
- •Політологія як наука
- •Пpедмет політології
- •Політологія в системі наук, її структура та необхідність її вивчення
- •Функції політології
- •Методи політології
- •Становлення і pозвиток сучасної політології
- •Тема 2. Істоpія політичних теоpій
- •Політичні вчення Стародавнього світу
- •Головні риси політичної думки Росії
- •Тема 3. Головні етапи розвитку політичної думки України
- •Витоки та особливості української політичної думки
- •Політична думка в Україні доби Відродження та Просвітництва
- •Становлення національної політичної думки (кінець xvііі – хіх ст.)
- •Розвиток української політології у хх ст.
- •Тема 4. Політика як соціальне явище. Феномен влади
- •Політичне життя суспільства
- •Поняття політики та її функції
- •Поняття влади
- •Ознаки та прояви політичної влади
- •Суб’єкти та об’єкти політики і влади
- •Традиційні форми влади
- •Політика і мораль
- •Тема 5. Політика і економіка. Політика і соціальна сфера суспільства
- •Співвідношення політики та економіки
- •Ринкова та адміністративна моделі економічної політики
- •Основні механізми і функції держави в ринковій економіці
- •Поняття громадянського суспільства
- •Тема 6. Політична система. Держава як головний інструмент політичної влади
- •Сутність та структура політичної системи
- •Функції і структура державної влади. Принцип поділу влади
- •Парламентаризм
- •Система пpезидентства
- •Форма правління
- •Форми державного устрою
- •Держава і місцеве самоврядування
- •Тема 7. Політика і право. Правова держава
- •Політика і право та їх співвідношення
- •Формування теорії правової держави
- •Правова і соціальна держава
- •Правосвідомість і правовий нігілізм
- •Тема 8. Політичні партії. Громадські організації та рухи в політичному житті суспільства
- •Генезис і сутність політичних партій
- •Партійні системи
- •Громадсько-політичні організації
- •Групи тиску. Лобізм
- •Тема 9. Політичні режими. Демократія як політичне явище
- •Поняття політичного режиму
- •Типи політичних режимів
- •Поняття демократії та її історичні форми
- •Принципи демократії
- •Демократичні процедури
- •Виборчі системи
- •Недоліки та небезпеки сучасної демократії
- •Тема 10. Політична діяльність та політичний розвиток
- •Політична діяльність
- •Політичний розвиток. Стабільність і конфлікти
- •Тема 11. Людина і політика
- •Політична соціалізація особистості
- •Людина і держава. Мотиви та характр політичної участі
- •Природні права особистості та їх реалізація
- •Тема 12. Політичні еліти і політичне лідерство
- •Керівні групи суспільства. Правлячі та політичні еліти
- •Теорії еліт
- •Типи еліт. Еліти і демократія
- •Витоки і сутність політичного лідерства
- •Форми особистої влади та природа культу особи
- •Тема 13. Феномен бюрократії та бюрократизму
- •Витоки і суть бюрократії та бюрократизму як соціальних явищ
- •Теорія бюрократії Макса Вебера
- •Основні шляхи боротьби з бюрократизмом
- •Тема 14. Соціально-етнічні спільності в політиці
- •Поняття етносу та етнічних спільностей
- •Нація і держава. Етнічний склад держав
- •Права народів. Форми національно-державного самовизначення
- •Розвиток національних відносин в сучасному світі. Міжнаціональні конфлікти та їх наслідки
- •Поняття націоналізму, патріотизму, шовінізму, інтернаціоналізму
- •Етнічний склад та проблеми міжнаціональних відносин в Україні. Законодавство про права національностей в Україні
- •Тема 15. Політика та релігія
- •Релігійний фактор у політиці
- •Церква і держава: типи і форми взаємин
- •Сучасні релігії та їх політична роль
- •Релігійні конфесії та взаємини держави і церкви в Україні
- •Тема 16. Політична свідомість і політична культура
- •Політична свідомість – її сутність, суб’єкти та функції
- •Рівні політичної свідомості
- •Засоби масової інформації та їх роль у формуванні політичної свідомості
- •Політична культура та її типи
- •Тема 17. Політичні доктрини сучасності
- •Ідеологія консерватизму та неоконсерватизму. Клерикалізм
- •Лібералізм та неолібералізм
- •Фашизм і неофашизм
- •Тема 18. Основні проблеми світової політики
- •Світова політика як система міжнародних відносин
- •Зовнішня політика: її сутність, форми, головне призначення та зв’язок з внутрішньою політикою
- •Проблема війни і миру в істоpії і сучасності
- •Особливості розвитку міжнародних відносин в другій половині хх ст. Зміни міжнародної ситуації і балансу сил у світі у 80-90 рр.
