
- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Робочий зошит
- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація фракцій гранулометричних елементів (за н.А. Качинським)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •Підготовка ґрунту до аналізу
- •Визначення вмісту фракцій гранулометричних елементів
- •4. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •5. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •6. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •7. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 2 Визначення щільності ґрунту
- •7. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу (а.Г.Бондарєв, 1985)
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •9. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •10. Визначення щільності ґрунту
- •11. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 3 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •12. Визначення твердої фази ґрунту
- •13. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 5 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи ґрунтУ
- •14. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 6 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •16. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •17. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •18. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •20. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 8 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 9 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •21. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
Визначення вмісту фракцій гранулометричних елементів
Охолоджену суспензію пропускають скрізь сито з отворами 0,25 мм, яке встановлено в скляну лійку, що поміщена в мірному циліндрі на 500 мл. Ґрунт на ситі легенько протирають пальцем і промивають водою із промивалки. Необхідно слідкувати, щоб води в циліндрі не набралось більше 500 мл.
Залишок частинок (розмір 1 – 0,25 мм) на ситі декантацією переносять в попередньо зважений бюкс, після чого випаровують воду. Після цього бюкс з ґрунтом зважують з точністю 0,001 г і за вагою сухого залишку (вага бюксу з залишком мінус вага пустого бюксу) розраховують процентний вміст частинок з розміром від 1 до 0,25 мм в взятій для аналізу наважці ґрунту за формулою:
,
Р – кількість крупного і середнього піску, %;
b – вага частинок, що залишились ни ситі, г;
c – наважка ґрунту, що взята для аналізу (5), г;
КГ – коефіцієнт гігроскопічності (1,03);
100 – коефіцієнт перерахунку в проценти.
Якщо наважка ґрунту, що взята для аналізу дорівнює 5 г, коефіцієнт гігроскопічності – 1,03, то для полегчення розрахунків кількість крупного і середнього піску (%) можна розрахувати як добуток коефіцієнту 20,6 і ваги частинок, що залишились на ситі. Результати розрахунків заносять до табл. 3 та 4.
Проби для визначення кількості гранулометричних елементів дрібніше 0,05 мм беруть піпеткою Робінзона (об’єм 25 мл) з циліндра з суспензією за допомогою аспіраційної установки. Для цього через певний час та з відповідної глибини із циліндра беруть встановлений об’єм суспензії (дивись табл. 3 - ці параметри розраховані для щільності твердої фази ґрунту 2,60 г/см3, температури суспензії 20оС).
Таблиця 3
№ проби |
Діаметр частинок, мм |
Глибина занурювання піпетки, см
|
Час після змучування |
№ бюкса |
Вага пустого бюксу, г |
Вага бюкса з осадком, г |
Вага осадку, г |
% осадку |
1 |
1-0,25 |
на ситі |
- |
|
|
|
|
|
2 |
< 0,05 (секундна проба) |
25 |
1 хв. 55 сек. |
|
|
|
|
|
3 |
< 0,01 (хвилинна проба) |
10 |
19 хв. 14 сек. |
|
|
|
|
|
4 |
< 0,005 (годинна проба) |
10 |
1 год. 16 хв. 55 сек. |
|
|
|
|
|
5 |
< 0,001 (добова проба |
7 |
22 год. 26 хв. |
|
|
|
|
|
Суспензію змучують спеціальною мішалкою протягом однієї хвилини. За 5-10 сек. до строку взяття проби піпетку занурюють в циліндр на певну глибину і відкривають затиску аспіратору, точно у встановлений час відкривають кран піпетки. Суспензія автоматично втягується в піпетку. В подальшому після забору рівно 25 мл суспензії закривають кран аспіратора і виймають піпетку з циліндра. Вміст піпетки обережно виливають в попередньо висушений і зважений бюкс. Піпетка додатково промивається невеликою кількістю дистильованої води. Рідину в бюксі випаровують і після охолодження в ексикаторі зважують з точністю 0,001 г.
Таким шляхом проводять відбір секундної (частинки менше 0,05 мм), хвилинної (частинки менше 0,01 мм), годинної (частинки менше 0,005 мм), добової (частинки менше 0,001 мм) проб. Час відстоювання відраховується після кожного змучування, доливати воду в циліндр після забору проби забороняється.
Різниця між вагами бюкса з пробою після сушки і пустого бюкса показує кількість фракції гранулометричних елементів в грамах .
Кількість фракцій в процентах розраховуються за формулою:
де:
Х – кількість фракції, %;
500 – об’єм циліндра, мл;
100 – коефіцієнт для переводу в проценти;
а – вага фракції гранулометричних елементів, г;
КГ – коефіцієнт гігроскопічності (1,03);
в – об’єм піпетки (25 мл), мл;
c - наважка ґрунту, що взята для аналізу (5), г.
Для спрощення проведення розрахунків (за умови рекомендованих значень об’єму циліндра, коефіцієнта гігроскопічності, об’єму піпетки, наважки ґрунту, що взята для аналізу) процентна кількість фракцій може бути розрахована, як добуток маси фракції, в грамах, на коефіцієнт 412.
Вірність проведення аналізу повинен відповідати вимогам:
а). M + Р + Х ≤ 100 %,
де:
M - втрата ґрунту від обробітку HCl, %;
Р - кількість гранулометричних елементів 1-0,25 мм , %;
Х - кількість гранулометричних елементів < 0,05 мм , %.
б). Секундна проба (%) > хвилинна проба (%) > годинна проба (%) > добова проба (%).
Якщо якась з умов не відповідає вимогам, то проводиться повторний відбір проби, яка не відповідає вимогам.
Процентний вміст фракцій гранулометричних елементів розраховують відніманням з процентного вмісту фракції більшого розміру процентного вмісту фракції меншого розміру, результати розрахунків записують в табл. 4. Наприклад процентний вміст фракції 0,01-0,005 мм визначають як різницю процентного вмісту фракцій 0,01 мм та 0,005 мм, тобто від “хвилинної” проби віднімають “годинну” пробу.
Вміст фракції 0,001 мм розраховують як суму добової проби та втрати ґрунту від обробки HCl.
Вміст фракції 0,25-0,05 мм одержують як різницю між 100% та сумою процентного вмісту фракцій: 1-0,25; 0,05-0,01; 0,01-0,005; 0,005-0,001 та 0,001 мм.
Вміст “фізичної” глини (сума частинок 0,01 мм) одержують додаючи процентний вміст фракцій 0,01-0,005 мм, 0,005-0,001 мм та 0,001 мм.
Сума фракцій 1-0,25; 0,25-0,05; 0,05-0,01; 0,01-0,005; 0,005-0,001 та 0,001 мм повинна складати 100%.