4. Результати гранулометричного аналізу ґрунту

Втрата від обробки HCl, %	Розмір гранулометричних елементів (мм) та їх вміст (%)
	1-0,25	0,25-0,05	0,05-0,01	0,01-0,005	0,005-0,001	0,001	0,01

Повна назва гранулометричного складу ґрунту складається з двох частин: основної – назва за вмістом “фізичної” глини та додаткової – вказуються дві фракції з найбільшим вмістом, при цьому фракція з найбільшим вмістом вказується останньою. В прикладі (табл. 4) гранулометричний склад ґрунту – важкосуглинковий крупно-пилувато-мулистий.

Результати визначення гранулометричного складу можуть бути представлені:

• у вигляді табл.4 в якій додатково вводять величину максимальної гігроскопічної вологи, яка тісно корелює з вмістом “фізичної” глини;

• графічно у вигляді інтегральної кривої, по осі абсцис відкладають величину діаметру фракцій гранулометричних елементів або їх логарифми, по осі ординат спочатку відкладають процентний вміст самої великої фракції, потім суму процентного вмісту кожної наступної та попередньої фракцій. Останній додаток фракцій становить 100%. На одному графіку можливо розмістити 3-4 криві розподілу гранулометричних елементів;

• диференціальної кривої, по осі абсцис відкладають розмір частинок або логарифми діаметру цих частинок, по осі ординат – процентний вміст фракцій;

• циклограмою – величини процентного вмісту фракцій різного розміру вписують в коло. При цьому довжину кола приймають за 100%, отже довжина дуги кута 3,6^о відповідає 1% вмісту фракції гранулометричних елементів.

Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту

Візуальні методи базуються на визначені гранулометричного складу по зовнішнім ознакам за допомогою органів чуття (на вигляд, на дотик, роздавлюванням сухого зразка), тому ці методи називають також органолептичними. Серед них розрізняють мокрий та сухий методи визначення гранулометричного складу ґрунту.

Сухий метод. В польових умовах часто приходиться мати справу з повітряно-сухими зразками ґрунту. Суху грудку або щіпку ґрунту розглядають на дотик, кладуть на долоню і ретельно розтирають пальцями або роздавлюють в ступці. Гранулометричний склад при цьому визначають за станом сухого зразка, відчуттю при розтиранні та кількості піску (табл. 5).

Мокрий метод. Зразок розтертого ґрунту зволожують до тістоподібного стану, за якого ґрунт найбільш пластичний. В подальшому ґрунт розкочують на долонях в кульку, потім в шнур товщиною 3 мм і пробують звернути кільце діаметром 3 см. Гранулометричний склад визначають за пластичністю, табл. 6.

Результати візуального визначення гранулометричного складу ґрунту записують в табл. 7.

ВИСНОВОК. Вказують повну назву гранулометричного складу ґрунту, прогнозують його властивості та зазначають оптимальність.

5. Визначення гранулометричного складу сухим методом

Гранулометричний склад ґрунту	Стан сухого зразка ґрунту	Відчуття при розтиранні сухого зразка ґрунту
Пісок	Сипучій	Складається майже виключно із піску
Супісок	Грудки слабкі, легко роздавлюються	Переважає пісок, мілкі частинки являються домішками
Суглинок легкий піщаний	Грудки руйнуються з невеликим зусиллям	Переважають піщані частинки, глини 20-30%
Суглинок легкий пилуватий	Грудки неміцні	При розтиранні відчувається шорсткість, глинисті частинки втираються в шкіру
Суглинок середній піщаний	Агрегати руйнуються з зусиллям, відчувається кутастість форм	Глини половина, піщані частинки ще добре розпізнаються
Суглинок середній пилуватий	Агрегати руйнуються з деяким зусиллям	Відчуття тонкого борошна зі слабко помітною шорсткістю
Суглинок важкий піщаний	Агрегати щільні, кутасті	Піщаних частинок майже немає, переважає глина
Суглинок важкий пилуватий	Агрегати роздавлюються із зусиллям, мають гострі ребра	Відчуття тонкого борошна, шорсткості немає
Глина	Агрегати дуже щільні, кутасті	Дуже тонка однорідна маса, піску немає