
- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Робочий зошит
- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація фракцій гранулометричних елементів (за н.А. Качинським)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •Підготовка ґрунту до аналізу
- •Визначення вмісту фракцій гранулометричних елементів
- •4. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •5. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •6. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •7. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 2 Визначення щільності ґрунту
- •7. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу (а.Г.Бондарєв, 1985)
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •9. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •10. Визначення щільності ґрунту
- •11. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 3 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •12. Визначення твердої фази ґрунту
- •13. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 5 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи ґрунтУ
- •14. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 6 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •16. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •17. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •18. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •20. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 8 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 9 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •21. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
Найбільш поширеним способом визначення гранулометричного складу ґрунту являється метод піпетки. Цей метод базується на законі Стокса: швидкість падіння частинок в рідині можна вважати пропорційну квадрату їхнього радіусу. При цьому роблять ряд припущень: середовище падіння (вода) – однорідна, частинки мають шароподібну форму, їх питома вага однакова, вплив конвекційних потоків відсутній та інш. Після скаламучування швидше осядуть крупні гранулометричні елементи, як більш важкі. Цей метод використовують в модифікації Н.А.Качинського. Метод піпетки складається з двох етапів: 1 етап - підготовка ґрунту до аналізу та 2 етап – виділення окремих фракцій з визначенням вагової (процентної) кількості фракцій гранулометричних елементів.
Підготовка ґрунту до аналізу
Основна мета підготовки ґрунту до аналізу полягає в попередньому руйнуванні ґрунтових агрегатів до стану роздільних гранулометричних елементів. Для цього ґрунт піддають колоїдно-хімічній обробці слабким розчином HCl до повного витіснення увібраних катіонів Ca2+і Mg2+, які переходять в розчин з утворенням хлоридів. При цьому колоїди втрачають можливість до цементації. Відбувається наступна реакція (1):
Подальше кип’ятіння в присутності лугу повністю руйнує агрегати. При кип’ятінні ґрунту з лугом ГВК ґрунту вступає в реакцію з Na і в подальшому колоїди будуть знаходиться в стані золю, реакція (2):
Хід підготовки ґрунту до аналізу:
На аналітичних терезах з точністю 0,001 г беруть дві наважки ґрунту по 5 г. Перша наважка служить для приготування суспензії, що буде аналізуватися, друга – визначення втрат ґрунту при обробці соляною кислотою, тому що чим більше в ґрунті сполук кальцію і колоїдних частинок, тим більшою буде величина втрат ґрунту, ця величина враховується при визначенні кількості мулу.
В дві великі конічні колби поміщаються лійки з фільтрами. Фільтр другої наважки попередньо зважують. Кожну наважку переносять на фільтр і обливають 100 мл 0,05 н. HCl. При цьому відбувається реакція 1.
Промивання HCl закінчують тоді, коли проба фільтрату покаже відсутність Ca2+ і Mg2+. Для цього до останніх порцій фільтрату (близько 3 мл), що взятий в пробірку, добавляють близько 1 мл щавлевокислого амонію. При відсутності білої муті промивання закінчують.
Після витіснення Ca2+ і Mg2+ ґрунт на лійках з фільтрами промивають дистильованою водою (200 мл) для видалення надлишку HCl.
В подальшому фільтр з другої проби обережно виймається з лійки і переноситься до сушильної шафи для висушування при температурі 105оС до постійної ваги (приблизно 6 годин). В подальшому сухий фільтр з ґрунтом зважують і визначають вагу абсолютно-сухого ґрунту без ваги сухого фільтру.
Величину втрат ґрунту від обробки HCl розраховують за формулою, результати записують до табл. 4:
де:
M – втрата ґрунт від обробки HCl, %;
а – маса абсолютно-сухого ґрунту, взятого для аналізу, г;
b – маса фільтру, г;
с – маса фільтру з ґрунтом після сушки, г;
100 – для розрахунку в процентах.
5. Першу наважку переносять в нову конічну колбу. Для цього фільтр на лійці проколюється скляною паличкою і наважка ґрунту струменем води з промивалки змивається в чисту колбу. Вміст колби доводиться до 200 мл. В цю суспензію добавляють 5 мл 1н. розчину NaOH і кип’ятять протягом 30 хвилин, відбувається реакція 2.Суспензію в колбі кип’ятять при помірному нагріванні, для зменшення випарування в колбу необхідно вставити лійку, що відіграє роль зворотного холодильника. Після кип’ятіння колбу відставляють для охолодження при кімнатній температурі.