу діяльність проводить глава тібетських буддистів далай-лама XІV, але все ж таки значної політичної ролі буддизм не відіграє.
Національні релігії (індуїзм, конфуціанство, синтоїзм та інші), як правило, зараз не мають державного статусу (фактично державною релігією є іудаїзм в Ізраїлі), але вони є активними суспільними силами.