
- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Робочий зошит
- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація фракцій гранулометричних елементів (за н.А. Качинським)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •Підготовка ґрунту до аналізу
- •Визначення вмісту фракцій гранулометричних елементів
- •4. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •5. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •6. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •7. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 2 Визначення щільності ґрунту
- •7. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу (а.Г.Бондарєв, 1985)
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •9. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •10. Визначення щільності ґрунту
- •11. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 3 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •12. Визначення твердої фази ґрунту
- •13. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 5 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи ґрунтУ
- •14. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 6 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •16. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •17. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •18. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •20. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 8 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 9 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •21. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
21. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
Засолення ґрунту |
Сухий залишок (%) при різних типах засолення |
|||
хлоридно-содове |
сульфатно-содове |
содово-хлоридне |
содово-сульфатне |
|
Незасолені |
< 0,15 |
< 0,15 |
< 0,15 |
< 0,15 |
Слабо засолені |
0,15-0,25 |
0,15-0,3 |
0,15-0,25 |
0,15-0,25 |
Середньозасолені |
0,25-0,4 |
0,3-0,5 |
0,25-0,4 |
0,3-0,5 |
Сильно засолені |
0,4-0,6 |
0,5-0,7 |
0,4-0,6 |
0,5-0,7 |
Солончаки |
> 0,6 |
> 0,7 |
> 0,6 |
> 0,7 |
Продовження
Засолення ґрунту |
Сухий залишок (%) при різних типах засолення |
|||
сульфатно-хлоридне |
хлоридно-сульфатне |
хлоридне |
сульфатне |
|
Незасолені |
< 0,2 |
< 0,25 |
< 0,15 |
< 0,3 |
Слабо засолені |
0,2-0,3 |
0,25-0,4 |
0,15-0,3 |
0,3-0,6 |
Середньозасолені |
0,3-0,6 |
0,4-0,7 |
0,3-0,5 |
0,6-1,0 |
Сильно засолені |
0,6-1,0 |
0,7-1,2 |
0,5-0,8 |
1,0-2,0 |
Солончаки |
> 1,0 |
> 1,2 |
> 0,8 |
> 2,0 |
Потім підсумовують їх процентний вміст. За співвідношенням хлоридів, сульфатів і гідрокарбонатів визначають тип засолення. Із табл. 21 видно, що ступінь засолення залежить не тільки від кількості водорозчинних солей, але й від співвідношення іонів, типу засолення.
Згідно даних І.П.Айдарова (1985) гранично допустимий вміст у водній витяжці Cl- 0,1-0,03%, HCO3- < 0,08%.
Значення диференціації ґрунтів за ступенем засолення дуже актуальне в прикладному відношенні тому, що вона дозволяє встановити можливість використання ґрунтів в сільськогосподарському виробництві і встановити необхідність застосування меліорацій.
Приготування водної витяжки
40 г повітряно-сухого ґрунту, просіяного через сито з отворами в 1 мм, переносять до конічної колби з 200 мл дистильованої води без СО2.
Суспензія сколочується протягом 3 хвилин, після чого фільтрується через щільний складчастий фільтр. Під час фільтрації на лійку необхідно перенести і ґрунт для затримання колоїдних частинок, що проходять через фільтр. Перші порції фільтрату (30 – 40 мл) виливають знову на фільтр. Для проведення аналізу необхідно збирати тільки прозорий фільтрат (мутний фільтрат знову виливається на фільтр).
Визначення величини сухого залишку
За допомогою піпетки беруть 25 мл водної витяжки і переносять в попередньо зважену, суху і чисту фарфорову чашу місткістю 50мл.
Чашу з водною витяжкою висушують на водяній бані.
Після сушки чашу зважують на аналітичних вагах.
Кількість сухого залишку(Х) в процентах від маси повітряно-сухого ґрунту розраховують за формулою:
,
де:
m2 – маса чаші з сухим залишком після випарування, г;
m1 – маса пустої чаші, г;
v1 – кількість води взятої для приготування водної витяжки, мл (200);
v2 – об’єм витяжки, взятої для випарювання, мл (25);
c – наважка ґрунту, г (40);
100 – коефіцієнт для перерахунку в проценти.