- •Актуальні проблеми світової політики
- •Зовнішня політика України
- •Тема 19. Політичні аспекти глобальних проблем людства
- •Поняття глобальних проблем та їх зміст
- •Екологічні проблеми України
Політика і мораль
В сучасній практиці все більш актуальним стає питання про співвідношення моралі і політики. Політика розцінюється багатьма людьми як “брудна справа”, і на це дійсно є підстави. Давно минули ті часи, коли політика поєднувалась з етикою і вважалась засобом виховання доброчинностей (Арістотель), або розглядалась як наука про справедливість та несправедливість (Гоббс). З часів Макіавеллі аморальність в політиці розглядається не як особистий недолік, а як професійна риса.
М.Вебер вирішував це питання розрізняючи “етику переконання” і “етику відповідальності”. Етика переконання є діянням на підставі певних принципів, отже, за наслідки цих діянь відповідає той, хто встановив ці принципи (наприклад, Бог). Етика відповідальності є діянням заради певних цілей та інтересів, де визначальним є вже не дотримання абстрактних принципів, а розуміння відповідальності за власні діяння, відповідність мети і засобів. Отже, політична мораль – в її відповідальності. Аморальною є безвідповідальна політика, хибне співвідношення мети та засобів.
Навпаки, російська релігійна філософія намагалась відновити поєднання політики та етики, підкорити політичну діяльність моральним принципам. Так, Вол.Соловйов писав: “Здравая политика есть лишь искусство наилучшим образом осуществлять нравственные цели в делах народных и международных. Область вопросов политических есть лишь новая, более широкая и сложная сфера для применения тех самых идеальных начал, которыми должна управляться личная деятельность каждого.”. Очевидно, він прав в тому, що людина, яка діє в політиці, залишається моральною істотою, тобто або виходить, або не виходить з вимог моралі. Але якщо відділення політики від моралі – “хибний та шкідливий забобон”, то треба визнати, що цей забобон досить стійкий та переважаючий, так що “всё политическое существование человечества – наследственная болезнь”. Головною проблемою моральної філософії політики є примирення ідеалу з дійсністю.
Тема 5. Політика і економіка. Політика і соціальна сфера суспільства
Кто станет отрицать, что мир, где богатые имеют власть, лучше, чем мир, где богаты лишь власть имущие?
Ф.Хайек
Співвідношення політики та економіки
Економіка і політика є двома підсистемами єдиної суспільної системи. За загальним законом системності вони є взаємопов’язаними, і в той же час відносно самостійними. Вони відносно самостійні остільки, оскільки підкоряються своїм особливим законам розвитку. В той же час вони взаємопов’язані, оскільки є предметом інтересів одних і тих самих людей і соціальних груп – реалізація цих інтересів (перш за все матеріальних) відбувається через відповідну форму взаємодії, розподілу і перерозподілу економічної і політичної влади. Взаємообумовленість політики і економіки на рівні систем є предметом соціології. Для політології важливі перш за все взаємостосунки суб’єктів політичної та економічної влади, а також між суб’єктами політичної влади з приводу економіки.
Економічна і політична влада розрізняються за сферою своєї дії і за механізмом здійснення. Політична влада означає підкорення і примушення людей до виконання певних законів, приписів, норм суспільного і державного життя за допомогою політичного (державного) авторитету і сили. Економічна влада є регулюванням взаємостосунків між людьми з приводу виробництва, обміну та розподілу матеріальних благ, в основі якого – власність на засоби виробництва. Суб’єктами економічної влади є власники, тобто окремі особи, або трудові колективи, групи співвласників, а також держава та інші політичні або громадські організації. Взаємозв’язок і самостійність економіки і політики проявляється вже в тому, що суб’єкти економічної і суб’єкти політичної влади можуть як співпадати, так і існувати окремо.
Економіка є найважливішим об’єктом політичної діяльності. З одного боку – як основа політичної влади, в розумінні її економічної могутності (це стосуєтся будь-якої держави, незалежно від характеру втручання держави в економіку). З іншого боку – як основа авторитету політичної влади в розумінні успішної економічної політики. Таким чином, економічна політика є одним з головних напрямків діяльності держави, і, одночасно, одним з головних предметів у програмах політичних партій.
Втім, політична влада завжди була засобом економічного збагачення – держав, суспільних груп або окремих осіб. Використання політичної влади в особистих або групових матеріальних інтересах називається корупцією (з лат. corruptіo – підкуп). Це не тільки хабарництво державних службовців і політиків, вона може виявлятись також у проведенні економічної політики у власних інтересах, використанні державних ресурсів в особистих цілях, прямому грабунку державних коштів або цінностей.